Справа № 296/7243/24
2/296/918/25
07 серпня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
при секретарі судового засідання Павлюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житомирської міської ради, Управління житлового господарства Житомирської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №9» Житомирської міської ради про визнання права на приватизацію квартири, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.08.2024 звернулися до суду з позовом про визнання права постійного користування квартирою АДРЕСА_1 , визнання права на приватизацію.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивачі зазначили, що у 1998 році вони, як працівники Житомирського відкритого акціонерного товариства «Льонотекс», отримали житло - житлову кімнату АДРЕСА_2 . Позивачі зареєстрували своє місце проживання, за вказаною адресою 12 грудня 2003 року ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
Особовий рахунок на послуги з утримання багатоквартирного будинку відкрито на ім'я ОСОБА_2 , ним же підписано з ВАТ «Льонотекс» відповідний договір 2 жовтня 2006 року.
Відповідно до інформації з ЄДР юридичних осіб ВАТ «Льонотекс» було припинено 17 вересня 2021 року. Дане підприємство ліквідоване без правонаступників.
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №302 від 15 травня 2003 року, гуртожитку по АДРЕСА_3 було надано статус житлового будинку, а кімнаті АДРЕСА_4 статус квартири. Рішенням Житомирської міської ради №566 від 29 вересня 2005 року будинок АДРЕСА_3 передано в комунальну власність міста відомчого житлового фонду. Квартира на даний час перебуває у власності територіальної громади м. Житомира та знаходиться на балансі комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно експлуатаційне підприємство №9» Житомирської міської ради.
Позивачі постійно проживають у квартирі, яка є їх житлом і зареєстрованим місцем проживання.
Для реалізації свого права на приватизацію квартири, позивачі звернулися до Управління житлового господарства Житомирської міської ради із заявою про приватизацію квартири, однак отримали відмову враховуючи відсутність у позивачів ордеру на вселення в житлове приміщення.
Не погоджуючись з рішенням органу приватизації, який є підрозділом Житомирської міської ради, позивачі звернулися до суду з даним позовом.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 05.12.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру; зобов'язати управління Житлового господарства Житомисрької міської ради та Житомирську міську раду вчинити дії по приватизації квартири.
У відзиві на позовну заяву від 29.08.2024 представник відповідача Житомирської міської ради просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що орган приватизації у своєму листі- відповіді позивачу повідомив, що у своїй діяльності керується Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджене наказом Міністерства з питань житлово комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, яким визначено перелік документів для передачі житла у приватну власність громадянина, серед яких є копія ордеру на жиле приміщення, який позивач не надав. Оскільки, позивач не надав копію ордеру, як цього вимагає чинне законодавство України, управлінням житлового господарства Житомирської міської ради було надано відмову у приватизації житла (а.с.45- 49).
В судове засідання представники сторін не з'явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Представник позивачів просив позов задовольнити, а представник відповідача - відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 з 08.10.2004, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с. 9-10).
ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 12.12.2003, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 29.05.2024 (а.с.14).
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №302 від 15 травня 2003 року, гуртожитку по АДРЕСА_3 було надано статус житлового будинку для малосімейних (а.с.90).
З відповіді виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.11.2024 вбачається, що до прийняття рішення виконавчим комітетом Житомирської міської ради №302 від 15 травня 2003 року, будинок по АДРЕСА_3 мав статус гуртожитку ВАТ «Льонотекс» (а.с.89).
Рішенням Житомирської міської ради №566 від 29 вересня 2005 року будинок АДРЕСА_3 передано в комунальну власність міста відомчого житлового фонду.
Таким чином, квартира АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади м.Житомира та на балансі КП «ВЖРЕП №9» Житомирської міської ради, що вбачається з реєстру квартир, що перебувають у власності територіальної громади міста Житомира по КП «ВЖРЕП №9» ЖМР станом на 01.07.2018, та довідки КП «ВЖРЕП №9» Житомирської міської ради від 07.08.2024 №3/109 (а.с.18 - 23).
ОСОБА_2 13.06.2024 звернувся до Начальника управління житлового господарства Житомирської міської ради із заявою про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1 членам сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках (а.с.24).
Згідно відповіді Управління житлового господарства Житомирської міської ради від 21.06.2024 №1-427/УЖГ472, адресованої ОСОБА_2 , питання приватизації квартири АДРЕСА_1 не може бути прийняте до розгляду, оскільки відсутній ордер на жиле приміщення (а.с.23, 24).
Відповідно до відповіді КП «ВЖРЕП №6» Житомирської міської ради від 19.06.2024 №53 інформація про отримання ордера на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 на ім'я ОСОБА_1 , відсутня. Документи по житловому будинку квартирного типу за даною адресою на зберігання не надходили (а.с.16).
