Справа № 308/13356/25
15 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський місьрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Бедьо В.І.,
присяжних: Левченко Н.В., Мазюта М.М.,
за участю: секретаря судового засідання Малиновська І.Ю.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
представника заінтересованої особи Тіщенко А.В.,
під час розгляду цивільної справи за заявою представника заявника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересованих осіб: ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлої, -
ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про оголошення особи померлою, заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України.
На обґрунтування своїх вимог заявниця посилається на те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Ірлява, Ужгородського району, Закарпатська область (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: с. Ірлява, Ужгородський район, Закарпатська область (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), що підтверджується свідоцтвом про одруження від 27.05.2003 року (серії НОМЕР_3 ).
В шлюбі народжена дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 виданого виконком Ірлявської сільської ради Ужгородського району від 04.06.2003 року. Донька вийшла заміж, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 01.06.2024 року та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 .
У зв'язку із введенням воєнного стану та оголошенням загальної мобілізації чоловік заявниці ОСОБА_5 був призваний на військову службу та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 за № 134 від 08.03.2023 року був зарахований до списків особового складу частини як стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_6 . Відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_8 за № 09/47 від 06.03.2023 року - солдат ОСОБА_5 , дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в період:
з 26.11.2022 по 31.01.2023 Харківська область, Куп?янський район, Дворічанська міська громада, с. Красне Перше;
з 31.01.2023 по 11.02.2023 року Донецька область, Бахмутський район, Бахмутська міська громада, с. Іванівське.
19 березня 2023 року відповідно до Витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_6 ( за книгою обліку № 21/окп/т) - згідно пункту 1, підпункту 6,-
«… 13.03.23 року - Обстріл противником позицій 3 мб в м. БАХМУТ. Внаслідок обстрілу трати о/с: безвісті зниклі - 3 в/службовця:
-солдат ОСОБА_5 , стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону, 01.01.1979 р.н.
Доповіддю по факту зниклого безвісти під час виконання бойових завдань військовослужбовця військової частини НОМЕР_6 солдата ОСОБА_5 - командира військової частини НОМЕР_6 полковника ОСОБА_7 від 19.03.2023 року (вихідний № 3757 від 19.03.2023 року) встановлено:
«1. Суть справи: 19.03.2023 року від командира 3 механізованого батальйону майора ОСОБА_8 надійшла доповідь про зниклого солдата ОСОБА_5 зі зброєю 7.62 мм. АКМ ЯТ1457.
Попередньо встановлено: ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Бахмут Донецької області під час обстрілу противником позицій 3 механізованого батальйону зник безвісти солдат ОСОБА_5 . Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Решта обставин з'ясовується.
Причина отримання втрат: обстріл противником позицій 3 механізованого батальйону».
Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 19.03.2023 року. Солдат за призовом по мобілізації ОСОБА_5 , стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону, вважати таким, що 19 березня 2023 року безвісті зик під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Виключити з котлового забезпечення військової частини з 20 березня 2023 року. Підставою є доповідь по факту безвісті зниклого від 19 березня 2023 року № 3757.
Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_6 Міністерства оборони України за № 6229 від 22.03.2023 року зазначається:
«… 1. Призначити службове розслідування за фактом безвісті зниклого 19.03.2023 року під час виконання бойових завдань солдата ОСОБА_5 , комісії у складі:… Контроль за виконанням даного наказу покласти на начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_6 ».
ІНФОРМАЦІЯ_5 за вих. № 5794 від 23.03.2023 року надіслав Заявниці - Сповіщення сім'ї (Близьких родичів) яким сповіщає про те, що 19 березня 2023 р. під час ведення бойових дій у н.п. Бахмут Донецької області зник безвісти ОСОБА_5 , 1979 р.н.
28 березня 2023 року за фактом зникнення безвісти 19 березня 2023 року військовослужбовця ОСОБА_5 на території Донецької області під час виконання бойового завдання відкрито кримінальне провадження № 12023071170000234 за заявою ОСОБА_1 .
