Справа № 301/1809/25
2/301/1008/25
"13" жовтня 2025 р.
Іршавський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М.М.
при секретарі - Симканич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування Іршавської міської ради Хустського району,про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
14 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 , де третя особа без самостійних вимог орган опіки та піклування Іршавської міської ради Хустського району, про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Посилається на те, що 17 квітня 2018 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом за № 51.
Під час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
Подружнє життя між ними не склалося, у кожного різні погляди на шлюб, сімейні цінності та виховання дитини, що з часом призвело до зростання непорозумінь, взаємних претензій і конфліктів. Відсутність взаєморозуміння, підтримки та бажання вирішувати сімейні труднощі призвели до поступового емоційного віддалення і, зрештою до фактичного припинення шлюбних відносин.
Наприкінці березня 2024 року відповідачка ОСОБА_2 без будь-яких попереджень, пояснень чи спроб врегулювання сімейного конфлікту залишила місце спільного проживання, забравши усі свої особисті речі. Вона безвідповідально покинула родину, залишивши малолітнього сина без материнського догляду, піклування та будь-якої підтримки. Мабуть не забажала обтяжувати себе додатковими труднощами і перейшла проживати за адресою: АДРЕСА_1 .
Саме із вказаного часу на позивача повністю покладено всі обов'язки, пов'язані з утриманням, доглядом, вихованням та всебічним забезпеченням життєвих потреб малолітнього сина. Відтоді саме він забезпечує йому належне харчування, одяг, догляд, медичне обслуговування, дошкільну освіту, належні побутові умови та морально-психологічну підтримку. Дитина відвідує дошкільний заклад, перебуває під його наглядом, здійснює регулярні звернення до лікарів з метою обстеження та вакцинації, бере участь у навчальному процесі, дбає про емоційний комфорт і стабільність. Між батьком та сином існує тісний психологічний зв'язок і емоційна прив'язаність.
Водночас мати дитини, відповідачка, повністю усунулась від виконання своїх батьківських обов'язків, не підтримує контакт із сином: не дзвонить, не відвідує, не цікавиться його здоров'ям, емоційним станом, не бере участі у виховному процесі, не забезпечує жодної фінансової допомоги чи підтримки. Її повна байдужість до життя дитини є не лише морально неприйнятною, а й юридично значущою, як ознака ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Протягом усього часу з моменту залишення сім'ї відповідачка не виявила жодного бажання повернутися до виконання обов'язків матері, не вчинила жодних дій, які б свідчили про її участь у вихованні чи забезпеченні дитини. З огляду на вік сина - 6 років, така відсутність турботи з боку матері є особливо критичною, оскільки саме в цей період дитина особливо потребує стабільної батьківської підтримки, емоційного тепла та повсякденної участі у своєму житті.
Жодні об'єктивні чи поважні причини такої поведінки відповідачки невідомі. Водночас, ніхто не перешкоджав їй у спілкуванні з дитиною, у відвідуванні його чи участі у вихованні. Вона мала повну свободу у реалізації своїх прав як матері, проте свідомо та добровільно відмовилась від них.
Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, а подав заяву ( а. с. 64), якою позов підтримав, просив його задовольнити, а справу розглянути в його відсутності
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, а подала заяву ( а. с. 66), якою позов визнала, не заперечує проти його задоволення, просила справу розглянути в її відсутності.
Представник третьої особи без самостійних вимог орган опіки та піклування Іршавської міської ради Хустського району в судове засідання не з'явився, а подав заяву (а. с. 68) про розгляд справи в його відсутності.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 17 квітня 2018 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом за № 51, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ( а. с. 16).
Під час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження додається серії НОМЕР_2 ( а. с. 23)
Подружнє життя між ними не склалося, у кожного різні погляди на шлюб, сімейні цінності та виховання дитини, що з часом призвело до зростання непорозумінь, взаємних претензій і конфліктів. Відсутність взаєморозуміння, підтримки та бажання вирішувати сімейні труднощі призвели до поступового емоційного віддалення і, зрештою до фактичного припинення шлюбних відносин.
Наприкінці березня 2024 року відповідачка ОСОБА_2 без будь-яких попереджень, пояснень чи спроб врегулювання сімейного конфлікту залишила місце спільного проживання, забравши усі свої особисті речі. Вона безвідповідально покинула родину, залишивши малолітнього сина без материнського догляду, піклування та будь-якої підтримки. Мабуть не забажала обтяжувати себе додатковими труднощами і перейшла проживати за адресою: АДРЕСА_1 .
Саме із вказаного часу на позивача повністю покладено всі обов'язки, пов'язані з утриманням, доглядом, вихованням та всебічним забезпеченням життєвих потреб малолітнього сина. Відтоді саме він забезпечує йому належне харчування, одяг, догляд, медичне обслуговування, дошкільну освіту, належні побутові умови та морально-психологічну підтримку. Дитина відвідує дошкільний заклад, перебуває під його наглядом, здійснює регулярні звернення до лікарів з метою обстеження та вакцинації, бере участь у навчальному процесі, дбає про емоційний комфорт і стабільність. Між батьком та сином існує тісний психологічний зв'язок і емоційна прив'язаність.
Водночас мати дитини, відповідачка, повністю усунулась від виконання своїх батьківських обов'язків, не підтримує контакт із сином: не дзвонить, не відвідує, не цікавиться його здоров'ям, емоційним станом, не бере участі у виховному процесі, не забезпечує жодної фінансової допомоги чи підтримки. Її повна байдужість до життя дитини є не лише морально неприйнятною, а й юридично значущою, як ознака ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Протягом усього часу з моменту залишення сім'ї відповідачка не виявила жодного бажання повернутися до виконання обов'язків матері, не вчинила жодних дій, які б свідчили про її участь у вихованні чи забезпеченні дитини. З огляду на вік сина - 6 років, така відсутність турботи з боку матері є особливо критичною, оскільки саме в цей період дитина особливо потребує стабільної батьківської підтримки, емоційного тепла та повсякденної участі у своєму житті.
Жодні об'єктивні чи поважні причини такої поведінки відповідачки невідомі. Водночас, ніхто не перешкоджав їй у спілкуванні з дитиною, у відвідуванні його чи участі у вихованні. Вона мала повну свободу у реалізації своїх прав як матері, проте свідомо та добровільно відмовилась від них.
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов від 16.06.2025 року № 04.4-19/186 та довідок про склад сім'ї №04.4-18/453 від 16.06.2025 року, №04.4-18/481 від 26.06.2025 року Іршавської міської ради (а. с. 22, 25-27) за адресою: АДРЕСА_2 , разом з батьком постійно проживає малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на його повному утриманні, вихованні та піклуванні. Умови проживання відповідають санітарним, гігієнічним та побутовим нормам, що сприяє здоровому фізичному та психологічному розвитку дитини.
Відповідно до характеристики Ільницького закладу дошкільної освіти №1 ( а. с. 28) позивач належним чином виконую свої обов'язки щодо виховання сина: регулярно цікавиться його успіхами, здоров'ям, потребами та поведінкою, систематично супроводжує його до закладу освіти і вчасно забирає, активно бере участь у батьківських зборах та виховних заходах.
Згідно з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ( а.с. 31-36), ОСОБА_1 особисто здійснює догляд, утримання та виховання сина, відповідачка ОСОБА_2 не проживає з дитиною, не навідується, не забезпечує її матеріально та жодним чином не бере участі у її вихованні з моменту залишення сім'ї у березні 2024 року.
На теперішній час батько виконує всі обов'язки необхідні для належного утримання доньки, забезпечую її всім необхідним, для неї створені належні умови для проживання та повноцінного розвитку, виховує та піклується про неї, у них психологічний контакт, прив'язаність один до одного.
Орган опіки та піклування Іршавської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканку АДРЕСА_1 стосовно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується висновком №01-30/2387 від 04.09.2025 року ( а. с. 61-62).
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей матір'ю, свідомого нехтування нею своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачки до своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати може бути позбавлена батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
За таких обставин суд приходить до висновку, про підставність та обґрунтованість позовних вимог, тому вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 81, 89, 149, 150, 153, 263-265, 268, 272, 273, 280, 281-285 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 112, 160, 161, 164, 166, 80, 182 СК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 51, розірвати.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, починаючи з 14 липня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 гривень 20 копійок судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуючий: М. М. Золотар