14 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 677/1388/25
Провадження № 11-кп/820/680/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025243800000085 від 01.04.2025, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2025 року,-
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та проживаючому АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 30 листопада 2025 року включно.
Визначено розмір застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 гривень.
Обвинувачений у разі внесення застави у вказаному розмірі зобов'язується:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у зазначеному кримінальному провадженні;
- не відлучатися з населеного пункту: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання/роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала діє до 30.11.2025.
Своє рішення суд мотивував тим, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України є доведеними, вони не зменшилися, та не зникли, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вказує, що жоден ризик у клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою не доведений відповідними доказами, тому відсутні будь - які дані, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України.
Зазначає, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, хворіє на важку хронічну хворобу, а тому немає підстав вважати, що він буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги та який не заперечив проти розгляду апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 , думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду, дослідивши виділені матеріали та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, який не пов'язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та подовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
З матеріалів кримінального провадження видно, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1ч.1 ст.307, ч.1 ст.317 КК України.
Суд першої інстанції дослідив обставини, які враховувалися при обранні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме те, що дії обвинуваченого не перекваліфіковані на більш м'які, обвинувачений офіційно не працюючий, утриманців не має, наразі розгляд справи триває, свідки не допитані, доказів незадовільного стану здоров'я обвинуваченого суду не надано і висновок суду про те, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
В ухвалі суду викладені обставини, на підставі яких суд дійшов до висновку, що продовжують існувати ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків; переховуватися від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, вчинити інший злочин, а також враховані усі обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Під час розгляду клопотання прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та вони виправдовують продовження тримання обвинуваченого під вартою, та що більш м'який запобіжний захід, у тому й числі у виді цілодобового домашнього арешту, про що в апеляційній скарзі просить захисник, не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.
Наведені захисником ОСОБА_6 підстави для зміни запобіжного заходу не свідчать, що обставини, які були враховані судом при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу, об'єктивно змінилися настільки суттєво, що це обумовлює необхідність зміни запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що при продовженні обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною обвинувачення не наведено жодних доказів на підтвердження існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КК України, а в оскаржуваній ухвалі не наведено будь-яких реальних підстав та ризиків, які б свідчили про необхідність продовження найсуворішого запобіжного заходу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у клопотанні прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведено існування обставин, які виправдовують подальше тримання його під вартою і судом першої інстанції встановлена об'єктивна наявність наведених у клопотаннях прокурора ризиків, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не наведено.
Підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає, оскільки більш м'які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм кримінального процесуального закону, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2025 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави до 30.11.2025 включно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3