Справа № 355/1590/25
Провадження № 2/355/965/25
02 жовтня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куценко Наталії Володимирівни до Баришівської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.
До суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Куценко Н.В. з позовною заявою у якій просить визнати за позивачем право власності на квартиру загальною площею 48,6 кв.м розташовану по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в свою чергу прийняла спадщину фактично, але юридично не оформила після чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 .. За життя ОСОБА_3 ніякого заповідального розпорядження стосовно свого майна не склав. Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входить квартира розташована по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 до Баришівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулась його дружина ОСОБА_2 . Однак свідоцтво про право на спадщину не видавалося. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 .. Позивач ОСОБА_1 звернувся до Баришівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом. Однак в нотаріальній конторі позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру розташовану в АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно. В зв'язку з такими обставинами в нотаріальній конторі позивачу було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. За життя батько позивача ОСОБА_3 не встиг зареєструвати право власності на належну йому квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, передав своїх повноваження по справі адвокату Куценко Н.В..
Представник позивача ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилась, однак повідомила про можливість розгляду справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача від Баришівської селищної ради Броварського району до судового засідання не з'явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю заперечень щодо позовних вимог не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення заявлених позовних вимог, оскільки:
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України слід, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України слід, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ст. 76 ЦПК України « Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі і показаннями свідків.»
Відповідно до ст. 89 ЦПК України «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).»
З копії паспорта слід, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України.(а.с.8-9)
З копії картки платника податків ОСОБА_1 має реєстраційний номер НОМЕР_1 .(а.с.10)
З копії свідоцтва про шлюб слід, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 19 січня 1958 року Талишський сільськії раді Мартакертського району Нагорно-Карабахської Республіки, дата видачі 31 серпня 1993 року.(а.с.11)
З копії свідоцтва про народження слід, що батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .(а.с.12)
З копії свідоцтва про смерть слід, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 85 років в місті Києві, актовий запис №01 Місце реєстрації виконавчий комітет Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області.(а.с.6)
З копії свідоцтва про смерть слід, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 94 років місце смерті село Яблуневе Броварського району Київської області, актовий запис №25 місце реєстрації, виконавчий комітет Березанської міської ради(а.с.7)
З копії розпорядження органу приватизації №09 від 16 квітня 2018 року яке видане ОСОБА_3 - керівником органу приватизації ОСОБА_6 слід, що наймачу ОСОБА_3 було задоволено прохання передати квартиру АДРЕСА_2 йому та його членів сім'ї які використовують на умовах найму в приватну спільну власність..(а.с.13)
З копії дублікату ордера на житло виданого сільським головою Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області №159 від 16 квітня 2018 року ОСОБА_6 за номером 44 слід, що ордер виданий ОСОБА_3 з сім'єю 2 чоловіка на право зайняття загальної площі 43 кв.м., яка складається з 3х кімнат за адресою АДРЕСА_3 підстави видачі ордер, рішення виконкому Яблунівської сільської ради №160-21-07 від 29 серпня 2017 року ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_2 .(а.с.21)
З копії рішення Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області №160-21-07 від 29 серпня 2017 року «Про скасування рішення №26 від 30 травня 2012 року «Про видачу ордера на житлову площу» слід, що у зв'язку з допущеною помилкою при видачі ордера на житлову площу загальною площею 43 кв.м №26 від 30 травня 2012 року рішгення №38-05-06 скасувати .
