Справа № 461/1675/24 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.
Провадження № 22-ц/811/1162/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
15 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
за участю: секретаря Підлужного В.І.;
Качмарика Б.І. - представника ГУ ПФУ у Львівській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Галицького районного суду м.Львова від 03 березня 2025 року,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_2 на належну спадкодавцю та неодержану останнім пенсію в розмірі 400 642 грн. 88 коп. та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на його користь 400 642 грн. 88 коп. пенсії, що нарахована та належала спадкодавцеві.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги до майна його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і за його заявою про прийняття спадщини Самбірською державною нотаріальною конторою 12 січня 2023 року заведено спадкову справу N 14/2023. Спадкодавець ОСОБА_2 був пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Львівській області (відповідач) та отримував пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до Закону України N 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Самбірська державна нотаріальна контора Львівської області звернулась із запитом до відповідача, в якому просила повідомити про нараховані та невиплачені суми пенсій на ім'я померлого ОСОБА_2 . У відповідь на вказаний запит листом від 31.01.2023 року відповідач повідомив, про те, що недоотримана пенсія ОСОБА_2 відсутня, а доплата до пенсії, яка обчислена на виконання судового рішення, не включається до складу спадщини. У зв'язку наявністю зазначеної відповіді органу пенсійного забезпечення, Самбірська державна нотаріальна контора 15 лютого 2024 року винесла постанову (вих. N338/02-31) про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію ОСОБА_2 . Позивач позбавлений можливості оформити спадщину, у зв'язку з тим, що відповідач заперечує наявність недоотриманої спадкодавцем пенсії та право позивача на спадкування нарахованої, але не отриманої спадкодавцем пенсії. Розрахунками на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою ОСОБА_2 від 05.04.2018 року, розрахунком на доплату пенсії за період з грудня 2019 року по квітень 2022 року, розрахунками здійсненими позивачем, а також рішеннями Львівського окружного адміністративного суду у справі N380/22450/21 від 24 грудня 2021 року та у справі N 380/13515/22 від 28 листопада 2022 року підтверджується, що відповідач не виплатив ОСОБА_2 пенсійні виплати на загальну суму 400 642 грн. 88 коп. (11 102 грн. 24 коп. + 251 163 грн. 15 коп. + 138 377 грн. 49 коп.) (том 1, а.с. 1-8).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на належну та неодержану ним пенсію у розмірі 363 021 грн. 07 коп.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотриману пенсію у розмірі 363 021 грн. 07 коп.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 630 грн. 11 коп.
В решті вимог відмовлено(том 1, а.с. 238-242).
Дане рішення оскаржив представник відповідача.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог і в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Вважає, що відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року у справі № 380/22450/21 (яке набрало законної сили 25.01.2022 року і яким було задоволено позов ОСОБА_2 та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області і зобов'язано згаданого відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою державною установою «ТМО МВС України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України від 25.05.2021 №766 станом на листопад 2019 року, з 01 грудня 2019 року, з врахуванням раніше проведених виплат) виконано: «доплата за період з 01.12.2019 по 30.04.2022 становить 251163,15 грн. та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету».
Покликаючись на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року у справі №380/13515/22 (яким позов ОСОБА_2 було задоволено та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження з 01.12.2019 пенсії ОСОБА_2 максимальним розміром і зобов'язано згаданого відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, згідно з довідкою Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України від 25.05.2021 № 766 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням виплачених сум) набрало законної сили лише 24 березня 2023 року (в результаті відхилення апеляційної скарги на нього постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду), тобто - вже після смерті ОСОБА_2 , а тому «перерахунок пенсії ОСОБА_3 на виконання судового рішення у справі № 380/13515/22 не проводився, сума перерахованої пенсії на виконання судового рішення не обчислювалась, а отже відповідно і відсутня сума недоотриманої пенсії», а «предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими» (том 2, а.с. 2-12).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- обставини, встановленні рішенням суду у (зокрема) цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82);
- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263).
Судами встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається всіма її учасниками (в тому числі - і апелянтом) те, що:
-21.12.2021 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/22450/21 (яке набрало законної сили) було задоволено позов ОСОБА_2 та (зокрема) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою державною установою «ТМО МВС України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України від 25.05.2021 №766 станом на листопад 2019 року, з 01 грудня 2019 року, з врахуванням раніше проведених виплат;
-28.11.2022 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/13515/22 (яке набрало законної сили) було задоволено позов ОСОБА_2 та (зокрема) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, згідно з довідкою Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України від 25.05.2021 № 766 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням виплачених сум;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер і позивач є його спадкоємцем.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Окрім того, відповідно ч. 1 статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права і обов'язки мають усі фізичні особи.
Згідно із статтею 1219 ЦК України не входять складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) права на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.
Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61- 11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Згідно зі ст. ст. 1218, 1227 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Суми пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
У пунктах 1 і 4 частини 1 статті 1219 ЦК України закріплено, що особисті немайнові права, а також права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, не входять до складу спадщини, оскільки є правами та обов'язками, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що право на перерахунок пенсії є особистим правом, яке нерозривно пов'язано з особою та не входить до складу спадщини.
Тобто, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 484/3648/16-а.
Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із нарахованої, але неотриманої доплати до пенсії в сумі 363 021 грн. 07 коп. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, який у строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, прийняв спадщину після померлого батька.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м.Львова від 03 березня 2025 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 15 жовтня 2025 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.