Справа № 466/11693/21
Провадження № 2/466/102/25
14 жовтня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.
з участю секретаря Пилипців О.-І.І.
представника позивача, адвоката Жукровського Я.І.
представника відповідача, адвоката Перунова В.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження органу місцевого самоврядування та встановлення способу участі у вихованні і спілкуванні батька з дитиною, який проживає окремо, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ШРА ЛМР про встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження органу місцевого самоврядування та встановлення способу участі у вихованні і спілкуванні батька з дитиною, який проживає окремо, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ШРА ЛМР про встановлення способу участі у вихованні дитини та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
На адресу суду надійшло клопотання представника позивача, адвоката Жукровського Я.І. про призначення по справі додаткової судово-психологічної експертизи, оскільки висновок є неповним та неясним, а також експерт не дав вичерпних та чітких (однозначних) відповідей на порушені перед ним питання.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про призначення по справі додаткової судово-психологічної експертизи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо клопотання про призначення по справі додаткової судово-психологічної експертизи.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні матеріали, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого і висновком експерта.
Згідно з вимогами ст.86 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
В силу ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Висновок експерта є доказом, який складається на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Судом призначається експертиза за відповідною заявою учасників справи для з'ясування обставин, які можуть бути встановлені лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Так, в матеріалах справи міститься Висновок судово-психіатричного експерта №492 від 25.03.2025 року за результатами проведення судово-психологічної експертизи (а.с.153-155).
У відповідності до ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 року (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) судам слід мати на увазі, що первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.
Відповідно до абз. 3 п. 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані, тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Предметом дослідження при проведенні додаткової експертизи можуть бути дещо уточнені або взагалі інші питання, ніж ті, що ставилися перед експертом під час проведення первісної експертизи.
За змістом ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Висновком судово-психіатричного експерта №492 від 25.03.2025 року надано відповіді на поставлені перед експертом питання, відповіді чіткі, висновок відповідає вимогам належності, достовірності та допустимості.
З огляду на викладене у суду немає підстав вважати вказаний висновок неповним чи неясним, або таким, що суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумніви в його правильності. Такий буде оцінений судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України, тобто за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, суд враховує те, що участь дитини у проведенні експертиз негативно впливає на її психоемоційний стан.
Таким чином, судом не встановлена необхідність та підстави у призначені по вказаній цивільній справі додаткової судово-психологічної експертизи, а призначення експертизи на думку суду потягне за собою безпідставне затягування розгляду справи.
Крім того, представником позивача не надано суду доказів того, що Висновок судово-психіатричного експерта №492 від 25.03.2025 року є неповним або неясним.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши доводи сторін щодо заявленого клопотання та зміст поставлених експерту питань, відповіді на які має намір отримати представник позивача, враховуючи їх суть та взаємозв'язок із обставинами справи, що мають значення для правильного вирішення спору, суд не вбачає підстав для проведення додаткової судово-психологічної експертизи та приходить до висновку, що клопотання безпідставне та в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст.102, 103, 104, 113, 260, 353 ЦПК України, суд
постановив:
у задоволенні клопотання представник позивача Жукровського Я.І. про призначення по справі додаткової судово-психологічної експертизи по справі №466/11693/21 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 15 жовтня 2025 року.
Суддя: О. І. Ковальчук