Справа № 627/518/25
13 жовтня 2025 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Каліберди В.А.
з участю секретаря судового засідання Коломієць Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
До Краснокутського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача Грибанов Д.В. просить стягнути з відповідача суму заборгованості: за кредитним договором №28251-06/2024 у розмірі 30508,34 грн; за кредитним договором №10643-05/2024 в розмірі 20736,50 грн; за кредитним договором №29274-05/2024 в розмірі 12285,62 грн, всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 63530,46 грн., а також стягнути понесені судові витрати.
Свої вимоги представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» обґрунтовує тим, що 21.06.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28251-06/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 19.11.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 191124/2 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 19.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача у сумі 30508,34 грн. з яких: 7000,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 9975,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 13533,34 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Окрім того, 07.05.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10643-05/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 19.11.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 191124/2 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 19.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача у сумі 20736,50 грн. з яких: 9914,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу; 8922,60 грн. - сума заборгованості за процентами, 1899,90 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Також, 25.05.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 29274-05/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. 27.11.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27112024/2 у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 27.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги в сумі 12285,62 грн., з яких: 5014,51 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1128,30 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6142,81 грн - сума заборгованості за штрафом.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у загальному розмірі 63530,46 грн грн., у зв'язку з чим представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 12.06.2025 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у поданій позовній заяві просить розглянути справу за їхньої відсутності, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та в установлений законом строк, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позовну заяву або заяви про розгляд справи у його відсутність відповідач до суду не надав.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, враховуючи позицію Верховного Суду у справі № 911/3142/12 від 18.03.2021, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Крім того, направлені за місцем реєстрації відповідача судові виклики відділенням поштового зв'язку повернуті на зворотну адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди представника позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст. 11 ЦК України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
Судом встановлено, що 21 червня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 28251-06/2024.
Відповідно до договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 7000 грн., строком на 120 днів (до 18.10.2024), у безготівковій формі на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Денна процентна ставка становить 1,50 %. Відповідно до умов цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W2529, який був надісланий на номер мобільного. А також підписано паспорт споживчого кредиту, графік платежів.
ТОВ «Аванс Кредит» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок платіжної картки відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кошти в сумі 7000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про зарахування коштів, а саме 21.06.2024 на суму 7000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №28251-06/2024 від 21.06.2024, який здійснений ТОВ «Аванс Кредит», сума заборгованості на момент відступлення права вимоги становила 30508,0 грн.
Також 07.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №10643-05/2024, згідно якого відповідачу надано фінансовий кредит у розмірі 12000,00 грн строком на 120 днів, до 03.09.2024 у безготівковій формі на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 . Денна процентна ставка становить 1,50 %. Відповідно до умов цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W2529, який був надісланий на номер мобільного. А також підписано паспорт споживчого кредиту, графік платежів.
ТОВ «Аванс Кредит» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок платіжної картки відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_2 кошти в сумі 12000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про зарахування коштів, а саме 07.05.2024 на суму 12000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №10643-05/2024 від 07.05.2024, який здійснений ТОВ «Аванс Кредит», сума заборгованості на момент відступлення права вимоги становила 20736,60 грн.
19.11.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 191124/2, у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за договорами про надання фінансового кредиту.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 19.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 :
- за договором №28251-06/2024 в розмірі 30508,34 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9975,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 13533,34 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями;
- за договором №10643-05/2024 в розмірі 20736,50 грн., з яких: 9914,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8922,60 грн. - сума заборгованості за процентами, 1899,90 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Окрім того, 25.05.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 29274-05/2024.
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн., строком на 120 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,50 % в день. Кредит наданий у безготівковій формі на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора W1042, і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами правил надання грошових коштів у позику. Також підписано паспорт споживчого кредиту, графік платежів шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W1042.
27.11.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27112024/2, у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника за договором про надання фінансового кредиту.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 27.11.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 в сумі 12285,62 грн. з яких: 5014,51 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1128,30 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6142,81 грн - сума заборгованості за штрафом.
