454/1432/25
"18" вересня 2025 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Адамович М. Я. , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 12.04.2024р. близько 18.40год. н автодорозі сполучення с.Тартаків - м.Сокаль ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Citroen C8» р.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість шкіри обличчя, звужені зіниці). Від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Ділай М.П. подав заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_1 не порушував жодних правил дорожнього руху, його зупинка була безпідставною та поліцейськими не названо таких порушень після зупинки, йому не роз'яснено його права. Також він повертався з похорону батька та не відмовлявся їхати до закладу охорони здоров'я для проходження медичного огляду.
Дослідивши матеріали справи, доходжу до такого висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно «Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 2 та 3 «Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
На підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності надано протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд, пояснення, рапорт, довідки про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія та не притягався до адміністративної відповідальності, відеозапис.
З фрагментів відеозапису встановлено, що поліцейські під час розмови з ОСОБА_1 , встановивши його особу, дали останньому вказівку їхати з ними, однак не зазначили куди. ОСОБА_1 відмовився та мотивував свою позицію тим, що поліцейські не повідомили куди його повезуть. Поліцейські наголосили, що ОСОБА_1 зобов'язаний їхати з ними та надалі зазначили, що окрім іншого вони вбачають в нього ознаки наркотичного сп'яніння, а саме неприродна блідість обличчя та звужені зіниці очей. ОСОБА_1 заперечив наявність в нього таких ознак та перебування в стані сп'яніння та при цьому погодився їхати в заклад охорони здоров'я. На запитання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи поліцейські доставлять його назад до автомобіля після проходження огляду поліцейські відповіли негативно.
Також, ОСОБА_1 клопотав щоб в медичний заклад з ним їхала дружина, оскільки вона залишиться сама в автомобілі, який розташований на дорозі в полі.
Зазначені обставини узгоджуються з поясненнями, які ОСОБА_1 надав після складання протоколу про адміністративне правопорушення та запереченнями його захисника, поданими до суду.
Окрім того, з дослідженого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 поводився спокійно, логічно відповідав на запитання поліцейських, спілкувався з ними конструктивно та ввічливо. В свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення було складено о 19.02год. та незважаючи на це, поліцейські надалі пропонували ОСОБА_1 пройти огляд, на що він не заперечував, клопотав надати йому змогу скористатися прапвовою допомогою, а також щоб в медичний заклад з ним їхала дружина, оскільки вона залишиться сама в автомобілі. Також, пояснення в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності було відібрано вже після того, як було складено протокол про адміністративне правопорушення та озвучено пропозицію отримати копію цього протоколу. Окрім цього, вже опісля складення протоколу було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, зазначені дії були здійснені вже після заверешення розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
З долучено відеозапису не встановлено, що ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, а навпаки погоджувався пройти огляд як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, проте клопотав про участь адвоката і свідків та наголошував про неможливість залишення дружини самої в автомобілі, який був розташований на ґрунтовій дорозі в полі поза межами населених пунктів..
Враховуючи вищезазначене, дії поліцейських в даному випадку не можна розцінювати як такі, що відповідають засадам ст.1, частин 1 та 2 ст.7 Закону України «Про національну поліцію», оскільки не були спрямовані на запобігання вчиненню правопорушення, а навпаки, створення умов, які зумовлюють складання протоколу за наявності формально створених обставин, зокрема штучне та упереджене висловлення ознак сп'яніння без реального їх існування.
Також суд враховує, що ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» визначає виключний перелік підстав за наявності яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
В даній справі відсутні будь-які законні підстави зупинки транспортного засобу. Протокол про адміністративне правопорушення складений щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стосується порушення, яке жодним чином не можна виявити дистанційно, до зупинки транспортного засобу, встановлення особи водія та спілкування з ним.
Відсутність постанов винесених за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, що стосувалися б порушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності Правил дорожнього руху вказує на відсутність доказів наявності будь-яких інших підстав (крім порушення Правил дорожнього руху) передбачених ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», які б могли стати причиною для зупинки транспортного засобу в цій справі.
Згідно позицій викладених у постанові Верховного Суду від 15.03.2019р. у справі №686/11314/17, постанові Чернівецького апеляційного суду від 13.10.2022р. у справі №718/1824/22, якщо зупинка транспортного засобу була безпідставна, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини.
З матеріалів справи не встановлено що саме було підставою зупинки транспортного засобу. В свою чергу, покликання в рапорті поліцейського Шило І.О. на п.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» суд визнає формальним і таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки жодної підстави зупинки поліцейськими не було оголошено на місці зупинки транспортного засобу та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Зазначені обставини виключають в діях особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
В свою чергу, слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії, пункт 54 справи «Озеров проти Росії, пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії).
У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративних правопорушень передбачених статтею 124 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 283-284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Постанова може бути оскаржена прокурором в той самий строк, у випадках, передбачених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: М. Я. Адамович