Справа № 314/4812/23
Провадження № 2-др/314/9/25
14.10.2025 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кіяшко В.О.,
секретар судового засідання Румянцева А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 314/4812/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу,-
встановив:
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 18.06.2025 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей - задоволено частково.
До суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Вишнякова Д.О. про ухвалення додаткового рішення, та приєднання доказів витрат на правову допомогу та ухвалення судом додаткового рішення - стягнення з позивача судових витрат на правову (правничу) допомогу у загальному розмірі 9144,00 грн.
До клопотання додано:
1. копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2024;
2. копія акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2025;
3. Копія довідки про отримання грошових коштів від 30.06.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, вирішуючи питання розподілу судових витрат виходить з наступного.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача вступив до розгляду цивільної справи 21.02.2024, шляхом подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.66-72) та на підтвердження повноважень надав ордер та посвідчення адвоката.
Надані в обґрунтування клопотання про приєднання доказів витрат на правову допомогу та ухвалення судом додаткового рішення:
1. копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2024;
2. копія акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2025;
3. Копія довідки про отримання грошових коштів від 30.06.2025.
Клопотання, на виконання вимог ч. 1 ст. 246 ЦПК України, не містить посилання на поважні причини неможливості подати:
копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2024.
Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). (Постанова ВС від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц).
Відповідно до п.4.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2024 розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.
До суду додатків за п.4.1. Договору не надано.
Наданий до суду Договір про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2024 не містить посилання на справу в якій здійснюється представництво адвокатом.
За п.1.2. Договору до суду не надано жодних узгоджених Сторонами доручень.
На переконання суду, подання до суду доказів, наявних у сторони на момент вступу представника для участі при розгляді справи, лише після ухвалення судового рішення має ознаки зловживання процесуальними правами.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (Постанова ВС від 19.05.2021 року у справі № 206/1293/19).
Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання про розподіл судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу та відмову в його задоволенні.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні вимоги розподілу судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу - стягненні з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 понесених судових витрат в розмірі 9144, 00 грн - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя В. О. Кіяшко
14.10.2025