Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4191/25
Провадження № 2/279/1897/25
15 жовтня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4191/25 за позовною заявою Комунального підприємства теплозабезпечення до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги з теплопостачання,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області звернулося Комунальне підприємство теплозабезпечення, в інтересах якого діє представник Баранівська Т.М., з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги з теплопостачання.
В обґрунтування позову зазначає, що з 28 листопада 2021 року підприємство надає послуги з теплопостачання споживачам на підставі договору, який є публічним, та розміщений на офіційному сайті. Відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в житловому будинку, приєднаному до централізованої системи теплопостачання, тому являється абонентом комунального підприємства теплозабезпечення, споживачем послуг з централізованого теплопостачання та використовує такі послуги фактично до сьогодні.
Між позивачем та відповідачами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, однак відповідачі по справі вчасно не сплачували кошти за надані послуги з теплозабезпечення, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , загальна площа 21,5 кв.м.) за період з 01.10.2019 по 01.05.2025 року складає 25524 грн.
Оскільки добровільно погашати заборгованість відповідачі не бажають, просить суд стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП Теплозабезпечення борг за послуги з теплопостачання у розмірі 25524 грн. Також просить суд стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. та поштові витрати у розмірі 100 грн.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.08.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачам строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідачі належним чином повідомлялися про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про їх виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористалися, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подали.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресатів за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з наданням житлово-комунальних послуг, а саме комунальної послуги з теплопостачання, які врегульовані Житловим Кодексом України,Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 (до 01.11.2020 року) та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21 серпня 2019 р. № 830 (з 01.11.2020 року).
Позивач здійснює господарську діяльність з постачання теплової енергії (теплопостачання). Відповідачі є споживачами комунальної послуги позивача, а саме послуги з постачання теплової енергії (теплопостачання), оскільки зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний будинок приєднанний до централізованої системи теплопостачання.
В матеріалах справи відсутні відомості, що відповідачами не отримуються послуги з теплопостачання, які надає позивач, а також відсутні відомості, що в будинку влаштована система індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), що половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, а також те, що квартира в якій мешкають відповідачі є відокремленою від ЦО та ГВП, відсутня проектна документації, яка б засвідчувала факт відключення квартири відповідачів від мережі централізованого теплопостачання та встановлення у такій квартирі індивідуального (автономного) опалення.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (п.2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Споживачами житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач (п.13 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ст.24 Закону України "Про теплопостачання").
Обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п. 1 ч. 2 ст.7., п. 2 ч. 2 ст.8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно вказаного Закону з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Договір постачання теплової енергії (теплопостачання) є публічним; повна редакція договору на постачання теплової енергії є загальнодоступною, розміщеною на веб-сайті постачальника.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Пунктом 5 ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надані житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч.1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
При цьому, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно з п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року №45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Відповідно до ч. 1 п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. (до 01.11.2020 року).
Відповідно до п.35-37 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Підпунктом 5 пункту 45 вказаних вище Правил встановлений обов'язок індивідуального споживача оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Положеннями ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Послуга з постачання теплової енергії передбачена статтею 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Положеннями ч.7 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник (наймач) зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтею 160 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Враховуючи викладене, зобов'язанням споживача є оплата житлово-комунальних послуг, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідачів обов'язку оплачувати надані їм послуги.
За надані послуги відповідачами в строки та в належному розмірі грошові коштине сплачувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно особового рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 за період з 01.10.2019 по 30.06.2025 року з урахуванням частково сплачених послуг, становить 25524 грн.
Вказаний розмір заборгованості на час розгляду справи відповідачами не оспорений та не спростований, доказів на спростування заявленої суми до стягнення суду не надано.
Станом на день розгляду справи указана заборгованість відповідачами не сплачена.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 525 ЦК України предбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Закріплення принципу змагальності сторін гарантує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні процесуальні можливості з метою захисту їхніх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів, зокрема й щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до цієї норми кожна сторона та інша особа, яка бере участь у справі, повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а у випадку неможливості стороною подати докази з поважних причин, суд сприяє особі в їх витребуванні, тим самим сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачі жодних доказів того, що вони не є споживачами послуг, які постачаються до їх помешкання КП Теплозабезпечення, до суду не надали.
Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14.09.2022 по справі № 201/1807/21: "споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними".
З огляду на норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та встановлені обставини справи, суд виходить із того, що відповідачі є споживачами послуг, які надає позивач, правовідносини між сторонами врегульовано типовим договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що відповідачами не спростовано, при цьому відповідачі не виконали своїх зобов'язань за типовим договором щодо своєчасної і в повному обсязі оплати за отримані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 25524 грн., яка підлягає стягненню у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача.
Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн. сплаченого судового збору та у розмірі 100 грн. поштових витрат у рівних долях по 1564,00 грн з кожного.
Керуючись ст. ст. 4,12,19,76-81, 247,258, 259,263-265, 273,279,352,354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства теплозабезпечення заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2019 по 30.06.2025 року у розмірі 25524 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять чотири) гривнi 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплозабезпечення 1564 (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) гривнi 00 копійок понесених судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства теплозабезпечення 1564 (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) гривнi 00 копійок понесених судових витрат.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Комунальне підприємство теплозабезпечення місце знаходження: Житомирська обл. обл., м. Коростень, вул. Шевченка, 8а, код ЄДРПОУ: 31871157;
Відповідач 1 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