Справа № 364/778/25
Провадження № 2/364/437/25
23.09.2025 Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Макаренко Л. А.,
при секретарі судового засідання Голуб А.Л.,
за участю:
учасники справи - не з'явились,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:
Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
про визнання батьківства, -
До Володарського районного суду Київської області 27.08.2025 надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, в якому Позивач просить суд: визнати Відповідача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Біла Церква, актовий запис № 24 від 09.12.2024.
На обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача ОСОБА_4 (доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 18.08.2025 № 004-1007698) у позовній заяві зазначила, що у період з квітня 2023 року до серпня 2025 року Позивач перебувала у фактичних шлюбних стосунках з Відповідачем, з яким проживала в одному будинку, вела спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 від цих стосунків у них народилася донька - ОСОБА_3 . Відомості про батька дитини записані за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України). Відповідач є батьком дитини, однак він відмовляється від визнання свого батьківства, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було проведено зі слів матері. Прізвище дитини було записано « ОСОБА_5 ».
Після виконання вимог частин шостої - восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалою суду від 03.09.2025 відкрито провадження в справі, визначено здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачу строк для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову, призначено підготовче судове засідання на 23.09.2025.
Позивач та її представник у підготовче судове засідання не з'явились, про дату, час і місце проведення засідання суду належно повідомлені, що підтверджено матеріалами справи; до суду 23.09.2025 від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, клопотання про виклик свідків залишити без розгляду.
Відповідач у підготовче судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце засідання також належно повідомлений; 08.09.2025 до суду надійшла його письмова заява про розгляд справи без його участі, оскільки він перебуває на службі у Збройних Силах України та не має можливості прибути у судове засідання, та з проханням до суду задовольнити позов ОСОБА_1 повністю, позовні вимоги він визнає повністю, викладені в позовній заяві обставини відповідають дійсності.
Представник Третьої особи у підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення засідання повідомлені, до суду 23.09.2025 подали заяву про розгляд справи без їх участі, одночасно повідомили, що реєстрація народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України, суду надано копію відповідного актового запису про її народження.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстав для відкладення підготовчого судового засідання, визначених частиною другою статті 198 ЦПК України, судом не вбачається.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 49, частини першої статті 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (провадження у справі), зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позовних вимог Позивача, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), виходить з такого.
З наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Біла Церква Київської області; мати: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько: ОСОБА_6 , підстава запису відомостей про батька - заява відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Наведене підтверджено доданими до позовної заяви копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Володарською селищною радою 09.12.2024, актовий запис № 24 від 09.12.2024, та довідки, виданої Володарською селищною радою від 09.12.2024 № 2 про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, а також наданими суду Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копію відповідного актового запису про народження № 24 та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 24 від 09.12.2024 (витяг № 00053564126 сформовано 11.09.2025).
Перебування сторін у фактичних шлюбних стосунках, ведення спільного господарства у період з квітня 2023 року до серпня 2025 року визнано Відповідачем у заяві про визнання позову, де стверджено, що викладені в позовній заяві обставини відповідають дійсності.
За загальним правилом частини першої статті 82 ЦПК України обставини, визнані учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, відповідно до частини першої статті 122 СК України, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
При цьому положеннями статей 125, 126, 135 СК України врегульовано питання про визначення походження дитини, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою.
Так, відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 СК України).
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2008 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Зважаючи на усе наведене, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає наявними підстави для прийняття визнання позову Відповідачем та задоволення позову.
Питання щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат судом не вирішується, оскільки таке питання Позивачем перед судом не порушувалося. Водночас, зважаючи на визнання Відповідачем даного позову, суд застосовує частину першу статті 142 ЦПК України, частину третю статті 7 Закону України «Про судовий збір», за нормами яких у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що розгляд справи здійснено за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось (частина друга статті 247 ЦПК України).
Повне рішення суду складено у визначений частиною шостою статті 259 ЦПК України строк з урахуванням періоду тимчасової непрацездатності судді з 25.09.2025 до 10.10.2025 включно.
Відповідно до статей 121, 128 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 2-4, 12, 13, 76, 81-82, 89, 142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ), батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце народження: м. Біла Церква, Київська обл., Україна, актовий запис № 24 від 09.12.2024, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 09.12.2024 Володарською селищною радою).
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), 50 % судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп., сплаченого згідно з платіжною інструкцією (квитанцією) від 21.08.2025 № 9388-5389-7771-9767.
Копії повного рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи зазначений строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копія скороченого рішення суду (вступної та резолютивної частин) може бути видана присутнім у судовому засіданні учасникам справи за їх заявою негайно після проголошення рішення.
Повне рішення суду складено 15.10.2025.
Суддя Л. А. Макаренко