Видати ОСОБА_3 дублікат ордера на житлову площу за адресою АДРЕСА_1 .(а.с.22)
Копію виписки з погосподарської книги №12 на 2021-2025 роки Яблунівського старостинського округу виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області старости Яблунівського старостинського округу Березанської міської ради від 06 травня 2015 року №103 слід, що ОСОБА_3 є головою домогосподарства квартира АДРЕСА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.14)
З копії довідки від 08 травня 2025 року №0425010 заступника генерального директора комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» Каліщук С.П. слід, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 не зареєстровано.(а.с.15)
З копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_4 за замовленням ОСОБА_1 було зафіксовано технічні данні квартири, які складаються з загальної площі 48,6 кв.м. житлова площа 29,4 кв.м, допоміжна 19,2 кв.м. (а.с.16-19)
З копії витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва слід, що адресу згідно експериментального порядку за адресою АДРЕСА_5 (станом на 01 січня 2021 року) АДРЕСА_1 не присвоювалась .(а.с.20)
З копії звіту про оцінку майна житлової двокімнатної квартири, загальною площею 48.6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 слід, що ринкова вартість об'єкту становить 213900 гривень.(а.с.23)
З листа завідуючої Баришівської державної нотаріальної контори Малиновської Н.В. слід, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували право власності на квартиру, яка залишилась після смерті його батька ОСОБА_3 спадщину після смерті якого фактично прийняла, але юридично не оформила його дружина ОСОБА_2 (а.с.24)
Судом досліджена спадкова справа №315/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а саме: заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , паспорт ОСОБА_2 , картку фізичної особи платника податків, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , довідка секретаря сільської ради ОСОБА_7 про склад спадкового майна, довідка старости ОСОБА_8 про реєстрацію та місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі, свідоцтво про народження ОСОБА_1 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , лист нотаріуса Малиновської Н.В. до ОСОБА_1 про пропущення строку прийняття спадщини, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .(а.с.52-63)
Судом досліджена спадкова справа №127/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 а саме: заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , копію паспорта ОСОБА_1 , картку платника податків, копію свідоцтв про смерть ОСОБА_2 , довідку старости Яблунівського старостинського округу Волков В.В. від 06 травня 2025 року №102, витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, свідоцтво про народження ОСОБА_1 , свідоцтво про одруження ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , лист нотаріуса Малиновської Н.В. до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про надходження заяви від ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , виписка з погосподарської книги №12 на 2021-2025 роки Яблунівського старостинського округу виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області №103 від 06 травня 2025 року, довідка заступника генерального директора комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» Каліщук С.П. про відсутність реєстрації право власності на квартиру АДРЕСА_6 , лист про відмову ОСОБА_1 від нотаріуса Малиновської Н.В. про видачу свідоцтва про право на спадщину за відсутністю документів на спадкове майно.(а.с.39-51)
Як слід з ч.1 ст.316 ЦК України « Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.»
За ч.1 ст.319 ЦК України «Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.»
За ч.1 ст.317 ЦК України «Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.»
За ч.1 ст. 321 ЦК України «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.»
За ч.1 ст.328 ЦК України «Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.»
За ст. 1217ЦК України слід, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті
За ч.1 ст. 1222 ЦК України слід, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно до ч.1 ст.1223 ЦК України слід, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ст.1261 ЦК України «У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.»
Згідно до ч.1 ст.1276ЦК України слід, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Як слід з ч.3 ст. 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, набіржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Відповідно до ч.4 ст. 5 Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" слід, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
За ч.5 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" слід, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Згідно з ч.11 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
У ч.10 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Перелік таких випадків визначений у законодавстві є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (ч.2 ст.1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"), заборона приватизувати конкретне приміщення (ч.4 ст.1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", ч.2 ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду").
Схожий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц, а також постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 755/17528/17, від 24 травня 2021 року у справі № 296/2566/18, від 31 серпня 2022 року у справі № 758/9406/19, від 19 червня 2023 року у справі № 295/2637/20.
У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" судам роз'яснено, що у разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.
У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого ч.3 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13.
Отже обов'язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживав спадкодавець, але помер до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.12, ч.1,ч.5,ч.6 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Було встановлено, що за життя ОСОБА_3 отримав ордер на квартиру а також дозвіл на отримання її в приватну спільну власність, проживав в неї зі своєю дружиною до своєї смерті. За життя ОСОБА_3 висловив волю на приватизацію займаної квартири, однак не вспів належним чином оформити своє право. Дружина померлого ОСОБА_3 , ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, однак не встигла за життя оформити її належним чином, померла. На час розгляду позовної заяви орган який повинен винести розпорядження про приватизацію не існує. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 які були внесені до ордеру на житлову площу померли, але після збігу встановленого ч.3 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" строку, позивач як спадкоємиць має право вимагати визнання за ним право власності на квартиру .
Ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на повагу до житла. У практиці Європейського суду з прав людини визначення того чи є місце конкретного проживання "житлом", що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме: від наявності достатніх триваючих зв'язків з конкретним місцем проживання. Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Кривіцька та Кривіцький проти України" від 02 грудня 2010 року).
З таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач не ставив вимоги про стягнення судового збору з відповідачів з таких підстав розподіл судового збору судом не розглядалось.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2,4, 12, 13,81,89,141, 229, 263-265, 293 ЦПК України, ст.ст.316, 317, 319, 321, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1266, 1268 ЦК України,-
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куценко Наталії Володимирівни до Баришівської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , картка платника податків НОМЕР_1 , право власності на квартиру загальною площею 48,6 кв.м. розташовану по АДРЕСА_1 (в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в свою чергу прийняла спадщину фактично, але юридично не оформила після чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 10 жовтня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов