Справа № 466/7905/25
Провадження № 3/466/2631/25
15 жовтня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівського районного управління поліції №1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
11.08.2025 о 22:00 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинила відносно своєї сестри ОСОБА_2 психологічне домашнє насильство, а саме ображала її та принижувала, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров'ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 для розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення до суду повторно не з'явилась з невідомих суду причин, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідками про доставку смс повідомлення. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №134302 та іншими матеріалами адміністративної справи.
В зв'язку з тим, що в діях гр. ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, враховуючи особу правопорушниці та матеріали адміністративної справи, вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340 (триста сорок гривень) в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя О. І. Баєва