Іменем України
14 жовтня 2025 року м. Кропивницький
справа № 405/8111/24
провадження № 22-ц/4809/1084/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє представник - адвокат Данилюк Надія Володимирівна на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда (суддя Волоткевич А. В.) від 14.03.2025,
1.Короткий зміст заявлених вимог
25.11.2024 ОСОБА_1 , шляхом направлення засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», звернулась до Ленінського районного суду м. Кіровограда із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 25.10.2008 Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 668 (а. с. 1-12).
Позов обґрунтовано тим, що сторони перебувають у шлюбі вже 16 років, мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте між подружжям виникли суттєві суперечності та розбіжності, що негативно впливає на моральний стан сім'ї. Спроби позивачки налагодити сімейне життя виявилися невдалими. З вересня 2024 року вони проживають окремо один від одного. Позивачка переконана, що подальше спільне проживання подружжя та збереження шлюбу є неможливим.
При цьому вона просила суд не встановлювати сторонам строк для примирення, оскільки вони мали для цього достатньо часу, але примиритися не змогли.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
14.03.2025 Ленінський районний суд м. Кіровограда постановив ухвалу, якою частково задовольнив заяву ОСОБА_2 про надання строку для примирення подружжя. Суд зупинив провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначив сторонам строк на примирення тривалістюдва місяці, тобто до 09.05.2025 (а. с. 31 - 32).
Ухвала суду мотивована тим, що закон покладає на суд обов'язок вжиття заходів примирення подружжя. Оскільки відповідач бажає примиритися з дружиною, зберегти їх сім'ю та має намір вжити відповідних заходів, то суд виснував, що встановлення такого строку не суперечить моральним засадам суспільства та не порушує прав сторін.
3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого суду, 08.05.2025 ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_4 , шляхом безпосереднього подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду, оскаржив ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.03.2025 в апеляційному порядку, просить скасувати це судове рішення та постановити нове судове рішення, яким призначити сторонам строк на примирення тривалістю шість місяців (а. с. 50 - 53).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що призначений сторонам судом першої інстанції строк на примирення тривалістю два місяці є недостатнім для повного врегулювання ситуації між сторонами. Оскільки позивачка категорично не заперечувала щодо примирення, такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін.
4.Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, направленому засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» 12.06.2025, ОСОБА_1 заперечила проти вимог та доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_4 (а. с. 69 - 75).
Зазначає, що з дати подання позовної заяви про розірвання шлюбу до суду першої інстанції сторони не стали проживати разом як сім'я. Позивач та відповідач не ведуть спільного господарства, не формують спільний бюджет, мають різні погляди на життя. Відповідачем вчиняється тиск в частині примусового перебування у шлюбі, водночас не надано жодних доказів щодо намірів та дій спрямованих на примирення. За таких обставин збереження шлюбу є неможливим.
5.Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в п. 14 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу (ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, справа переглядається судом апеляційної інстанції за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) та без проведення судового засідання і його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова в такому випадку не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ч.ч. 1, 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції зазначеним нормам закону відповідає, а вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
7. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, предметом спору є розірвання шлюбу сторін у справі.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).
Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються (ст. 111 СК України).
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (ч. 1 ст. 12 СК України).
За приписами ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Водночас згідно з п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Суд зобов'язаний уважно ставитися до вирішення питання розірвання шлюбу, за можливості збереження шлюбу використовувати надане законом право, вживаючи заходів для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Основна ціль примирення подружжя - збереження сімейних відносин і повернення необхідного балансу для нормального функціонування сім'ї. Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного із подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін у формі надання сторонам спору строку на примирення, на підставі письмової заяви або усного клопотання безпосередньо під час проведення судового засідання. При визначенні строку на примирення суд заслуховує Конкретний строк для примирення подружжя визначає суд з урахуванням думку сторін та обставини справи, але в будь-якому випадку цей строк не може перевищувати шість місяців.
У постанові Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 127/33261/16-ц зроблено висновок про застосування ст. 111 СК України та вказано, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
У постанові Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 761/16963/22 зроблено висновок про застосування ст. 111 СК України та вказано, що системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
З матеріалів справи, яка переглядається в апеляційному поряду, вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбу з 25.10.2008 у якому у них народилася дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте через розбіжності та протиріччя між ними їх стосунки змінилися, у вересня 2024 року вони припинили спільне проживання, а спроби порозумітися виявилися невдалими.
07.01.2025 ухвалою Ленніського районного суду м. Кіровограда відкрито провадження у справі № 405/8111/24, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 14.03.2025 (а. с. 19).
13.03.2025 ОСОБА_2 подав до Ленінського районного суду м. Кіровограда заяву у справі №404/8111/24 про надання сторонам у справі (подружжю) строку для примирення терміном 6 місяців (а. с. 27-29).
Отже, на той час сторони у справі спільно не проживали як сім'я продовж пів року.
З огляду на те що шлюб сторін існує шістнадцять років, вони мають спільну малолітню дочку, відомості про те, що один із подружжя вчинив домашнє насильство відсутні, а тому суд першої інстанції обґрунтовано припустив, що примирення сторін ще можливе та не суперечитиме моральним засадам суспільства.
Законодавство України не має приписів про конкретні строки для зупинення провадження у справі про розірвання шлюбу для примирення подружжя, але такий строк не може бути більшим за шість місяців.
Тобто, суд з огляду на конкретні обставини справи, ставлення сторін один до одного, може прийти до висновку про доцільність призначення подружжю строку для примирення та за своїм внутрішнім переконанням має визначити його тривалість.
При цьому суд не зобов'язаний встановлювати максимально допустимий за законом строк на примирення, оскільки це є правом суду.
У разі, якщо суд призначив строк для примирення подружжя тривалістю менше як шість місяців, а цього строку виявилося недостатньо, хоча можливість збереження шлюбу ще зберігається, суд може продовжити його, але не більше ніж до шести місяців.
Оскільки сторонами у справі не оскаржується доцільність призначення строку для їх примирення, а надання такого строку відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, виконуючи обов'язок вживати заходів щодо примирення подружжя, встановлений ст. 111 СК України, з огляду на обставини цієї справи дійшов переконання про можливість збереження шлюбу між сторонами й обґрунтовано призначив їм для цього двомісячний строк.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що суд не дотримався балансу інтересів сторін, суто формально застосував інститут примирення, або якимось чином порушив норми матеріального або процесуального права при вирішення цього питання.
При цьому відповідач, за потреби, навівши відповідні аргументи, міг просити суд про продовження цього строку.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що зупинення судом першої інстанції провадження у справі на два місяці з метою надання сторонам строку для примирення належно обґрунтовано, з наведенням оцінки співмірності та дієвості застосованого судом заходу для примирення подружжя з урахуванням обставин цієї справи у співвідношенні з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справ.
До того ж зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, яке не може розглядатися, як відмова у судовому захисті.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановивши підстави для надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, а також визначивши такий строк у мажах, передбачених законодавством, місцевий суд правильно застосував імперативну норму про обов'язковість зупинення провадження у справі, закріплену в п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в межах строків, визначених ч. 7 ст. 240 ЦПК України . Отже, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права під час вирішення заяви відповідача, тому апеляційний суд дійшов висновку про залишення вимог апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 , від імені якого діє представник - адвокат Данилюк Надія Володимирівна залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.03.2025 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14.10.2025.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: С. М. Єгорова
С. І. Мурашко