Також з відповіді КП «ВЖРЕП №9» Житомирської міської ради від 27.06.2024 №3/81 вбачається, що підприємству не передавався на зберігання ордер на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 17).
Відповідно до листа Федерації професійних спілок Житомирської області від 03.06.2024 №06/15 документи профкому ВАТ «Льонотекс» на зберігання до об'єднаного архіву не надходили. Інформацією про їх зберігання архів не володіє (а.с.33).
Згідно відповіді Державного архіву Житомирської області від 03.06.2024 №Д-2941/04 документи профспілкового комітету ЗАТ «Житомирський льонокомбінат» за 1998 - 2004 на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходили, тому підтвердити виділення кімнати ОСОБА_1 неможливо ( а.с. 34).
Разом з тим, за змістом довідки про склад сім'ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку та займані ними приміщення), виданої Житомирським ВАТ «Льонотекс» від 02.10.2006 за №591, у квартирі за адресою АДРЕСА_5 мешкають і мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_2 (наймач) та ОСОБА_1 ( мати) (а.с.28).
Також згідно витягу з протоколу №55 -к спільного засідання адміністрації та профкому ВАТ «Льонотекс» від 02.09.2003 постановлено переоформити особові рахунки на кімнату АДРЕСА_1 ; о/рахунок переоформити з ОСОБА_3 на сина ОСОБА_2 , який там проживає (а.с.27).
Між ВАТ «Льонотекс» та ОСОБА_2 02.10.2006 укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території ( а.с.25 - 26).
Встановлено, що ВАТ «Льонотекс» припинено у зв'язку із визнанням банкрутом, про що 17.09.2021 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.80 - 88).
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення № 396).
У частині першій статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зазначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Згідно зі статтями 3, 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі наймачу та членам його сім'ї квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у межах визначеної норми. При цьому до членів сім'ї наймача включаються громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Відповідно до частин другої, третьої, п'ятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
У Положенні № 396 визначено порядок передання квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків (далі - квартири (будинки)), житлових приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - кімнати у комунальних квартирах), які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.
Згідно з абзацом першим пункту 23 Положення № 396 орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.
Отже, передання квартир у власність громадян у процесі їх приватизації здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.
Тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.
Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом (частини десята, одинадцята статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).
З урахуванням наведених норм органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним, до яких належать:
- відсутність у особи права на приватизацію;
- заборона приватизувати конкретне приміщення.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18), на яку посилається заявник у касаційній скарзі.
Відповідно до статті 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Водночас відсутність ордера на вселення до житлового приміщення в особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку у цьому приміщенні, сама собою не впливає на правомірність її вселення.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19, від 10 лютого 2025 року у справі № 552/317/23, провадження № 61-3080св24.
Ненадання заявником органу приватизації ордера на вселення до квартири, яку бажає приватизувати заявник, не може бути єдиною підставою для відмови йому у приватизації житла.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19 (провадження № 61-2708св20) та від 26 лютого 2024 року у справі № 344/12427/21 (провадження № 61-8228св23), від 27 серпня 2024 року у справі № 201/193/22 (провадження № 61-16334св23), на які посилається заявник у касаційній скарзі.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказує на те, що у справах за участі органів державної влади суди повинні перевіряти дотримання принципу належного урядування.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Lelas v. Croatia», № 55555/08, ЄСПЛ, від 20 травня 2010 року).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення від 13 грудня 2007 року у справі «Gashi v. Croatia», заява № 32457/05,).
У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (рішення від 15 вересня 2009 року у справі «Moskal v. Poland», заява № 10373/05,).
Матеріали справи свідчать на користь того, що позивачі вселилися до квартири АДРЕСА_1 на законних підставах (доказів протилежного суду не надано), несуть витрати з її утримання, законність їхнього проживання в ній ніхто не оспорює, проте відсутні документи, на підставі яких сім'я була вселена до спірного житла.
Докази свідчить, що позивачі мають достатні та триваючі зв'язки з конкретним місцем проживання, а житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 є в цілому їх «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції.
Згідно положень частини 10 статті 8 у прив'язці до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, відмова Управління житлового господарства Житомирської міської ради у прийнятті до розгляду питання про приватизацію квартири позивачами порушують конституційне право останніх на приватизацію житла у встановленому законом порядку.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що порушені права позивачів підлягають захисту, а позов задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру.
Зобов'язати відповідачів у справі, а саме - Управління Житлового господарства Житомирської міської ради вчинити дії по приватизації квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з Управління житлового господарства Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 1211,20грн. судового збору.
Стягнути з Управління житлового господарства Житомирської міської ради на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1211,20грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя В. П. Маслак