Справа № 367/7273/24
Провадження №2/367/1543/2025
Іменем України
15 жовтня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
в складі головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу № 367/7273/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Ірпінська міська рада Київської області про визнання частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку,
1.Зміст позовних вимог, пояснення сторін.
В липні 2024 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просить суд:
1). визначити розмір її частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:005:0073, складає 1/8 частку;
2). визначити розмір її частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку 0,0120 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210900000:01:005:0072, складає 1/8 частку.
В обґрунтування позову вказує, що 07 березня 2002 року Ірпінським міським судом Київської області в процесі розгляду позову ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщина, про визнання права власності на частину будинку, про визначення порядку користування будинком, ухвалою суду була затверджена мирова угода, подана сторонами спору. За нею було визнано право власності на 24/120 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано Ірпінським між міським бюро технічної інвентаризації Київської області 23.04.2002 року. Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради Київської області № 159-4-НІІІ від 24 грудня 2020 року «Про затвердження громадянам ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) та передачу у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 » було затверджено мирову угоду та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0073, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку площею 0,0120 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0072, для ведення особистого селянського господарства та передано у спільну сумісну власність ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 земельні ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0073, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) та земельну ділянку площею 0,0120 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0072, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 . Частки співвласників не визначалися. Реєстрація в Державному реєстрі речових прав проведена без визначення часток кожного, тобто земельні ділянки знаходяться у спільній сумісній власності, отже не визначено, яка конкретно частка належить їй, а тому вона звертається до суду з відповідною заявою.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідачі ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , надали суду письмові заяви, в яких просили суд проводити розгляд справи у їх відсутність ( а.с.98,101,114).
Представник Ірпінської міської ради надала суду письмову заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи за відсутності представника третьої особи, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення за наслідками розгляду справи (а.с.75).
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 причини неявки суду не повідомили, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалися, заяв про розгляд справи у їх відсутності суду не надсилали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
2.Фактичні обставини справи, з'ясовані судом.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07 березня 2002 року затверджено мирову угоду, якою серед іншого, сторони визнали за кожним право власності на будинок АДРЕСА_2 в таких долях:
ОСОБА_8 -30/120; ОСОБА_2 -30/120; ОСОБА_10 -56/120; ОСОБА_1 -24/120; ОСОБА_7 -10/120; ОСОБА_9 -10/120; ОСОБА_5 -10/120. Земельна ділянка площею 1120 кв.м. знаходиться в спільному користуванні сторін (а.с.9-11).
Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Ірпінської міської ради Київської області № 159-4-НІІІ від 24 грудня 2020 року « Про затвердження громадянам ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 » було затверджено мирову угоду та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0073, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку площею 0,0120 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0072, для ведення особистого селянського господарства та передано у спільну сумісну власність ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 земельні ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0073, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку площею 0,0120 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0072, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Із інформації про об'єкт нерухомого майна КП КОР «Київське обласне БТІ вих.. № 0524024 від 15.07.2024 року станом 31.12.2012 року об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 24/120 частини, на підставі мирової угоди затвердженої ухвалою Ірпінського міського суду від 07.03.2002 року, дата реєстрації 23.04.2002 року (а.с.95).
Згідно відповіді № 1856779 від 06.10.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:005:0073 зареєстровано право спільної часткової власності за ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 .
Згідно відповіді № 1856823 від 06.10.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:005:0072 зареєстровано право спільної часткової власності за ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 .
3.Позиція суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
В статті 369 ЦК України зазначено, що Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Також, відповідно до ст. 89 Земельного кодексу земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Тобто, у будь-якому випадку співвласники мають право розділити земельну ділянку в натурі у відповідності до належним їм часткам (спільна часткова власність), а у разі неможливості поділу, учасник який забажає виділити свою частку, має право вимагати компенсацію.
Що стосується спільної сумісної власності, то учасники насамперед мають визначити розміри своїх часток (фактично перейти від спільної сумісної до спільної часткової власності), а вже потім здійснювати право на поділ земельної ділянки.
Позивачці у праві власності на житловий будинок, який розташований на спільній земельній ділянці сторін належить 24/120 частки.
Статтею 42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
У спільній сумісній власності учасники не мають наперед визначених часток. Право кожного із співвласників рівною мірою поширюється на все спільне майно. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не буде передбачено законом або не встановлено судом.
При цьому, у разі бажання поділу земельної ділянки з виділенням частки в натурі, повинна бути фактична можливість такого поділу. І насамперед це стосується земельних ділянок, що знаходяться у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку.
Позивач зазначає, що їй та відповідачам земельні ділянки площею 0,1000 га та 0,0120 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0073 та 3210900000:01:005:0072, відповідно, належать у рівних частках, а тому просить визначити розмір її частки у праві спільної сумісної власності 1/8 частку. При цьому позивач не вказує, що ОСОБА_10 померла та не зазначає коло спадкоємців, які є після її смерті.
Також, спірні земельні ділянки зареєстровані на праві спільної часткової власності лише за ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
В даному випадку частка кожного власника будинку на спільну земельну ділянку буде різною, пропорційно до площі його частки в спірному будинку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.04.2020 року по справі № 759/16282/14-ц, від 15.11.2023 року по справі № 199/7810/17.
Статтею 89 ЗК України встановлено, що в осіб - співвласників жилого будинку виникає спільна сумісна власність на земельну ділянку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Частиною 4 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі переходу права власності на будинок і споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будинку і споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будинку і споруди.
Згідно роз'яснення, викладеного у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, тому відповідно до ст. 88 ЗК слід брати до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.
Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Отже, твердження позивача, що частки у праві спільної сумісної власності на спірну земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та ведення особистого селянського господарства площею 0,1000 га та 0,0120 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0073 та 3210900000:01:005:0072, відповідно, між співвласниками будинку по АДРЕСА_1 є рівними, є не обґрунтованим.
Земельна ділянка з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель функціонально придатна виключно для названих потреб. Тобто її використання нерозривно пов'язане із житловим будинком та господарськими будівлями, що розташовані в її межах.
Належних, допустимих та достатніх доказів того, що сторонам належить частка земельної ділянки, яка відповідає їхній частці власності у будинковолодінні позивачем суду не надано.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В ст. 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності, відповідно до якого, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд також зазначає, що визначення часток в праві спільної власності не потребує додаткового визнання права власності на цю частку, адже жодні права особи в зв'язку з визначенням частки не є порушеними. Визначення часток у праві спільної сумісної власності (зміна форми власності із спільної на часткову) по суті є визначенням «впливу» в праві на відповідний об'єкт нерухомості кожного із співвласників, шляхом визначення часток. Проте, в цілому момент виникнення права власності не змінюється, особа була і залишається співвласником земельної ділянки.
Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристика, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
Отже визначення часток у праві спільної власності відображається шляхом внесення змін до Державного реєстру прав. Відповідно до п. 38 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, записи про яку містяться у зазначеному Реєстрі.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, у даній справі у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.12,81,89,263,265 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Ірпінська міська рада Київської області про визнання частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку - відмовити.
Судовий збір віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , громадянка Великобританії, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М.П. Одарюк