Справа № 579/1965/25
3/579/893/25
14 жовтня 2025 року Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Моргун О.В., з участю захисника Сопової В.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця,
- за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 30.08.2025 року серії ЕПР1 № 438488 30 серпня 2025 року об 11:55 ОСОБА_1 на автодорозі М02, 170 км, керуючи автомобілем Сітроен С8, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни, в результаті чого допустив наїзд на перешкоду на проїжджій частині дороги, а саме, на деформоване дорожнє полотно, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Указаними діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3.б., 12.3, 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Захисник просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення від 30.08.2025 року серії ЕПР1 № 438488 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, серед іншого, з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує серед іншого, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст.ст. 251, 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначається суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно п.9.6 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначається: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Відповідно до п.15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України 06.11.2015 року №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 30.08.2025 року серії ЕПР1 № 438488 та доданих матеріалах відсутні докази, що містять інформацію про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху, (зокрема водії транспортних засобів) мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
До компетенції власників автомобільних доріг належить, серед іншого, здійснення заходів щодо утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, забезпечення безпечних умов дорожнього руху, обладнання доріг технічними засобами регулювання дорожнього руху, забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху, своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.
Відповідно до п. 2.12 ПДР визначено, що власник транспортного засобу має право на безпечні та зручні умови для руху (п.п. «г»).
Згідно Розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху про стан поверхні проїзної частини в ході руху водій сповіщається за допомогою попереджувальних знаків, зокрема дорожній знак 1.10 «Нерівна дорога». Ділянка дороги, що має нерівності проїзної частини - хвилястості, напливи, спучування); 1.11 «Пагорб». Ділянка дороги з буграми, напливами чи неплавним стикуванням конструкцій мостів. Знак також може застосовуватися перед штучно створюваними буграми у місцях, де необхідно примусово обмежити швидкість руху транспортних засобів (небезпечні виїзди з прилеглих територій, місця з інтенсивним рухом дітей через дорогу тощо).
З акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (п.2), вбачається, наявність виступу 14 см на автодорозі, а згідно п. 5 цього акту - відсутність дорожніх знаків попереджуючих про небезпеку.
Таким чином, судом під час розгляду справи встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що на ділянці дороги, де мала місце дорожньо-транспортна пригода, наявні ознаки недотримання вимоги нормативно-правових актів щодо безпечності утримання та забезпечення безпечних умов руху, неналежне утримання автомобільних шляхів, а саме відсутність відповідних попереджувальних дорожніх знаків про напливи/пагорби на дорозі по напрямку руху дороги М-02 170 км.
Згідно ДСТУ 3587:2022 п.п.5.2.1 дорожнє покриття не повинно мати дефектів (додаток Г), що впливають на безпеку дорожнього руху, гранично допустимі величини яких перевищують наведені у таблиці 2. Гребінка не повинна перевищувати 4 см.
Судом під час розгляду справ не встановлено та в матеріалах справи відсутні докази, передбачені ст. 251 КУпАП, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, порушення ОСОБА_1 пункту 12.1, 12.3, 2.3.б Правил дорожнього руху, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд всі сумніви з цього приводу тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності, що узгоджується із ч.3 ст.62 Конституції України.
Згідно ст.ст. 251, 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Таким чином враховуючи викладене, протокол про адміністративне правопорушення від 30.08.2025 року серії ЕПР1 № 438488, який є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, неможливо приймати до уваги як доказ у справі.
Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу , а протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам статті 256 КУпАП, в якому серед іншого зазначаються інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах “Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), “Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04), “Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016 року, заява №926/08), винуватість у скоєнні правопорушення має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд всі сумніви з цього приводу тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності, що узгоджується із ч.3 ст.62 Конституції України.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
За таких обставин неможливо зробити висновок про наявність у даному випадку складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд не вбачає у діях ОСОБА_1 складу вищезазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до ст.124, п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 10 днів з моменту винесення.
Суддя О. В. Моргун