Справа № 589/4351/24
Провадження № 1-кп/589/484/25
24 червня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
В судовому засіданні встановлено, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 , закінчується 26.06.2025.
Прокурор заявив клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, встановлених при застосуванні та продовженні щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував щодо задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на відсутність нових обставин та ризиків, які могли б виправдати подальше тримання під вартою обвинуваченого. Вважає ризики, зазначені у клопотанні, недоведеними і такими, що не мають посилання на конкретні документи та докази і ґрунтуються лише на припущеннях. Враховуючи вищевикладене просив не продовжувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши учасників судового засідання, суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 , ухвалою колегії суддів Шосткинського міськрайонного суду Сумської області продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.06.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
При цьому, особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року / рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року по справі « Гаркава проти України »/.
У відповідності до п. «С» ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти особі зникнути після скоєння злочину.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
23.04.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки, яким внесені зміни, зокрема ст. 176 доповнено частиною 6, згідно якої під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.109-114-1,258-258-5,260,261,437-442 КК України, за наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК України, застосовується запобіжний захід визначений п.5 ч.1 цієї статті, тобто тримання під вартою безальтернативно.
Також ч.4 ст. 183 КПК України доповнено новим абзацом відповідно до якого під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбачені статтями 177-178 КПК цього кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 109-114-1,258-258-5,260,261,437- 442 КК України.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, колегія суддів вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність обгрунтованих підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 , може переховуватися від правосуддя з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує за вчинення інкримінованого останньому злочину, та продовжити злочинну діяльність.
У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також, існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обумовлено специфікою інкримінованого ОСОБА_7 злочину, ймовірними зв'язками з представниками спецслужб рф.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК не вимагає беззаперечних доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Окрім того, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У даному випадку суд зауважує на тому, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , передбачений ч. 2 ст. 111 КК України, посягає на суверенітет, територіальну цілісність, обороноздатність та недоторканість України і має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки.
З огляду на вищевказане, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», суд вважає необхідним та виправданим продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та виправдовує подальше застосування обраного обвинуваченому запобіжного заходу, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладені підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, характер обвинувачення та встановлених ризиків, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст. 174-177,183, 314-317, ч.2 ст. 376, КПК України, колегія суддів, -
Продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 22 серпня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2