Справа № 307/3258/25
Провадження № 2/307/1141/25
15 жовтня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., секретаря судового засідання Немеш Д.І., розглянувши клопотання представника позивача Медведєв М.О. про передачу справи за підсудністю, у цивільній справі з позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник - Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник - Шкапенко Олександр Віталійович, звернулися в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 01.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
06.10.2025 року від представника позивача АТ "Акцент Банк" Медведєва Микити Олександровича до суду надійшло клопотання про передачу даної справи за підсудністю до належного суду за зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 , а саме до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Обґрунтовуючи подане клопотання представник позивача вказує на те, відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає в АДРЕСА_1 .
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що розгляд даної справи не підсудний Тячівському районному суду Закарпатської області, з огляду на наступне.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно ст. 2, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Територіальна підсудність це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).
Згідно вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суд констатує, що із наявної в матеріалах справи відповіді №1713563 від 28.08.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів регулюється Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
У пункті 4 вказаного Порядку передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Вказані висновки сформовано у постанові Об'єднаної палати КЦС/ВС від 24.06.2024 року за результатами розгляду справи № 554/7669/21, яку суд в силу приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.
Таким чином, суд зазначає, що при зверненні до суду правове значення має саме зареєстроване місце проживання відповідачки, тоді як фактичне місце проживання є гарантією для забезпечення можливості направлення на її адресу судового виклику, відтак про обізнаність наявного позову чи заяви.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Під судом у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, зокрема: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що справа прийнята судом до свого провадження з недодержанням правил підсутності, відповідачка ОСОБА_1 , є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , суд приходить до переконання, що розгляд даної позовної заяви в порядку позовного провадження Тячівському районному суду Закарпатської області не підсудний, а тому, з метою дотримання встановлених законом правил територіальної юрисдикції, дана цивільна справа підлягає передачі для розгляду до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 53, Закарпатської області.
Керуючись ст.ст. 31, 260, 316 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача АТ "Акцент Банк", Медведєва Микити Олександровича про передачу справи для розгляду за підсудністю задовольнити.
Цивільну справу №307/3258/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в інтересах якого діє представник - Шкапенко Олександр Віталійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передати за підсудністю для розгляду до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати стронам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя М.М.Бряник