Справа № 341/990/25
Провадження № 22-ц/4808/1421/25
Головуючий у 1 інстанції ГАПОЛЯК Т. В.
Суддя-доповідач Максюта
09 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Василишин Л.В., Баркова В.М.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області, постановлену суддею Гаполяком Т.В. 21 серпня 2025 року в м. Галич Івано-Франківської області про закриття провадження у справі,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.04.2025 року старшим державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби в Івано-Фанківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жовкевич Г.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77837318 щодо ОСОБА_2 та зобов'язано його подати про доходи і виплатити ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання у розмірі частини всіх виді його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.10.2024 року, але не довше ніж до досягнення ним 23 - річного віку.
04.06.2025 року ОСОБА_2 сплатив позивачу частину аліментів у розмірі 3000 грн, тобто прострочив виплату аліментів, які мали бути виплачені їй за рішенням суду 03.04.2025 року.
21.05.2025 року відповідач ОСОБА_1 сплатив позивачу 1933,86 грн - частину аліментів за місяць, які звернені до негайного виконання за рішенням суду, а 28.05.2025 року виплатив другу частину аліментів звернених до негайного виконання за рішенням суду у розмірі 1 272, 89 грн.
Також ОСОБА_2 сплачено 7 658,11 грн. боргу по аліментах, загальний розмір яких становить 21 723,14 грн.
Зазначила, що з приводу пені за несвоєчасну виплату аліментів Галицьким районним судом Івано-Франківської області щодо неї та ОСОБА_2 відкриті провадження у справах №341/901/25, №341/961/25.
З врахуванням наведеного ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з 03.04.2025 року по 03.06.2025 року у розмірі 1830 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України, тобто на підставі набрання законної сили рішення суду або ухвали суду про закриття провадження у справі, що ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або коли є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2025р, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу у якій вказала на те, що зазначена ухвала постановлена судом з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Зокрема, не враховано розмір боргу по аліментах, який існував станом на 01.05.2025 року, а саме - 21 723, 14 грн.
Вважає, що ОСОБА_2 повинен оплатити їй пеню за прострочення зі сплати аліментів у розмірі 1 830 грн.
Оскільки станом на 01.04.2025 року борг ОСОБА_2 становив 18 516,39 грн, де 21723, 14 грн - борг станом на 01.05.2025 року, а 3206, 75 - розмір аліментів за квітень 2025 року, судом не враховано існування цього боргу саме на 01.04.2025 року, тому предмет позову відмінний від спорів між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, які вже вирішувалися судом першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам ОСОБА_1 , зазначеним нею у позовній заяві.
Враховуючи наведене, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 21 серпня 2025 року про закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем ОСОБА_2 не подано, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
У судове засідання не з'явилися сторони, про причини неявки не повідомили, хоча про день місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у їх відсутності.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню, а тому її слід залишити без змін виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи
19 червня 2025 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області (суддя Мергель М.Р.) ухвалено рішення у справі № 341/961/25, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення зі сплати аліментів у розмірі 4135 грн. 37 коп. за період з 03 квітня 2025 року до 27 травня 2025 року. Рішення набрало законної сили 22 липня 2025 року.
01 липня 2025 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області (суддя Васильцова Г.А.) ухвалено рішення у справі № 341/901/25, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 2 501 грн. 26 коп. за період з 04 березня 2025 року по 20 травня 2025 року. Рішення набрало законної сили 04 серпня 2025 року.
14 липня 2025 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області (суддя Васильцова Г.А.) ухвалено рішення у справі № 341/1009/25, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1 575 грн. за період з 03 квітня 2025 року по 05 червня 2025 року. Рішення набрало законної сили 15 серпня 2025 року.
Позов у цій справі подано 24.05.2025р. про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 04.03 по 20.05.25 року (а.с.1-3).
Норми права, які підлягають застосуванню та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Одними із основних засад (принципів) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, набрало законної сили рішення суду, ухвалене або постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалене між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19).
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року в справі № 146/318/20 (провадження № 61-11374св20)).
Відповідно до зазначеного необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Зазначена процесуальна норма права направлена на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу» (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).
Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача та з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року у справі № 522/13894/22 (провадження № 61-5564св23)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) вказано, що «згідно з пунктом 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема залишати позов без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 04.03.2025 року по 20.05.2025 року включно у розмірі 2 501, 26 грн.
Заочним рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01 липня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , пеню за прострочення зі сплати аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , за період з 04 березня 2025 року по 20 травня 2025 року в розмірі 2 501 грн.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення з нього пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 03 квітня 2025 року по 27 травня 2025 року включно у розмір 4 135, 37 грн.
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4135,37 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Крім того, у червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення з нього пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 03 квітня 2025 року по 05 червня 2025 року включно у розмірі 1 575 грн.
Заочним рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 14 липня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 575 грн. пені за прострочення сплати аліментів.
Зазначені рішення набрали законної сили відповідно 22 липня 2025 року, 04 серпня 2025 року та 15 серпня 2025 року.
З матеріалів цих справ вбачається, що предметом усіх цих спорів було стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені за прострочення зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 за періоди з 03 квітня 2025 року до 27 травня 2025 року, з 04 березня 2025 року по 20 травня 2025 року та з 03 квітня 2025 року по 05 червня 2025 року.
Отже, судом вирішувалися спори між тими самими сторонами - позивачка ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 ), з тими самими підставами - прострочення сплати аліментів і відповідальність за це на підставі статті 196 СК України, з тим самим предметом - стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, зокрема за період з 04 березня по 20 травня 2025 року. Зазначена обставина свідчить про наявність підстав для закриття судом провадження у справі.
При цьому слід зауважити, що пеня нараховується саме на суму заборгованості і множиться на кількість днів прострочки сплати аліментів, тобто розмір пені залежить саме від розміру заборгованості по аліментах за певний період часу.
Встановивши, що у справах № 341/961/25, №341/901/25, №341/1009/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення аліментів за вище вказані періоди, а у цій справі позивачем заявлено аналогічний позов: сторони, предмет і підстави позовних вимог залишились такими ж, що були у зазначених справах, в яких ухвалені рішення, що набрали законної сили, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Відтак, колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм надана належна оцінка.
Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог ст.367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, тому підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 383, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 серпня 2025 року, - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.
Суддя-доповідач Максюта І.О.
Судді Василишин Л.В.
Барков В.М.
Повний текст постанови складено 14 жовтня 2025 року.