Справа № 296/11008/25
1-кс/296/4911/25
Іменем України
01 жовтня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки Ssang Yong Korando, д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, вилучені 26.09.2025р. під час обшуку.
В обґрунтування поданого клопотання слідча вказала, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060000001466 від 23 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у точно невстановлений день та час, однак не пізніше 20.09.2025 в ОСОБА_4 , достовірно обізнаного з «Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, та порядком переведення та призначення на посади, з корисливих мотивів виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, шляхом сприяння у погодженні посадовими особами командування десантно-штурмових військ Збройних сил України письмової згоди, яка у подальшому буде слугувати підставою для переміщення по службі військовослужбовця ОСОБА_5 , після проходження ним базової загальної військової підготовки, з військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_3 .
Так, 20.09.2025 ОСОБА_4 , знаючи, що переміщення військовослужбовців Збройних Сил України з підрозділу в підрозділ, а також призначення на посаду здійснюється на підставі наказу командування десантно-штурмових військ Збройних Сил України, який готується з урахуванням наданих командирами військових частин політерних заявок по спеціальності та письмових згод, з метою сприяння у вирішенні вказаного питання, використовуючи мобільний додаток «Watsapp» з абонентським номером НОМЕР_4 , під час телефонної розмови з особою залученою до конфіденційного співробітництва ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив останній, що у разі надання йому неправомірної вигоди у сумі 3000 доларів США, використовуючи свої зв'язки та знайомства, він зможе залучитися допомогою посадових осіб командування десантно-штурмових військ Збройних сил України, і таким чином здійснити вплив та посприяти у переміщенні по службі військовослужбовця ОСОБА_5 , після проходження ним базової загальної військової підготовки, з військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_3 .
У подальшому, 26.09.2025, близько о 17 год., перебуваючи поблизу кафе «Катруся», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом та корисливих мотивів, ОСОБА_4 , одержав від ОСОБА_5 для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 30000 гривень за вплив на прийняття рішення посадовими особами командування десантно-штурмових військ Збройних сил України до кола повноважень яких входить погодження письмової згоди, яка у подальшому буде слугувати підставою для переміщення по службі військовослужбовця ОСОБА_5 з військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_3 .
Так, 26.09.2025 було проведено обшук в автомобілі Ssang Yong Korando, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням підозрюваного ОСОБА_4 , який знаходився поблизу с. Перлявка Житомирського району, з метою відшукання та вилучення грошових коштів в сумі 30 500,00 гривень, які були отримані протоколом огляду та вручення грошових коштів заявником та передані затриманому, знарядь та засобів вчинення кримінального правопорушення.
26.09.2025 слідчим у кримінальному провадженні вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Слідчий просить накласти арешт на автомобіль Ssang Yong Korando, д.н.з. НОМЕР_1 з метою збереження речових доказів.
В судове засідання слідча ОСОБА_3 не з'явилась. У заяві від 01.10.2025р. просила клопотання про арешт майна розглядати без її участі, вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити.
Власник майна ОСОБА_7 у заяві від 01.10.2025р. просив розгляд справи провести без його участі. Вказав, що автомобіль Ssang Yong Korando, д.н.з. НОМЕР_1 надавав у користування ОСОБА_8 26.09.2025р.
Дослідивши матеріали клопотання, наданні органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Приписами ч.1 ст.170 КПК України визначено, зокрема, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Приписами ч. 3 ст. 170 КПК України зазачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як визначено приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З матеріалів клопотання вбачається, що 26.09.2025, близько о 17 год., перебуваючи поблизу кафе «Катруся», яке розташоване за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Перлявка, вул. Житомирська, 19, з метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом та корисливих мотивів, ОСОБА_4 , одержав від ОСОБА_5 для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 30000 гривень за вплив на прийняття рішення посадовими особами командування десантно-штурмових військ Збройних сил України до кола повноважень яких входить погодження письмової згоди, яка у подальшому буде слугувати підставою для переміщення по службі військовослужбовця ОСОБА_5 з військової частини НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_3 .
Попередня правова кваліфікація дій ОСОБА_4 - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 369-2 КК України.
Судом встановлено, що 26.09.2025р. на підставі ухвали суду від 30.09.2025р. у справі № 296/11005/25, проведено обшук автомобіля марки Ssang Yong Korando, д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, під керуванням підозрюваного ОСОБА_4 , під час якого речі та документи, які мають значення для досудового розслідування не вилучено.
Зі змісту клопотання вбачається, що слідчий просить накласти арешт на автомобіль марки Ssang Yong Korando, д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_5 , який вилучено 30.09.2025р. в ході проведення обшуку.
Постановою слідчого від 26.09.2025р. автомобіль визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.
Власником автомобіля марки Ssang Yong Korando, д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску є ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с. 20-21).
Згідно заяви від 01.10.2025р., ОСОБА_7 повідомив, що 26.09.2025р. надав свій транспортний засіб ОСОБА_8 у тимчасове користування.
Разом з тим, доказів на підтвердження того, що автомобіль марки Ssang Yong Korando, д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, є предметом вчинення кримінального правопорушення, зберігає на собі інформацію, яка має значення для досудового розслідування за ч. 2 ст. 369-2 КК України, суду не надано.
Враховуючи зазначене, слідчим в клопотанні не доведено, що вилучений автомобіль марки Ssang Yong Korando, д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_5 , є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, згідно ст. 98 КПК України.
Також суд бере до уваги, що ОСОБА_7 не має статусу підозрюваного в кримінальному провадженні № 12025060000001466 від 23.09.2025р.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду на протязі 5 днів з часу її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1