454/1121/25
"23" вересня 2025 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Адамович М. Я. , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 19.03.2025р. близько 23.58год. по вул.Базарна,2 в м.Великі Мости Шептицького району Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Renault Trafic» р.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та під наглядом лікаря відмовився.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Мацей М.М. подав клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що ОСОБА_1 не вчиняв жодних порушень правил дорожнього руху, а тому в поліцейських не було підстав для його зупинки та вимагання пройти огляд на стан сп'яніння.
Також, для проходження огляду на стан сп'яніння поліцейський надав ОСОБА_1 трубку в розпакованому виді, на що останній вимагав надати трубку в запакованому виді та розпакувати в його присутності. На це поліцейський відмовив і склав протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, доходжу до такого висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно «Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 2 та 3 «Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
На підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності надано протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд, рапорт, постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП, відеозапис.
З відеозапису, який долучено до матеріалів справи, встановлено, що поліцейські поїхали вслід за автомобілем марки «Renault Trafic» р.н.з. НОМЕР_1 та зупинилися позаду нього після того, як той припаркувався в дворі житлового будинку. Підставою зупинки поліцейський зазначив пересування під час комендантської години, яка розпочинає діяти з 00.00год. ОСОБА_1 заперечив ці обставини та звернув увагу, що він рухався до початку дії комендантської години, вказавши на поточний час. На запитання останнього чому поліцейські за ним поїхали, останні відповіли, що його автомобіль був єдиним, який їхав за весь час, тому вони вирішили його зупинити.
Надалі поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки в нього є підозра, що він може вживати алкогольні напої, на що останній категорично заперечив вживання алкогольних напоїв. Також, ОСОБА_1 просив надати запакований мундштук до газоаналізатора для проходження огляду на визначення стану сп'яніння, оскільки така вже була представлена поліцейським в розпакованому виді. Свою позицію ОСОБА_1 мотивував тим, що йому не відомо чи даний мундштук було використано раніше. Однак, поліцейський зазначив, що іде складати протокол про адміністративне правопорушення. Окрім цього, поліцейській не пропонували ОСОБА_2 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я і такі роз'яснення відсутні на відеозаписі.
З надано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, аудіозапису встановлено, що він телефонував до відділу поліції та клопотав про проведення його огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння поліцейськими з використанням газоаналізатора та запакованого мундштука, на що йому було відмовлено як черговим оператором, так і поліцейським, присутнім поруч з ним, який заявив, що вже склав протокол про адміністративне правопорушення та пропонував отримати його копію.
З долученого до матеріалів справи відеозапису встановлено, що його поведінка була адекватною, він поводився спокійною та відповідно до подій, його мова була чіткою та виразною, він логічно і спокійно відповідав на запитання поліцейських, нормальним тоном спілкувався з ними.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
З долучено фрагменту відеозапису не встановлено, що ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, а навпаки погоджувався пройти огляд, наполягав на такому проходженні та вчиняв щодо цього активні дії, зокрема телефонував до відділу поліції та клопотав присутнім поліцейським надати йому запакований мундштук для проходження огляду.
З наданої останнім відповіді уповноваженого представника виробника концерну Drager Safety AG & Co. KGaA в Україні встановлено, що при встановленні мундштука в прилад, з гігієнічних міркувань, необхідно не знімати упаковку з ділянки, що контактує з ротом, поки мундштук не буде правильно встановлений в прилад. Дотримання вказаної процедури не зафіксовано на відеозаписі, а навпаки - поліцейський встановлював в прилад мундштук, який перебував у його руках в розпакованому виді. Зазначене свідчить про наявність в ОСОБА_1 підстав вимагати надання йому запакованого мундштука для проходження огляду та встановлення такого з дотриманням порядку та інструкції використання приладу.
Також, надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисником медичні документи вказують на наявність в ОСОБА_1 захворювання системи травлення, проведення оперативного втручання, що свідчить про наявність в нього протипоказань вживання алкоголю.
Враховуючи вищезазначене, дії поліцейських в даному випадку не можна розцінювати як такі, що відповідають засадам ст.1, частин 1 та 2 ст.7 Закону України «Про національну поліцію», оскільки не були спрямовані на запобігання вчиненню правопорушення, а навпаки, створення умов, які зумовлюють складання протоколу за наявності формально створених обставин, зокрема штучне та упереджене висловлення ознак сп'яніння без реального їх існування.
Зазначені обставини виключають в діях особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
В свою чергу, слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії, пункт 54 справи «Озеров проти Росії, пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії).
У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративних правопорушень передбачених статтею 124 КУпАП та частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 283-284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Постанова може бути оскаржена прокурором в той самий строк, у випадках, передбачених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: М. Я. Адамович