14 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/7540/23
Провадження № 22-ц/820/2381/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Підлісним Олегом Васильовичем, на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року, у складі судді Швець О.Д., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 730278988 від 14.10.2021 в розмірі 80347,60 грн, з яких 22000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 58347,60 грн сума заборгованості за процентами та 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.
09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Підлісний О.В., в електронній формі подав апеляційну скаргу на дане рішення суду, в якій просить скасувати дане рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким відмовити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволенні позовних вимог. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження даного рішення, оскільки, доступ до оскаржуваного рішення апелянт отримав лише 09 вересня 2025 року, що підтверджується відомостями з Електронного суду по справі.
Згідно із статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Такі висновки сформульовані в постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року в справі № 953/5340/21 (провадження № 61-16122св23), від 28 лютого 2024 рокув справі № 733/112/20 (провадження № 61-16703св23).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2024 року в справі № 22/96-10/90/08 зазначено, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і в разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі в справі. Однак неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення в цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку. Отже, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими наведеними нормами ГПК України.
Частина друга статті 261 ГПК України ідентична змісту частини другої статті 358 ЦПК України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У межах річного строку з дня складення повного судового рішення може поновлено строк на апеляційне оскарження з інших поважних причин будь-яким заявникам, а особам, не повідомленим про розгляд справи, -і поза межами річного строку.
Тобто річний преклюзивний строк для поновлення строку на апеляційне оскарження не поширюється на учасників справи, не повідомлених про розгляд справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року в справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зазначено, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження в справі і яка, відповідно, не знала/не могла знати про розгляд справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що позивач (заявник,третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу. «Особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України) не можна вважати особу, яка ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.
Також у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі № 201/13990/15-ц (провадження № 61-22496св19), від 29 січня 2021 року в справі № 308/2739/16-ц (провадження № 61-9648св19), від 21 червня 2023 року в справі № 202/32361/13-ц (провадження № 61-3546св23) вказано, що під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи в провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання в справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ у рішенні від 16 лютого 2017 року в справі «Каракуця проти України» зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (параграф 53).
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (параграф 41).
У цій справі ОСОБА_1 як відповідач достовірно знав про наявність справи, брав участь в її розгляді в суді першої інстанції, проте не вживав заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження, що й призвело до порушення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідач ОСОБА_1 користувався професійною правничою допомогою та діяв у процесі через адвоката Підлісного О.В., який здійснює діяльність та мав можливість слідкувати за перебігом розгляду справи, дізнаватися про його результати, ознайомитися з матеріалами справи, з рішенням суду першої інстанції та в установлені процесуальні строки звернутися з апеляційною скаргою.
У матеріалах справи міститься розписка про повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи на 29 листопада 2023 року (а.с. 37), відзив на позовну заяву, який подано 29.11.2023 адвокатом Підлісним О.В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 (а.с.39-43), розписка ОСОБА_2 , який повідомлений про розгляд справи на 15 січня 2024 року (а.с. 44), клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи (а.с. 45), заява ОСОБА_2 від 15 лютого 2024 року про розгляд справи без участі відповідача (а.с. 47).
Встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено 21 травня 2024 року без участі сторін у справі, повний текст судового рішення виготовлено 21 травня 2024 року. Відповідно до супровідного листа Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року ОСОБА_1 направлено копію рішення від 21.05.2024 у справі №676/7540/23 (а.с.54). 02 січня 2025 року Підлісний О.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав через електронний суд заяву про видачу повного рішення суду у справі з метою оскарження вказаного рішення. Апеляційна скарга на дане рішення суду подана адвокатом Підлісним О.В., в інтересах відповідача ОСОБА_1 , 09 жовтня 2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 21 травня 2024 року до 02 січня 2025 року, ні відповідач, ні представник відповідача не цікавилися результатом розгляду справи.
Відповідач своєчасно не скористався правом на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу 09 жовтня 2025 року, тобто більше ніж через рік після складення повного тексту рішення суду першої інстанції (21 травня 2024 року).
Посилання в апеляційній скарзі, що апелянт має право на поновлення строку для подачі апеляційної скарги, оскільки доступ до оскаржуваного рішення апелянт отримав лише 09 вересня 2025 року, після внесення судом рішення до ЄДРСР, колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року в справі № 405/4689/19 зазначено, що законодавець у частині другій статті 358 ЦПК України не визначив, що під час її застосування має враховуватися дата внесення судом рішення до ЄДРСР. Відсутність в рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до ЄДРСР, за умови, що учасник справи, який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України.
Отже, процесуальна бездіяльність відповідача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.
Докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою, в матеріалах справи відсутні, як і докази, що свідчили б про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги.
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення в справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний висновок міститься в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України та практиці ЄСПЛ.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки заявником не було наведено об'єктивних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого строку. Крім того, подана заява представником відповідачем про розгляд справи за відсутності відповідача свідчить, що він не бажав брати участі при розгляді справи і не заперечував, щоб справа була розглянути без його участі за наявними матеріалами справи. Подання апеляційної скарги після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, з урахуванням того, що відповідач та його представник були повідомлені про розгляд справи і брали участь під час її розгляду.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Підлісним Олегом Васильовичем, на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2024 року, у складі судді Швець О.Д., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її складення.
Судді Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко