Справа № 305/3847/25
Номер провадження № 3/305/2334/25
15.10.2025. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця міста Новгород Волинський, Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого,
за ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , 22 вересня 2025 року, близько 11 години 30 хвилин, був виявлений та в подальшому затриманий, спільно з двома громадянами України, прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" в межах прикордонної смуги на напрямку прикордонного знаку №389, на відстані близько 2000 метрів до державного кордону (територія Богданської об'єднаної територіальної громади Рахівського району, Закарпатської області), під час спроби незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України в пішому порядку шляхом подолання гірських масивів у складі групи осіб.
Своїми діями громадянин України, ОСОБА_1 порушив вимоги ст.9, ст.12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП.
В судове засідання, ОСОБА_1 , не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання смс повідомлення на номер телефону про виклик до суду. Причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду матеріалів не подавав. При цьому, у матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_1 , відповідно до якої він просить справу відносно нього розглядати без його участі та надіслати рішення на вказану ним адресу. Свою вину визнає.
Враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд розглядає справу у відсутності громадянина ОСОБА_1 .
Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до вимог ст.2 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність".
Статтею 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" передбачено права Державної прикордонної служби України. За якою, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право в тому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12).
Відповідно до переліку міст і районів на території яких установлюються конрольовані прикордонні райони (Додаток до постанови КМУ від 03 серпня 1998 року №1199 в редакції постанови КМУ від 04 серпня 2021 р. №890) Рахівський район Закарпатської області відноситься до району на території якого установлюються прикордонні райони.
Винуватість громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №356128 від 22.09.2025; протоколом про адміністративне затримання від 22.09.2025; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 22.09.2025; рапортом начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) капітана ОСОБА_2 ; довідкою про затримання 3-х гр. України НОМЕР_1 ПРИКЗ впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; скріншотами з мобільного телефону; схемою щодо спроби порушення державного кордону на напрямку 389 прикордонного знаку трьома громадянами України (ділянка віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону) 22.09.2025; письмовим поясненням та письмовою заявою ОСОБА_1 від 22.09.2025.
Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які б давали підстави вважати, що начальник відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) капітан ОСОБА_3 був упередженим при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, і що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи. У підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано під час судового розгляду. Тому, суд приходить до висновку, що начальник відділення інспекторів прикордонної служби при виконанні своїх обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
Також судом не встановлено, й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання складених щодо нього матеріалів. Суд бере до уваги відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував незаконність дій працівників прикордонної служби при його затриманні та складанні відносно нього адміністративних матеріалів.
ОСОБА_1 , як особа у відношенні та у присутності якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, достовірно знаючи про наявність адміністративних матеріалів щодо нього, до суду, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення не спростував та не довів свою невинуватість в інкримінованому йому діянні. Натомість у письмових поясненнях від 22.09.2025, які містяться в матеріалах справи вбачається, що він вину свою у вчиненому правопорушенні визнає. Мав намір незаконним методом перетнути державний кордон з України до Румунії.
Під час особистого огляду речей громадянина ОСОБА_1 , з поміж іншого, виявлено та вилучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 .
Суд також враховує, що громадянин ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_1 , разом з двома громадянами України, маючи при собі паспорт громадянина України для виїзду за кордон, знаходився в межах прикордонної смуги на напрямку прикордонного знаку №389, на відстані близько 2000 метрів до державного кордону (територія Богданської об'єднаної територіальної громади Рахівського району, Закарпатської області), під час дії воєнного стану та тимчасової заборони чоловікам у віці від 18 до 60 років перетину державного кордону України, з іншою метою, а ніж спроба перетину державного кордону, суд вважає, що в діях громадянина ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, яке виразилося у спробі перетину, групою осіб, державного кордону України, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин щодо ОСОБА_1 не встановлено.
Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість вчиненого адміністративного правопорушення, яке ОСОБА_1 вчинив під час дії воєнного стану на території України, коли тимчасово, обмежено виїзд з України для окремої категорії громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, намагався перетнути державний кордон України, в пішому порядку шляхом подолання гірських масивів у складі групи осіб, суд вважає, що у відношенні ОСОБА_1 , слід обрати адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі точного і неухильного додержання законів України та запобігання вчинення нових правопорушень.
Одночасно, на думку суду, до ОСОБА_1 , неможливо застосувати ст.22 КУпАП, у диспозиції якої зазначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, оскільки ОСОБА_1 , в такий спосіб хотів ухилитися від мобілізації, під час дії воєнного стану на всій території України, отже міг зашкодити державним інтересам.
Згідно ст.40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір у розмірі, визначеному п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.4 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
У зв'язку з наведеним, з ОСОБА_1 , на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п?ять) гривень 60 копійок, за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір": отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄРДПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307, ст.308 КУпАП, штраф має бути сплачений ним не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду підлягає негайному виконанню, після набрання законної сили.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк