Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4410/25
Провадження № 2/279/1999/25
14 жовтня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши цивільну справу № 279/4410/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відповідач має сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.12.2009 року і до повнолітгя дитини.
09.03.2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області було видано Виконавчий лист №2-800/2010, який нею подано до Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ).
На підставі вказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження №53244638 .
Зазначає, що відповідач умисно частково не виконує рішення суду по сплаті аліменти, різним чином навмисно ухиляється від сплати аліментів, чим ставить їхню дитину в тяжке матеріальне становище. Вона неодноразово зверталася до відповідача вирішити питання по сплаті аліментів в добровільному порядку, однак останній відмовляється.
З довідки-розрахунку наданої Коростенським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по виконавчому провадженню АСВП № 53244638 слідує, що відповідач не в повній мірі сплачував аліменти на утримання дитини, сума заборгованості станом на день звернення до суду становить 71300,38 грн., яка утворилася за період з 01 червня 2014 року по 30 червня 2025 року.
Обов'язок надавати дитині допомогу батько несе не лише на підставі судового рішення, а з народження дитини згідно з вимогами СК України.
Відповідач обізнаний про свій обов'язок щодо утримання неповнолітніх дітей, доказів на поважність причин, які унеможливили проводити виплату коштів за виконавчим документом, немає.
Відповідно до ч. 1 ст.196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, у якому не проводилось стягнення аліментів.
З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: р = (А1 х 1% хQ1) + (А2 х 1% х Q2) +….(Ап х 1% х Qn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред'явлення позову);
А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
Аn - нарахована сума аліментів за останній місяць перед пред'явленням позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Вказує, що згідно проведеного розрахунку за вищенаведеною формулою, заборгованість за пенею за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 року становить 15032,62 грн.
Просить суд постановити рішення про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 15032,62 грн. за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 року. Одночасно просить суд звільнити її від сплати аліментів на підставі п.3.ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.08.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи не подав.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та будь-які клопотання пов'язані з розглядом справи до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. У порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (ч.5,8 ст.279 ЦПК України).
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 11.02.2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно,але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.12.2009 року і до повноліття дитини.
На підставі виконавчого листа №2-800 виданого 09.03.2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження ВП №53244638.
З довідки-розрахунку складеного державним виконавцем вищевказаного відділу слідує, що відповідач не в повній мірі сплачував аліменти на утримання дитини та має перед позивачем заборгованість зі сплати аліментів.
Згідно ч.1,2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Правовідносини щодо обов'язку утримання батьками дитини та його виконання регулюються главою 15 СК України, яка, зокрема, передбачає як обов'язок так і способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину.
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.3 ст. 181, ч.1 ст.184 СК України).
Частиною 1 ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно з ч.3 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Наявність заборгованості за прострочення сплати аліментів тягне за собою відповідальність передбачену ст.196 Сімейного кодексу України.
Так, ч.1,2 ст.196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670 сво19) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Сімейним кодексом України не передбачені випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК України.
При цьому, стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач має сплачувати аліменти на користь позивача на утримання їх спільних неповнолітніх дітей.
Відповідач обізнаний про свій обов'язок щодо утримання неповнолітніх дітей, аліменти не сплачує, доказів на поважність причин, які унеможливили проводити виплату коштів за виконавчим документом, не подав.
З розрахунку Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м.Київ) вбачається, що боржник (відповідач) - ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №53244638 станом на 15.07.2025 року має заборгованість зі сплати аліментів.
Оскільки відповідач у добровільному порядку не вживав заходи щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі, а також не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він має об'єктивні перешкоди для своєчасної сплати аліментів, суд приходить до висновку, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, а відтак є підстави для стягнення з останнього неустойки(пені), як санкції за ухилення від сплати аліментів.
Розмір неустойки (пені) за місячним платежем розраховується наступним чином: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто, заборгованість за місяць Х кількість днів заборгованості Х 1 %
З поданого позивачем розрахунку пені вбачається, що сума пені за порушення аліментних зобов'язань за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 рокустановить 15032,62 грн.
Правильність нарахувань розміру пені судом перевірена, на час розгляду справи відповідачем не оспорена та не спростована.
З огляду на наведені правові норми, суд дійшов висновку, що вимога позивача, щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у заявленому розмірі та за вказаний позивачем період.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", таким чином витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави, відповідно до положень ч.6 ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.4, 12, 19 ,141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.196 Сімейного кодексу України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 15032 (п'ятнадцять тисяч тридцять дві) гривнi 62 копійки за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок за ставками судового збору, який діяв на день подачі позовної заяви.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