Відповідно до акта службового розслідування від 13.04.2023 р. встановлено, що під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ, а саме під час виконання бойових завдань, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України 19.03.2023 року в м. Бахмут Донецької області під час обстрілу противником позицій 3 механізованого батальйону зник безвісті солдат ОСОБА_5 . Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту, та без ознак алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. Під час ведення бою, та після його закінчення зв'язок із вищевказаним військовослужбовцем був відсутній, пошукові заходи результатів не дали, на полі бою тіл військовослужбовця не знайдено. Повідомлень про перебування військовослужбовця у полоні противника не надходили. Відомості про самовільне залишення частини, дезертирство під час бою, добровільну здачу в полон вищевказаним військовослужбовцем не підтвердились (копії матеріалів службового розслідування долучає до поданої заяви).
З моменту зникнення чоловіка заявниця неодноразово зверталася до поліції, державних органів, які займаються питаннями зниклих безвісти за особливих обставин, а також до міжнародних організацій щодо пошуку та отримання відомостей про чоловіка. Натомість досі відсутня будь-яка інформація про його місцезнаходження, перебування у полоні також не підтверджено.
Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, № витягу 20230712-1562, ОСОБА_5 11.07.2023 - дата набуття статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин.
Заявниця вказує, що основною метою оголошення фізичної особи померлою є проведення державної реєстрації смерті військовослужбовця, отримання свідоцтва про смерть, реалізація цивільних та сімейних прав.
У зв'язку з відсутністю документів про факт смерті та існуванням обґрунтованих припущень і високого ступеня ймовірності загибелі ОСОБА_5 у зв'язку з воєнними діями під час виконання бойового завдання, вважає, що належним та ефективним способом захисту прав заявниці є оголошення чоловіка померлим у порядку ст. 46 Цивільного кодексу України.
Щодо строку звернення до суду заявниця посилається на висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 р. у справі № 755/11021/22, в якій Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення у ч. 2 ст. 46 ЦК України «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України (п. 70 постанови).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначає, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.
Вказаний Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України (п. 82-84 постанови).
Відповідно до обставин цієї справи ймовірна загибель ОСОБА_5 відбулася під час виконання ним бойового завдання у районі населеного пункту Бахмут Донецької області.
Згідно Наказу № 376 територія всієї Бахмутської міської територіальної громади Донецької області належить до переліку окупованих російською федерацією територій України.
При цьому відповідно до Наказу № 376 вказана територія не належить до переліку територій активних бойових дій.
Наказом Розвитку міністерства громад та територій України № 376 від 28.02.2025 року, затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». У вказаному переліку зазначено дати початку та дата завершення бойових дій в тому числі у м. Бахмут, а саме: 12.12.2023 р. припинено можливість ведення бойових дій на території м. Бахмут Донецькоїобласті, вказана територія є окупованою, тобто саме йя дата є днем закінчення активних бойових дій на цій місцевості.
Тож строк для оголошення особи померлою слід рахувати саме з цієї дати - 12.12.2023 р. Так, станом на сьогодні шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України для оголошення особи померлою, сплив.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Сторони, їх представники в судове засідання з'явились.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи заперечува проти задоволення заяви про оголошення особи померлою.
Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.09.2025 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи в порядку окремого провадження справи про: 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим у зв'язку з його загибеллю під час виконання ним обов'язків військової служби, необхідно заявниці для проведення державної реєстрації смерті військовослужбовця, отримання свідоцтва про смерть, реалізація цивільних, сімейних прав Заявником.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути достатньою підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Подібний висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19, від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 30 березня 2022 року у справі № 295/4293/21, від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22.
Суд зазначає, що не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.
Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України)утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст. 104 Сімейного кодексу України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).
Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб'єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано Свідоцтво про смерть особи.
Одним з обов'язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата, якою згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України може вважатись дата можливої загибелі, яка буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.
На підставі наданих заявницею доказів судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є чоловіком заявниці, до моменту зникнення останнього вони спільно проживали однією сім'єю, вели спільне господарство.
Зазначені обставини підтверджуються даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали шлюб 27 травня 2003 року, про що виконком Ірлявської сільської ради Ужгородського району зроблено запис за № 2.
В шлюбі народжена дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 виданого виконком Ірлявської сільської ради Ужгородського району від 04.06.2003 року. Донька вийшла заміж, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 01.06.2024 року та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 надіслано - Сповіщення сім'ї (Близьких родичів) від ІНФОРМАЦІЯ_5 за вих. № 5794 від 23.03.2023 року, яким сповіщає про те, що 19 березня 2023 р. під час ведення бойових дій у н.п. Бахмут Донецької області зник безвісти ОСОБА_5 , 1979 р.н.
