вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"13" жовтня 2025 р. Справа № 370/2979/25
Провадження № 1-кс/370/341/25
Макарівський районний суд Київської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
із секретарем судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
при розгляді у підготовчому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області кримінального провадження № 12025110000000619 від 15.07.2025, за яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, утримується ДУ «Київський слідчий ізолятор»,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,
Прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому правопорушень та те, що наявні, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, ризики.
Підставою для продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 прокурор вказує наявність передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризиків, які які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при непродовжені запобіжного заходу може здійснити наступні дії:
- обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, так як останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину, і з метою уникнення відповідальності за вказаний злочин може переховуватись від суду;
- обвинувачений ОСОБА_6 розуміє факт того, що обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення буде базуватись, в тому числі, на показаннях потерпілого ОСОБА_8 , який є його батьком та з яким він спільно мешкав, а також потерпілої ОСОБА_9 , яка є сестрою обвинуваченого; свідків, з якими він безпосередньо знайомий, тому він може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на вказаних осіб, та шляхом погроз або умовлянь із застосуванням фізичного або психологічного впливу примусити їх надавати недостовірні показання чи змінити вже надані. На теперішній час ні потерпілі, ні свідки безпосередньо судом не допитані, а тому ризик впливу на потерпілих та свідків залишається достатньо високим;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 має непогашену та незняту в передбаченому законом порядку судимість, що може свідчити про можливість вчинення обвинуваченим інших злочинів.
Прокурор просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, вчинив особливо тяжкий злочин у період іспитового строку (вироком Макарівського районного суду Київської області від 10.11.2022 по справі № 370/1496/22 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено остаточне покарання, за сукупністю злочинів призначити на підставі ч. ч. З, 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Святошинського районного суду м. Києва від 01.07.2022 у справі № 759/6732/22, у виді позбавлення волі строком 5 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки).
Прокурор зауважував, що у ОСОБА_6 відсутні будь-які соціальні зв'язки, він не одружений, малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, офіційно не працює, у зв'язку з чим не має постійного джерела доходу, а від так у нього відсутні будь-які стримуючі фактори, які б завадили йому залишити в будь-який час своє місце проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Більш м'які запобіжні заходи застосовані до обвинуваченого ОСОБА_6 не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків та запобіганню вищезазначеним ризикам, та не сприятимуть попередженню вчинення ним інших злочинів та можливої втечі від суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні, не заперечуючи обґрунтованість підозри, просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , що може запобігти ризикам.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.07.2025 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12.09.2025, в подальшому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2025 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 16.10.2025 включно.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 08.10.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 09.10.2025, яке в подальшому відкладено на 13.10.2025.
Судовий розгляд даного кримінального провадження не призначений. Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого.
Обґрунтованість підозри обвинуваченого, обґрунтовується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, відомості щодо яких містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а тому враховуючи принцип змагальності судового процесу та судову практику ЄСПЛ з цього приводу, суд приходить до висновку про обґрунтованість підозри, у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що ризики, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу не перестали існувати та не зменшились.
Так, щодо наявності ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений можуть переховуватися від суду, суд зауважує на тяжкість інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, суворість можливого покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. Даний ризик не зменшився та не відпав.
Щодо наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконний влив на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, суд зауважує, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання судом показань. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Більш того, потерпілий ОСОБА_8 , є батьком обвинуваченого з яким він спільно мешкав, а також потерпіла ОСОБА_9 , є сестрою обвинуваченого; зі свідками обвинувачений безпосередньо знайомий.
Також суд, погоджується, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати, оскільки злочинна діяльність обвинуваченого носить систематичний характер, що свідчить про його схильність до вчинення протиправних діянь.
Суд також враховує, що у ОСОБА_6 відсутні будь-які соціальні зв'язки, він не одружений, малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, офіційно не працює, у зв'язку з чим не має постійного джерела доходу, а від так у нього відсутні будь-які стримуючі фактори, які б завадили йому залишити в будь-який час своє місце проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Обставини, які існували при обранні запобіжного заходу не змінилися, ризики не відпали та не зменшилися.
Натомість, наданими у судовому засіданні стороною захисту поясненнями не спростовується наявність встановлених вище ризиків, суд не вбачає можливості для обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого. Доказів щодо неможливості продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому суду не надано.
На думку суду, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти вищевказаним встановленим ризикам, оскільки застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст. ст. 179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі обвинувачених можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Суд вважає, що перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом не може слугувати стримуючим фактором для виконання останнім покладених на нього обов'язків. Суд також звертає увагу, що про застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке обвинуваченому забороняється залишати. Натомість, за адресою житла про яку вказує захисник, мешкає батько обвинуваченого, який є потерпілим у даному кримінальному провадженні, що в будь-якому разі виключає можливість застосування такого.
Застосування відносно обвинуваченого, запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 183 КПК України, та таке обмеження права на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відтак, строк дії запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою, слід продовжити.
З огляду на вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України судом при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначався розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-179, 183, 194-196, 314-316, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ "Київський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, тобто до 11 грудня 2025 року включно без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною по 11 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 14.10.2025 року о 09-00.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3