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 15.09.2025 року АТ «Райффайзен Банк» листом від 17.09.2025 повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) станом на 25.04.2024 та станом на 21.06.2024 обліковується рахунок НОМЕР_4 та НОМЕР_5 (банківська картка № НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_1 , а також надано виписку про рух коштів по картці за період з 25.05.2025 по 22.06.2024 р., яка містить зарахування 25.05.2024 та 21.06.2024 по 7000 грн відповідно.
Окрім того, АТ «Банк «Український Капітал» на виконання ухвали суду від 15.09.2025 листом від 18.09.2025 повідомило, що станом на 07.05.2024 у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) був відкритий картковий рахунок НОМЕР_6 (980). До даного рахунку було емітовано карту НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , а також надано інформацію про зарахування платежу на суму 12000 грн на вказаний картковий рахунок 07.05.2024.
Отже, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів на виконання умов кредитних договорів на належні йому платіжні картки також підтверджується листом АТ «Райффайзен Банк» від 17.09.2025 за №81-15-9/11813-БТ та листом АТ «Банк «Український Капітал» від 18.09.2025 року № 10/1/08-937/БТ.
Наявність заборгованості за кредитними договорами зумовила звернення ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору. Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ізстаттею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитними договорами у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 142280,43 грн.
Судом встановлено, що у відповідності до умов кредитних договорів № 28251-06/2024, № 10643-05/2024, № 29274-05/2024 первісні кредитори взяті на себе зобов'язання за договорами про надання фінансового кредиту виконали своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, однак в порушення зазначених умов договорів, ОСОБА_1 зобов'язання за договорами належним чином не виконав, отримані кредитні кошти, проценти за користування ними у повному обсязі не сплатив.
З матеріалів справи також встановлено, що право вимоги за вказаними кредитними договорами перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".
Оскільки відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитними договорами не виконував, у визначені договорами строки погашення кредиту, процентів за кредитним договором не здійснив, то суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 28251-06/2024 в розмірі 16975,00 грн., яка складається з 7000,00 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 9975,00 грн. - суми заборгованості за процентами; за договором про надання фінансового кредиту № 10643-05/2024 в розмірі 18836,60 грн, яка складається з 9914,00 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 8922,60 грн. - суми заборгованості за відсотками; за договором про надання фінансового кредиту № 29274-05/2024 в розмірі 6142,81 грн., яка складається з 5014,51 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 1128,30 грн. - суми заборгованості за відсотками.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за штрафними санкціями за договором про надання фінансового кредиту № 28251-06/2024 в розмірі 13533,34 грн., суми заборгованості за штрафними санкціями за договором про надання фінансового кредиту № 10643-05/2024 в розмірі 1899,90 грн., суми заборгованості за штрафом за договором про надання фінансового кредиту № 29274-05/2024 в розмірі 6142,81 грн., а всього в загальному розмірі 21576,05 грн., суд зазначає наступне.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Враховуючи вищевикладене, підстав для нарахування неустойки у вигляді штрафу, пені після 24 лютого 2022 року немає.
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 41954,41 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 66,04 %, тому, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1999,69 грн. (3028 грн.*66,04%/100) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, IBAN № НОМЕР_7 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:
- за договором про надання фінансового кредиту № 28251-06/2024 в розмірі 16975,00 грн., яка складається з 7000,00 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 9975,00 грн. - суми заборгованості за процентами;
- за договором про надання фінансового кредиту № 10643-05/2024 в розмірі 18836,60 грн, яка складається з 9914,00 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 8922,60 грн. - суми заборгованості за відсотками;
- за договором про надання фінансового кредиту № 29274-05/2024 в розмірі 6142,81 грн., яка складається з 5014,51 грн. - суми заборгованості за основною сумою боргу, 1128,30 грн. - суми заборгованості за відсотками, а всього 41954 (сорок одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн 41 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_7 в АТ «ТАСКОМБАНК») судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1999 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 69 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Каліберда В. А.