Справа № 365/843/25
Номер провадження: 3/365/315/25
іменем України
"15" жовтня 2025 р. селище Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Солдатова Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 3, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Луганськ, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , внутрішньо-переміщеної особи, працездатного, який працює різноробочим у ТОВ «КРАЄВИД», реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855283 від 01.10.2025, складеного інспектором РПП СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Свириденко А.А., 01.10.2025 приблизно о 08:00 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою свою дружину ОСОБА_2 , чим була завдана шкода психічному здоров'ю останньої.
Дії ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що у них з дружиною останнім часом є непорозуміння. Дружина ховає від нього телефон, щось не договорює, через день пакує свої речі та речі старших дітей, погрожує що вони поїдуть від нього. Він відчуває, що хтось третій втрутився в їхню родину, проте хоче зберегти сім'ю, бо вони вже багато років разом та мають спільну доньку, тому він намагається говорити з дружиною, переконувати її. У зв'язку з цим у них виникають конфлікти. Дружина має також двох старших дітей, не спільних, яких він з малечку виростив та забезпечував всім необхідним. Вони з дружиною мають різне розуміння щодо належного виховання дітей, їх навчання та харчування. Старші діти з дозволу матері часто залишаються вдома та не йдуть до школи без вагомих на те причин, сидять в телефонах до 4 год. ранку, що з його точки зору є недопустимим. Це теж призводить до конфліктів між ними. В ході конфліктів вони можуть ображати один одного нецензурною лайкою, кричати один на одного. 01.10.2025 зранку дружина черговий раз спакувала речі та під час конфлікту він на емоціях сказав дружині, що якщо вона зі старшими дітьми поїде, покинувши його та спільну доньку ОСОБА_3 , він поставить «хрест» та вважатиме, що вони для нього померли, бо тільки так він зможе це пережити. Наразі вони з дружиною поговорили, все вирішили.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 3 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно зі ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «Опуз проти Туреччини» (Opuz v. Turkey) no. 33401/02 від 09 червня 2009 року Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що насильство в сім'ї не є приватною чи сімейною справою, але є проблемою, яка зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Суд також зазначив, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливішим є наявність ефективних механізмів їхньої реалізації.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повторно вчинила домашнє насильство.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Тобто, словесні образи (в тому числі, нецензурна лексика), погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, набувають характеру психологічного насильства за умови, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері та за умови, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Ці умови не є альтернативними та мають оцінюватися у їх сукупності.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Не будь-який конфлікт між членами сім'ї набуває ознак домашнього насильства.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В судовому засіданні досліджені наявні в матеріалах справи докази, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855283 від 01.10.2025 (а.с. 1);
-копія рапорту від 01.10.2025, в якому зазначено, що 01.10.2025 о 09:37 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , буянить чоловік, погрожує словесно, ШМД не потрібно. За результатами відпрацювання відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та ТЗП (а.с. 2-3);
-копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої визначено рівень небезпеки як «низький» (а.с. 4-6);
-копія термінового заборонного припису серії АА № 523439 від 01.10.2025, а саме заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 3 доби (а.с. 7);
-копія письмових пояснень ОСОБА_1 , де зазначено, що 01.10.2025 приблизно о 8 год. 00 хв. між ним та його дружиною ОСОБА_2 виникла словесна суперечка через зраду дружини, під час якої він ображав її нецензурною лайкою, фізичної сили не застосовував (а.с. 15);
-копія письмових пояснень ОСОБА_2 , де зазначено, зокрема, що 01.10.2025 приблизно о 08 год. 00 хв. вона перебувала вдома разом зі своєю родиною, діти збиралися до школи та донька повідомила, що скоро буде повітряна тривога, на що вона відповіла, що можливо до школи поки не потрібно йти. Це почув її чоловік ОСОБА_1 та почав кричати на неї, що вона погана мати, почав словесно їй погрожувати та казав, що поставить їй хрест, ображав нецензурною лайкою, хотів забрати у неї її телефон. Внаслідок цих дій було завдано шкоди її психічному здоров'ю, вона боялася за своє життя, перебувала в стресі, була емоційно невпевненою і нездатною себе захистити, тому викликала поліцію (а.с. 14);
-копія постанови Згурівського районного суду Київської області від 02.07.2025 у справі № 365/565/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 8-11);
-довідка про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме 02.07.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 16).
Відповідно до положення ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (зокрема, словесні образи (в тому числі, нецензурна лексика), які спрямовані на обмеження волевиявлення особи та викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
ОСОБА_1 не заперечує, що під час сварки 01.10.2025 виражався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лексикою, проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що нецензурна лексика ОСОБА_1 під час сварки була спрямована на обмеження волевиявлення його дружини. Крім того, окрім письмових пояснень ОСОБА_2 жодних доказів того, що внаслідок дій ОСОБА_1 було завдано шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
З усних пояснень ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні, вбачається, що між ним та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя та виховання дітей.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своїй постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд зазначає, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Крім того, в протоколі про адміністративну відповідальність дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, тобто, як повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція № 1376), при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема , у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Проте, склад адміністративного правопорушення, зазначений в протоколі, не містить обов'язкової ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме ознаки повторності.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Отже, враховуючи обставини справи суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, притаманні домашньому насильству психологічного характеру, за вчинення якого передбачена відповідальність за ст. 173-2 КУпАП, а наявні ознаки конфліктної ситуації між ним та дружиною.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Керуючись ст. 173-2, 245, 247, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили постановою апеляційного суду, яку винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя Т.М. Солдатова