вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"14" жовтня 2025 р. Справа № 370/1070/25
Провадження № 2/370/348/25
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Сініциної О.С., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарові Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
До Макарівського районного суду Київської області 18 квітня 2025 року від представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованість у розмірі 117 829,23 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2,422,40 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 13 червня 2023 року відповідач будучи клієнтом банку приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк№ та підписав кредитний договір АВН0СТ155101686651318793 щодо надання кредиту у розмірі 75 000 грн строком на 60 місяців (до 12 червня 2028 року) зі сплатою процентів у розмірі 55 грн щорічно.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі. Однак відповідач своїх зобов'язань за цим договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 18 квітня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 117 829,23 грн, яка складається з: 73 737,87 грн - залишок заборгованість за кредитом, 44 091,36 грн - залишок заборгованість за процентами.
Суд ухвалою від 26 травня 2025 року прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Копія ухвали про відкриття провадження від 26 травня 2025 року направлена відповідачу за адресою реєстрації. Однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610257284916 повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», дата 26 червня 2025 року.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Суд вжив достатні заходи для повідомлення відповідача про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом надання відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень. Тож за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 13 червня 2023 року на підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та заяви про надання послуг «Швидка готівка» укладений договір
№ АВН0СТ155101686651318793.
За умовами договору відповідачу наданий кредит у розмірі 75 000 грн строком на 60 місяців (до 13 червня 2028 року включно), з фіксованою процентною ставкою 55% річних на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується меморіальним ордером від 13 червня 2023 року № TR.30734524.30308.65455.
Відповідно до виписки по кредиту від 18 квітня 2025 року № 20.00.0001221026 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами.
До матеріалів справи долучений розрахунок заборгованості за договором
№ АВН0СТ155101686651318793 від 13 червня 2023 року, відповідно до якого станом
на 18 квітня 2025 року заборгованість відповідача складає 117 829,23 грн, з яких: 73 737,87 грн - залишок заборгованості за кредитом; 44 091,36 грн - залишок заборгованості за процентами.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За змістом частин третьої, четвертої, шостої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі
№ 638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-223цс16).
10 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).
За змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до положень частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Водночас у матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем письмової вимоги до відповідача про дострокове повернення кредитної заборгованості, оскільки кошти у позику надавалися строком на 60 місяців, останній платіж передбачався 12 червня 2028 року, позивач із позовом звернувся до суду 18 квітня 2025 року.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно із статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання кредиту не замінює визначений законом порядок. Право кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов'язання, відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач направляв вимогу про дострокове повернення кредиту, а відповідач такі вимоги отримав, суд дійшов висновку, що у позивача не виникло право на дострокове стягнення заборгованості у судовому порядку, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позовних Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація сторін:
- Акціонерне товариство «Акцент-Банк», адреса місця розташування: вулиця Батумська, будинок 11, місто Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080;
- ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О. С. Сініцина