07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
Номер провадження 1-кп/356/61/25
Справа № 356/926/25
13.10.2025 Березанський міський суд Київської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області клопотання прокурора Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111080000402 від 23.08.2025 за ч. 4 ст. 186 КК України
В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подала клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та утримувати його у Державній установі «Київській слідчий ізолятор».
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, маючи незняту судимість за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення не став та знову скоїв умисний корисливий злочин.
Так, 23 серпня 2025 року близько 09 години ОСОБА_4 , проходячи повз приміщення медичної лабораторії відділення № 16 «СІНЕВО», що розташоване за адресою: Київська область, Броварський район, м. Березань, вул. Шевченків Шлях, 147, помітив спортивний велосипед чорно-червоного кольору «Winner Panther», який знаходився ліворуч від вхідних дверей до вказаного відділення. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна для власного збагачення. Відразу реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, і бажаючи їх настання, діючи повторно та в умовах воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2402-ІХ, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу заволодів спортивним велосипедом чорно-червоного кольору «Winner Panther», який належить ОСОБА_6 , та почав рухатися на ньому по вул. Шевченків Шлях в м. Березань Київської області. Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 3 883 гривні 33 копійки.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Ухвалою Баришівського районного суду Київської облаті від 26.08.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 20.10.2025 включно та він утримується в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Як зазначає прокурор в своєму клопотанні, підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, з огляду на те, що ОСОБА_4 усвідомлює міру покарання, яка йому загрожує у випадку визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме від 7 до 10 років позбавлення волі, існує ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Окрім того, ОСОБА_4 не має постійної роботи, не навчається, не має постійного джерела прибутку, розлучений, у вихованні дітей участі не приймає, що у свою чергу вказує про відсутність міцних соціальних зв'язків у останнього. Вищевказане свідчить про те, що у ОСОБА_4 відсутні будь-які життєві обставини (сім'я, робота, діти, будь-які громадські обов'язки), котрі могли б завдати йому без зайвих труднощів, змінити своєї місце проживання чи тривалий час не з'являтися за місцем свого проживання або взагалі на території, що перебуває під юрисдикцією правоохоронних органів та суду, що також вказує на ризик переховування. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово вчиняв умисні злочини та був засуджений, проте на шлях виправлення не став.
Крім цього, ОСОБА_4 19.07.2023 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання за попереднім вироком, у той же час протягом короткого проміжку часу знову вчинив нові умисні кримінальні правопорушення, зокрема, 21.11.2024 скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 до Печерського районного суду м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України та 29.11.2024 скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 до Бориспільського районного суду за ч. 4 ст. 185 КК України, а також вчинив кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується в цій справі.
Відтак, згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України існує ризик вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень.
Застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки ОСОБА_4 схильний до вчинення кримінальних правопорушень та не звик дотримуватись певних вимог та правил. Неможливе і застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки до прокуратури, суду не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно ОСОБА_4 саме такого запобіжного заходу. Неможливе застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки ОСОБА_4 не має постійного джерела прибутку, вчиняє корисливі злочини для отримання доходу, а тому не зможе законним шляхом внести відповідні кошти, також, не надійшло жодної заяви від осіб, які бажають бути заставодавцями. Крім цього, вказаний запобіжний захід не зможе перешкодити реалізації ОСОБА_4 спроб переховуватися від суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення. Відтак, на думку сторони обвинувачення, є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримала в повному обсязі з підстав, в ньому наведених, просила задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив. Вказав, що обвинувачений має зареєстроване місце проживання, а також двох дітей, тому просив застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Потерпіла в підготовче судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, 13.10.2025 через канцелярію сулу подала заяву, у якій просила підготовче судове засідання 13.10.2025 проводити без її участі.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, суд приходить до наступного висновку.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111080000402 від 23.08.2025, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської облатсі від 26.08.2025 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 23.08.2025 до 20.10.2025 включно, та прийнято рішення утримувати останнього в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 1 ст. 199 КПК України).
При цьому, з системного аналізу положень ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України випливає, що суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, а саме обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, є такими, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Так, згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»). Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки на даний час не відпали ризики, які були підставою для застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд відмічає, що прокурором в клопотанні доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , продовжують існувати. Будь-яких доказів, які б свідчили про їх зменшення чи відсутність, а також підстави для заміни обраного запобіжного заходу на більш м'який, суду надано не було та в судовому засіданні їх не встановлено.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання та дітей, вказаних вище висновків суду не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, докази та обставини, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, є такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, що забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та достатній баланс між інтересами обвинуваченого та визначеними ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, відтак, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111080000402 від 23.08.2025 за ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Початок строку дії ухвали обчислюється з 14 години 20 хвилин 13.10.2025.
Закінченням строку дії ухвали є 14 одина 20 хвилин 12.12.2025.
Копію ухвали направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1