Справа № 366/2904/24
Провадження № 2-о/366/5/25
25 серпня 2025 року селище Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гончарука О.П.,
присяжних Онопрієнко А.М., Клименок С.І.,
за участю секретаря судового засідання Іванової І.С.,
у відкритому судовому засідання у порядку окремого провадження, розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Поліська селищна рада Вишгородського району Київської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та встановлення опіки над особою,
26 вересня 2024 року заявник ОСОБА_1 , звернувся до Іванківського районного суду Київської області із заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог, заявник посилається на те, що ОСОБА_2 є рідним сином заявника, та вони постійно проживають за адресою: АДРЕСА_1 . З самого дитинства ОСОБА_3 хворіє на тяжке психічне захворювання - синдром разгальмованості та психо-емоційної лабільності. Вказане психічне захворювання виникло на підставі тяжкого генетичного (терапевтичного) захворювання - спадкове порушення обміну речовин, лізосомна хвороба накопичення з групи мукополісахаридозів, мукополісахаридох III типу (хвороба Сан Філліппо тип С).
За станом свого психічного здоров'я ОСОБА_4 і в даний час і в подальшому своєму житті не може обслуговуватись самостійно він не може самостійно себе обслуговувати, погано бачить, не врівноважений, не піддається вихованню, не слухається, за ним постійно потрібно доглядати, може без дозволу піти з дому, в повному обсязі самостійно не може і не зможе адаптуватись до нормального життя в навколишньому середовищі, потребує повсякденного та постійного контролю за собою з боку інших, сторонніх осіб та допомоги з боку інших осіб. ОСОБА_4 внаслідок наявного у нього хронічного, стійкого психічного розладу не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, він визнаний інвалідом 1-ї групи з дитинства та потребує постійного стороннього догляду. За сином з самого його народження постійно доглядаємо заявник та його дружина ОСОБА_5 , 1979 р.н., але в даний час дружина ОСОБА_5 постійно працює (вчителем в місцевій школі) і в зв'язку з завантаженістю не має можливості постійно доглядати за сином, цей постійни догляд здійснює виключно заявник.
Таким чином, заявник звертається до суду із вказаною заявою.
Ухвалою суду від 3 грудня 2024 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи здійснювати у порядку окремого провадження та призначено судову психіатричну експертизу для визначення психічного стану здоров'я ОСОБА_2 ; провадження в справі зупинено на час проведення експертизи.
Після проведення експертизи провадження по справі було поновлено та призначено судове засідання.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без його участі, вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області у судове засідання не з'явився, 31.07.2025 року звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають, заперечень не мають.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 30 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 40 Цивільного кодексу України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Згідно з статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до частини першої статті 298 Цивільного процесуального кодексу України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово психіатричну експертизу.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 1 вересня 2006 року. Батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Згідно довідки про склад сім'ї виданої виконавчим комітетом Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області № 162 від 22 серпня 2024 року, убачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживаються: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає без реєстрації), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає без реєстрації).
З характеристики Поліської селищної ради №161 від 22 серпня 2024р., убачається, що ОСОБА_1 зі сторони старостинського округу №8 села Рагівка характеризується позитивно. Характер спокійний, врівноважений. Користується повагою та авторитетом серед жителів села, відповідальний та працелюби вий, завжди прийде на допомогу. ОСОБА_1 перебуває на пенсії. Спиртних напоїв не вживає, шкідливих звичок не має, веде здоровий спосіб життя. За час проживання в населеному пункті усних та письмових скарг на негативну поведінку ОСОБА_1 до старостинського округу №8 с.Рагівка не надходило.
Разом з тим, суду подано характеристику відносно ОСОБА_5 , яка характеризується позитивно.
Згідно довідки про доходи №4797027670772758, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Київській області і отримує пенсію за вислугу років. Сума пенсії за період з 01.03.2024р. по 31.08.2024р. складає 60143,94 грн.
З акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №164 від 22 серпня 2024р. встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться на пенсії, син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 має інвалідність, потребує стороннього догляду.
Крім того, суду надано в якості доказів медичні висновки, відповідно до яких ОСОБА_2 постійно проходить лікування та обстеження стану здоров'я.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №108-ц, яку було призначено на підставі ухвали Іванківського районного суду Київської області 03.12.2024 року ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - глибоку розумову відсталість F 73.0 за МКХ 10, за своїм психічним станом ОСОБА_2 , не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно рішення виконавчого комітету Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області № 348 від 5 вересня 2024 року, затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуна, відповідно до якого орган опіки та піклування вважають доцільним призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над його сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , особою з інвалідністю I групи підгрупи «А» інвалідність з дитинства довічно.
Відповідно до частини першої статті 41 Цивільного кодексу України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Аналізуючи при цьому як норми Цивільного кодексу України так і Цивільного процесуального кодексу України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.
Отже, призначення опікуна недієздатній особі, на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов'язків та звільнення від повноважень опікуна визначений гл. 6 Цивільного кодексу України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88 (далі Правила).
Відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України та п. 1.2 Правил опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
У відповідності до приписів статті 67 Цивільного кодексу України та Розділу 4 Правил опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 63 Цивільного кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно з частиною третьою статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Що стосується тлумачення поняття «близькі родичі», то виходячи з вимог ЦК України, СК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 .
Щодо можливості призначення заявника ОСОБА_1 то слід врахувати наступне, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, перебуває на обліку в Пенсійному фонді, де отримує пенсію за віком, має нерухоме майно, де вони проживають з сім'єю, висновок органу опіки та піклування.
В силу частини першої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Заявником доведено суду, що ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад, який позбавляє його здатності до розуміння значення своїх дій та їх наслідків, а тому суд приходить до висновку, про доцільність визнання його недієздатним.
Визнаючи ОСОБА_2 недієздатним, суд вважає за необхідне призначити йому опікуна, заявника по справі, ОСОБА_1 , який проживає з ним, фактично здійснює за ним догляд та його утримує.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 55, 58, 60, 63, 64 ЦК України, статтями 265, 268, 295-300 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Поліська селищна рада Вишгородського району Київської області про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки над особою - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - недієздатним.
Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі ч.6 ст. 300 ЦПК України встановити строк дії даного рішення протягом двох років.
Згідно ч.7 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Іванківського районного суду Київської області може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення Іванківського районного суду Київської області подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя: О.П. Гончарук
Присяжні: А.М. Онопрієнко
С.І. Клименок