Рішення від 15.10.2025 по справі 683/1789/25

Справа № 683/1789/25

2/683/1098/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2025 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Кутасевич О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Братенка В.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 683/1789/25, 2/683/1098/2025 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №196485230 від 20 липня 2023 року в сумі 74217,60 грн, з яких: заборгованість по кредиту 16000 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 58217,60 грн.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 20 липня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №196485230.

Указаний договір був підписаний електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання нею одноразового персонального ідентифікатора «МNV5QX72», який був надісланий на її номер мобільного телефону, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін.

За умовами вказаного кредитного договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 16000 грн на строк по 19 серпня 2028 року включно на умовах платності користування та зобов'язалась повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами в розмірі 1478,40 коп протягом Дисконтного періоду (12 днів від дати надання кредиту), у разі продовження Дисконтного періоду (Пролонгації) в розмірі 1,54 % в день від суми залишку кредиту, та після закінчення Дисконтного періоду за процентною ставкою 2,98 % в день від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Однак, ОСОБА_1 не виконувала свої зобов'язання щодо повернення наданого їй кредиту та не здійснювала оплату процентів згідно графіку платежів, в зв'язку із чим її заборгованість за договором кредиту становить 74217,60 грн.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод: №19 від 28 листопада 2018 року - на строк до 31 грудня 2020 року, №26 від 31 грудня 2020 року на строк до 31 грудня 2021 року, №27 від 31 грудня 2021 року на строк до 31 грудня 2022 року, №31 від 31 грудня 2022 року на строк до 31 грудня 2023 року, №32 від 31 грудня 2023 року на строк до 31 грудня 2024 року. За умовами договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором №196485230 від 20 липня 2023 року укладеним із відповідачем.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №27/0524-01 за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором №196485230 від 20 липня 2023 року на загальну суму 74217,60 грн.

29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого на користь ТОВ «ФК «Ейс» було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №196485230 від 20 липня 2023 року на загальну суму 74217,60 грн.

Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору.

Після набуття права вимоги за вказаним кредитним договором, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювали будь-яких нарахувань за кредитним договором №196485230 від 20 липня 2023 року, заборгованість по якому на дату подачі позову залишилась незмінною 74217,60 грн.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує своїх зобов'язань, тому товариство змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 липня 2025 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надав відзив на позов в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 липня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №196485230.

Кредитний договір підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , який відтворений шляхом використання нею 20 липня 2023 року одноразового ідентифікатора «МNV5QX72», який був надісланий на номер мобільного телефону позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20 липня 2023 року ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало суму кредиту в розмірі 16000 грн на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 .

За інформацією АТ «Універсал Банк», наданою на виконання ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 липня 2025 року про витребування доказів, в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 20 липня 2023 року зараховано кредит в сумі 16000 грн.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №27/0524-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №29/05/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу б/н від 29 травня 2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 74217,60 грн. Відповідачка належним чином умови договору не виконувала і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 74217,60 грн, з яких: 16000 грн - заборгованість по кредиту, 58217,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Згідно умов договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 16000 грн (шістнадцять тисяч триста грн нуль коп) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 16000 грн 00 коп одразу після укладення Договору, рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повернення кредиту 01 серпня 2023 року, в обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернена до 19 серпня 2028 року.

Позичальник в будь-який час протягом Дисконтного періоду дії Договору (12 днів) може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. Для здійснення Пролонгації Позичальнику необхідно сплатити усі нараховані за перші 12 днів Дисаконтного періоду проценти в розмірі 1478,40 грн та у разі вчинення Позичальником вказаних дій, спрямованих на пролонгацію дисконтного періоду, проценти нараховуюиться за ставкою 1,54 відсотків в день від суми кредиту. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 2.98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходяться у позичальника за кожен день користування ним.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Надані позивачем докази свідчать про те, що відповідач умови кредитного договору не виконав, позивач відповідно до договорів факторингу набув прав вимоги до відповідача.

Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку. Отже, відповідачем не виконано грошові зобов'язання по поверненню кредитних коштів, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 74 217 грн 60 коп, з яких: заборгованість по кредиту 16000 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 58217,60 грн.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов'язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «Ейс» під час розгляду справи в суді на підставі договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року здійснював адвокат Тараненко А.І.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг за договором №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року сторони погодили, що адвокатом Тараненко А.І. у даній справі надано ТОВ «ФК «Ейс» такі види правової допомоги: вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості 2 години вартістю 1000 грн, складання позовної заяви 2 години вартістю 5000 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 година вартістю 500 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 година вартістю 500 грн. Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 7000 грн.

Ознайомлення з матеріалами справи, охоплюється послугою складення позовної заяви та подання позову до суду, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом, а складання адвокатського запиту та клопотання про долучення доказів не є значними за обсягом та не потребують такої кількості часу на їх підготовку.

Тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у вказаній справі мають становити 5500 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу у разі часткового задоволення позову, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем сплачено 2422,40 грн судового збору, заявлені позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2422,40 грн судового збору та 5500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №196485230 від 20 липня 2023 року в розмірі 74 217 грн 60 коп, з яких: заборгованість по кредиту 16000 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 58217,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2422 грн 40 коп судового збору та 5500 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 7922 грн 40 коп судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: вул. Харківське шосе,19, офіс 2005 м. Київ, 02175, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя:

Попередній документ
130990666
Наступний документ
130990668
Інформація про рішення:
№ рішення: 130990667
№ справи: 683/1789/25
Дата рішення: 15.10.2025
Дата публікації: 16.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 17.06.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості