Справа № 296/1059/25
1-і/296/374/25
Іменем України
14 жовтня 2025 рокум .Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12024060400002789 від 06.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, -
На розгляді у Корольовському районному суді м. Житомира перебуває кримінальне провадження №12024060400002789 від 06.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
21 лютого 2025 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до судового розгляду.
14.10.2025 року судом з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами не завершено.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 22 серпня 2025 року ОСОБА_5 було продовжено строк тримання під вартою (без визначення розміру застави) до 20 жовтня 2025 року (включно).
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки з метою запобігання наявних ризиків неможливо застосувати до останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Наразі ризики, які враховувались судом при обранні та продовженні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати. Прокурор зауважив, що установленим на даний час ризикам неможливо запобігти шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не передбачають повну ізоляцію обвинуваченого від оточення і засобів зв'язку, а також здійснення постійного контролю за його діями і пересуванням, не зможуть гарантувати невчинення ним дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.
Захисник обвинуваченого заперечував проти клопотання прокурора. Просив змінити ОСОБА_5 міру запобіжного заходу на менш сувору (домашній арешт). Клопотання сторони обвинувачення вважає необґрунтованим, оскільки ризики, зазначені прокурором, абстрактні та не надано доказів їх існування.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтримав клопотання захисника.
Суд, розглянувши вказані вище клопотання та заслухавши думки учасників процесу, доходить наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також спробам переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадження іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних засобів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, один з яких посягає на основи національної безпеки під час відбиття збройної агресії російської федерації, за які йому загрожує покарання до 10 років позбавлення волі.
Обвинувачений ОСОБА_5 неодружений, дітей на утриманні не має, не працює та не має постійного джерела доходу, а тому може продовжити злочинну діяльність для забезпечення свого існування; раніше судимий за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень.
Окрім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може продовжувати свою злочинну діяльність, спрямовану на перешкоджання законній діяльності Сил оборони України та інших військових формувань, що може суттєво вплинути на обороноздатність в період відбиття збройної агресії рф.
Крім того, в суду є підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі та усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Згідно з частиною 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
При цьому, суд бере до уваги положення ст. 183 КПК України якою встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Також з клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт за фактичним місцем проживання, суд враховує наступне: місце проживання обвинуваченого заходиться поза межами юрисдикції Корольовського районного суду м.Житомира, під час особливого періоду своєчасна явка обвинуваченого до суду може бути ускладнена або неможлива.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а клопотання захисника про зміну міри запобіжного заходу слід залишити без задоволення з мотивів, що викладені вище.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 331 ч.3, 369, 392, 395 ч.2 п.2, КПК України,
Клопотання захисника про зміну міри запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити попередню - у виді тримання під вартою (без визначення розміру застави), продовживши термін тримання на 60 діб, до 12 грудня 2025 року (включно).
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Головуючий суддя ОСОБА_1