Справа №293/1226/25
Провадження № 2/293/753/2025
15 жовтня 2025 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
14.10.2025 позивач звернулась до суду з позовом, за змістом якого просить визнати поважною причину пропуску нею строку для прийняття спадщини після смерті її сусідки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , терміном 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, однак вказані вимоги не дотримані.
Так, відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач вказує, що встановлений законом 6 місячний строк для прийняття спадщини позивач пропустила з тієї причини, що вона не є близьким родичем померлої і їй не було відомо про наявність заповіту, складеного на її ім'я. Зазначає, що після того, як їй стало відомо про заповіт, складений на її ім'я сусідкою ОСОБА_2 , у січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. з заявою про відкриття спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріусом лише через 5 років (30.04.2025) від дати звернення було повідомлено про не можливість у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця та рекомендовано звернутися до суду з метою продовження строку на прийняття спадщини. Вказує, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 не заводилась.
Проте, доказів звернення до нотаріуса з такою заявою та того, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 не заводилась, позивач не надає.
Разом з тим, суддя звертає увагу, що відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Також згідно позиції, викладеної у постанові Пленуму Верховного Суду України №7від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.
Отже, у справах даної категорії відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності спадкоємців за заповітом і за законом є територіальні громади.
За наявності зазначених недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито.
Отже, дана позовна заява не відповідає вище вказаним вимогам, а саме, до позовної заяви не додано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також докази, що свідчать про відсутність (наявність) інших спадкоємців (за законом, які могли прийняти спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на підставі ст. 549 ЦК УРСР у редакції 1963 року).
При цьому судом зазначається, що у разі неможливості учасником справи, самостійно надати докази, він вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч.1 ст. 84 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За наявності зазначених недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем чи його представником цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Вважаю за необхідне звернути увагу позивача та його представника на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати встановленим вимогам, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 188, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без руху, про що повідомити позивача.
Надати позивачці п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ній недоліків.
Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Людмила ПРОЦЕНКО