28.03.2023 р. до слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області надійшла заява від ОСОБА_1 щодо розшуку її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який проходив службу у складі ЗСУ ВЧ № НОМЕР_9 з яким останній раз спілкувалася 18.03.2023 року, та який зник безвісти 19.03.2023 року, під час ведення бойових дій у м. Бахмут, Донецької області.
Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.03.2023 року (кримінальне провадження № 12023071170000234) правова кваліфікація кримінального правопорушення ст.. 115 ч. 1 КК України.
Актом службового розслідування ( військової частини НОМЕР_6 ) від 13.04.2023 року встановлено:
що під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ, а саме під час виконання бойових завдань, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Бахмут Донецької області під час обстрілу противником позицій 3 механізованого батальйону зник безвісті солдат ОСОБА_5 . Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту, та без ознак алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. Військовослужбовця військової частини НОМЕР_6 солдата ОСОБА_5 , вважати таким, що зник безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в районі ведення бойових дій, та інформація про місце перебування (знаходження) якого наразі невідомо, а також відсутні відомості щодо загибелі (смерті), або знаходження у полоні даного військовослужбовця.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_6 Міністерства оборон України за №8789 від 13.04.2023 року, солдата ОСОБА_5 , вважати таким, що зник безвісти під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в районі ведення бойових дій.
Відомості про зникнення безвісти ОСОБА_9 також були внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Місце зникнення - зона активних бойових дій: в районі м. Бахмут, Донецької області. Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади, Донецької області є тимчасово-окупованою Російською Федерацією територією з 12.12.2023, де активні бойові дії почалися 24.02.2022, та завершилися 12.12.2023.
Отже, оскільки бойові дії в районі зникнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завершилися 12.12.2023 року, тому шестимісячний строку слід обраховувати з вказаної дати.
Станом на 15 жовтня 2025 року, шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 46 ЦК України, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, вже минув.
Суд також зважає на те, що, станом на момент розгляду справи та завершення активних бойових дій на відповідній території сплив майже 1 рік. Про місце перебування військовослужбовця ОСОБА_5 немає жодних відомостей, за цей час не було підтверджено факт перебування останнього у полоні.
Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.
Підставою для оголошення особи померлою в судовому порядку є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
При зверненні із заявою про визнання ОСОБА_5 померлим заявниця зазначає, що рішення суду їй необхідне для проведення державної реєстрації смерті військовослужбовця, отримання свідоцтва про смерть, реалізації сімейних та цивільних прав.
Суд зазначає, що не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.
Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
П. 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 ЦК України, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану.
Для заявниці оголошення фізичної особи померлою її чоловіка, є необхідним для державної реєстрації смерті в органах РАЦСУ, оскільки від цього залежить виникнення її особистих, сімейних, цивільних, соціально правових та майнових прав, зокрема, щодо спадкування, отримання статусу членів сім'ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця, та інше.
У зв'язку із відсутністю свідоцтва про смерть чоловіка, заявниця не має можливості скористатись своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов'язаними із смертю чоловіка та увіковічення його пам'яті.
Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.
У відповідності до правового висновку викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі №490/6057/19-ц - встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб'єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано Свідоцтво про смерть особи.
Одним з обов'язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата, якою згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України може вважатись дата можливої загибелі, яка буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.
Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Оголошення особи померлою необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.
Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також тривалий час відсутності будь-якої інформації щодо місцезнаходження ОСОБА_5 , його перебування у полоні, відсутність тіла, зважаючи на те, що він зник за обставин, що загрожували йому смертю, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити.
Частиною 7 статті 294 ЦПК України передбачено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, у зв'язку з чим суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 273, 293-294, 305-309, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_6 , померлим.
Датою смерті ОСОБА_5 вважати ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Місцем смерті ОСОБА_5 вважати населений пункт Бахмут, Бахмутської міської територіальної громади, Донецької області.
Причиною смерті ОСОБА_5 вважати загибель під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану; загибель вважати пов'язаною із виконанням обов'язків військової служби та захистом Батьківщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Бедьо В.І.
Присяжні Левченко Н.В.
Мазюта М.М.