(заочне)
Справа № 285/4353/25
провадження у справі №2/0285/1999/25
13 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
у складі: головуючої - судді Михайловської А. В.,
за участі секретаря судового засідання Валінкевич І. І.,
сторони у справі:
позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС " (надалі - ТОВ"ДІДЖИ ФІНАНС "), представники позивача - Романенко М.Е.,
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС "до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
08.08.2025 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС " заборгованість за кредитним договором № 912422 від 02.02.2023 у розмірі 24 908,70 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що 02.02.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 912422 (надалі- кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні, а він зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту,сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
На підставі платіжного документу відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 15 000,00 грн.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
Зазначено, що 23.07.2024 відповідно до умов Договору факторингу № 2307-24 ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило право вимоги за кредитним договором № 912422 від 02.02.2023 на користь позивача, а відповідно ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуло право вимоги до відповідача.
Сума боргу відповідача за кредитним договором № 912422 від 02.02.2023 становить 24 908,70 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13 303,74 грн, заборгованість за відсотками - 11 604,96 грн.
Вказує, що станом на день звернення до суду з позовом сума заборгованості за кредитним договором відповідачем не погашена, тому відбулося звернення до суду.
Ухвалою суду від 13.08.2025 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заявив письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, наполягає на задоволенні позову та стягненні судових витрат.
У встановлений строк відповідач не подав відзив на позов та заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.
Розглянувши позовні вимоги та подані учасниками заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 02.02.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 912422 про надання споживчого кредиту у паперовій формі.
Відповідно до погоджених сторонами умов кредитування: відповідачу було перераховано кредитні кошти у розмірі 15 000,00 грн; дата надання кредиту 02.02.2023 або 03.02.2023; строк кредиту 731 днів з кінцевим терміном повернення 02.02.2025; процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування - 10% в день ( 3650% річних), за всі наступні дні - 100,00% річних.
На підтвердження факту перерахування ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" кредитних коштів відповідно до кредитного договору № 912422 від 02.02.2023 в сумі 15 000,00 грн стороною позивача надано копію відповідної платіжної інструкції № 20845.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 912422, виконаного ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", позичальник ОСОБА_1 має заборгованість, що становить 24 908,70 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13 303,74 грн, заборгованість за відсотками - 11 604,96 грн. Кількість днів просрочки - 326.
Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається факт часткового виконання кредитного зобов'язання відповідачем, зокрема сплати ним кредитних коштів у сумі по 1611,00 грн у кількості шести платежів.
23.07.2024 між позивачем ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС"(Фактор) та ТОВ “СЛОН КРЕДИТ» (Клієнт) було укладено Договір Факторингу № 2307-24, за яким відбулося відступлення прав грошової вимоги за плату.
Відповідно до Витягу з Додатку до Договору факторингу № 2307-24 від 23.07.2024 позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 912422 у загальній сумі на день відступлення прав вимоги - 24 908,70 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13 303,74 грн, заборгованість за відсотками - 11 604,96 грн.
У зв»язку з невиконанням відповідачем своїх зобов»язань щодо повернення кредиту та сплати процентів між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вирішуючи спір, суд керується наступними нормами права.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 513 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст.517 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Так, матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
Судом встановлено, що між сторонами виникли кредитні відносини, зокрема укладено кредитний договір, узгоджено розмір кредиту, проценти, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору.
Однак, у порушення умов кредитного договору відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальній сумі 24 908,70 грн.
Зазначені обставини підтверджуються дослідженими доказами та не оспорюються відповідачем.
На підставі викладеного, з урахуванням поданих доказів, дотримуючись стандарту більшої переконливості, суд вважає доведеними та обгрунтованими позовні вимоги позивача. Позивачем підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за кредитним договором, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов'язання згідно укладених договорів, заборгованість не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання судових витрат, судом встановлено наступне.
У силу приписів ч. 1 ст. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено повністю позовні вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості, то сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн ( понижений коефіцієнт 0,8% ) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то суд встановив наступне.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, представником позивача у справі заявлено про компенсування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу сумі 7 000,00 грн. На підтвердження таких витрат надано суду відповідний Договір про надання правничої допомоги, Акт приймання-передачі наданих послуг у справі, Детальний опис наданих послуг .
В даному випадку, суд доходить висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що розмір заявлених ними витрат є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.
У зв'язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, визначає їх у зменшеному розмірі у сумі 3 500 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат.
Керуючись статтями 4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 282, 284, 289, 352, 354, 355Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС " загальну суму заборгованості за кредитним договором № 912422 від 02.02.2023 в розмірі 24 908 ( двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісім) грн 70 коп, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 (три тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційний розгляд справи.
Найменування сторін :
позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" ( ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження - вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ );
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце реєстрації - АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного судового рішення - 13.10.2025.
Суддя А.В.Михайловська