Справа № 361/11641/25
Провадження № 2-з/361/111/25
10.10.25
10 жовтня 2025Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Писанець Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів,-
03 жовтня 2025 року заявником подано заяву про забезпечення доказів, в якій вона просить:
Витребувати з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції Витяг з державного реєстру, а саме відомості про смерть ОСОБА_2 .
Витребувати з Броварського відділу Державної реєстраційної служби інформацію про право власності з реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:01:031:0004, площею 0,0244 га. (відчуження згідно договору купівлі-продажу гр. ОСОБА_2 ).
Витребувати з Першої броварської державної нотаріальної контори, за адресою: м.Бровари, бульвар Незалежності, 11, відомості про відкриття спадкової справи тавидачі свідоцтв про право на спадщину на частину житлового будинку 7/25 часток за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 .
В своїй заяві посилалась на те, щовона, ОСОБА_1 , є співвласником 18/25 часток житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яку отримала у спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
Інші 7/25 часток будинку за вищевказаною адресою належала співвласнику ОСОБА_2 .
Зі слів сусідів їй стало відомо, що ОСОБА_2 помер (орієнтовна датасмерті 2023-2025 роки), а незадовго до смерті він відчужив земельну ділянку підбудинком, цільове призначення якої 02.01 для будівництва і обслуговуванняжитлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), неповідомивши заявника як співвласника будинку відповідно до вимог ст. 362 ЦК Українита фактично порушив її переважне право на придбання його частки у правіспільної часткової власності.
Її самостійні спроби отримати офіційну інформацію щодо дати смерті співвласника ОСОБА_2 та ознайомитися зі змістом правочинів щодовідчуження нерухомого майна згідно договорів купівлі-продажу щодо земельноїділянки (шляхом звернення до ЦНАП, отримання інформації з кадастрового реєструтощо) результату не дали.
Вказаним договором купівлі-продажу укладеним між ОСОБА_2 та невідомою їй особою порушуються її права як співвласника 18/25 частинижитлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Оскількивказана будівля є одним цілим із частиною нині покійного ОСОБА_2 .Житловий будинок був побудований у 1959 році, має спільний дах з належною їй частиною, постійно потребує догляду та технічного обслуговування, виконанняпевних ремонтних робіт для утримання його в належному технічному стані, необхідному для проживання.
Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм ч.ч.1-3 ст.116ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно вимог п.п. 4,5 ч. 1ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів, спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо).
Цивільним процесуальним кодексом України передбачені, як підстави та порядок витребування доказів (ст.84 ЦПК України),так і забезпечення доказів, зокрема шляхом витребування доказів (ст.ст.116 - 119 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Системний аналіз норм статей 116 та 117ЦПК України дає підстави вважати, що необхідність забезпечення доказів виникає, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній 26.11.2019 у справі №401/1824/17.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення доказів, фактично заявником ставиться питання про витребування доказу, хоча поняття «витребування» та «забезпечення» доказів не є тотожними, крім того, заявником не надано доказів, які б вказували на існування реальної загрози неможливості чи утруднення збирання чи подання доказів, відсутнє обґрунтування необхідності саме забезпечення витребуваних доказів. Відсутня вказівка чи вживались заявником заходи щодо їх самостійного збирання, не надано також обгрунтування для підтвердження яких саме обставин ці докази необхідно забезпечити.
Окрім цього, у заяві не зазначено які саме права заявника порушені та підлягають захисту судом у разі подачі позовної заяви, не визначено коло осіб, які можуть мати статус учасників справи та які повинні бути сповіщені судом про розгляд заяви в межах вимог ст. 118 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволеннізаяви про забезпечення доказів в порядку ст.116 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.116,118,258,260,261,353ЦПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Н.В.Писанець