Справа 206/2204/25
Провадження 2/206/1522/25
15 жовтня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Плінської А.В.,
за участю секретаря - Білої О.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
її представника, адвоката Терещенко О.І.,
відповідача ОСОБА_2 ,
його представника ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця - ОСОБА_2 про захист прав споживача,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця - ОСОБА_2 про:
-визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення їй гарантійного платежу в повному обсязі;
-припинення дії договору №040112 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів між фізичною особою - підприємцем - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі пунктів 7.3. та 7.4 Договору;
-стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування матеріальних збитків у розмірі 14715,92 грн. (8280,00 грн. сума боргу за договором, інфляційне збільшення на суму 5147,94 грн. та штраф 3% річних в сумі 1287,98 грн.), а також витрат понесених на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що 19 червня 2023 року між нею та відповідачем було укладено Договір №040112 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку,підбору та організації транспортування транспортних засобів (далі-Договір). На виконання умов цього Договору згідно п.5.1, вона внесла відповідачу на депозит гарантійний платіж для участі у онлайн-аукціонах у розмірі 1000 доларів США. Договір набув чинності з дня його підписання двома сторонами та діяв до 31.12.2023 року, але в кожному разі до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених Договором. Послуги , надані виконавцем у рамках цього Договору, вважаються виконаними належним чином і в повному обсязі з моменту підписання сторонами Акту приймання наданих послуг. Проте станом на 22.04.2025 року послуги, передбачені Договором, не виконані належним чином і в повному обсязі, відповідно Акт наданих послуг підписаний сторонами відсутній. Ще в серпні 2023 року вона зверталася до відповідача стосовно невиконання Договору, але отримала у відповідь лише пропозицію розірвати достроково Договір на підставі п.8 ст.8 Договору, який передбачає, що гарантійний платіж позивачу (замовнику) повертається частково, а саме утримується пеня у розмірі 200 доларів США. Однак, вважає, що відповідачем помилково застосовується вказаний пункт Договору, оскільки у разі відсутності можливості виконати Договір, зокрема у випадку відсутності транспортних засобів відповідно до побажань замовника, договір підлягає припиненню, а гарантійний платіж поверненню на підставі відповідно до п.п.7.3,7.4. Договору. Вона неодноразово повідомляла відповідача про бажання повернути гарантійний платіж на підставі п. 7.3 Договору, оскільки Договір не виконується своєчасно. Адже таке право передбачена Договором та чинним законодавством України. Більше того, направляла письмове повідомлення на юридичну адресу відповідача, але листи залишились без відповіді. Після її численних звернень відповідач щодо невиконання умов Договору, 09.02.2025 року повернув їй частину гарантійного внеску у розмірі 800 доларів США. При цьому відповідач категорично відмовився повернути решту гарантійного внеску 200 доларів США. Таким чином, неповернення відповідачем 200 доларів США гарантійного внеску є порушенням умов Договору та Закону України «Про захист прав споживачів», а тому вона вимушена звернутися до суду з дійсним позовом.
Ухвалою від 30 квітня 2025 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи в порядку загального провадження.
16.07.2025 року представник відповідача через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому просив позов залишити без задоволення, обґрунтовуючи тим, що на виконання пунктів 3.1.2. та 5.1. вищевказаного Договору, на день оплати гарантійного внеску у розмірі 1000 доларів США сторони погодили параметри транспортного засобу та його орієнтовну вартість, що задовольнять замовника та який зобов'язується придбати виконавець. На виконання Договору за погодженими сторонами вищевказаними параметрами, виконавцем була проведена наступна робота: 1. Перевірено 4 авто за вказаними критеріями. 2. Повна участь у 4 аукціонах. 3. Одне з рекомендованих авто аналогічного класу в Україні - від 25000$ (таких всього 9 на ринку). Замовник планував придбати аналог за 21 000 $, при цьому був попереджений при зустрічі що на цей бюджет може бути тільки базова комплектація SE з бензиновим двигуном 1.5, на що Замовник відповів Виконавцю, що не поспішає і можливо пізніше пощастить. Проте, на аукціоні подібні авто пішли дорожче по вартості, що підтвердило нереальність очікувань клієнта. Таким чином, Замовник за власним хибним рішенням очікував варіант “як з салону», але за мінімальною ціною ринку - що не сумісно з реальним станом ринку. Кращі варіанти на ринку вимагали виходу за бюджет, який був вищим ніж оголошений Замовником. Згідно пункту 7.5. Договору у випадку дострокового припинення Замовником в односторонньому порядку дії цього Договору після того, як зроблена ставка на аукціоні, внесений Замовником гарантійний платіж, зазначений у п.5.1. цього Договору, Виконавцем не повертається. Виконавцем було виконано свої обов'язки згідно Договору у повному обсязі, проведено три аукціони для Замовника, отже посилання Замовником на пункт 7.3 Договору, згідно з яким, (У випадку відсутності транспортних засобів відповідно до побажань Замовника, зняття транспортного засобу з аукціону, а також у випадку настання інших обставин, коли транспортний засіб не може бути придбано Замовником, Виконавець повертає Замовникові в повному розмірі внесений гарантійний платіж, зазначений у п.5.1. цього Договору), не є юридично спроможним, оскільки не мала місця відсутність транспортних засобів за бажанням Замовника, а навпаки Замовник самостійно брав участь у виборі транспортних засобів та надавав (надсилав) посилання Виконавцю на аукціон на обрані ним автомобілі, що не може вважатися, що автомобілі за бажанням Замовника були відсутні на аукціонах. Оскільки обрані особисто Замовником автомобілі по вартості продавалися дорожче ніж вартість запропонована Замовником, придбати їх на аукціоні не було можливості за обставин та умов залежних тільки від Замовника.
Підстав для залишення вищевказаного відзиву на позов без розгляду суд не вбачає, оскільки відомості про те, коли відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження відсутні, останній не має зареєстрованого Електронного кабінету, поштове повідомлення до суду не поверталося, а те що його представник 29.05.2025 року подав заяву про відкладення розгляду справи не свідчить про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження з додатками до позовної заяви.
29.07.2025 року позивач через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив у якій, зазначила, що Договір передбачає оплату за конкретний результат, а не за "видимість роботи" чи "процес". Ключові зобов'язання Виконавця, які є предметом Договору та за які передбачена оплата, залишилися невиконаними. Посилання відповідача на п.7.5 Договору є помилковим, оскільки він добровільно повернув частину гарантійного внеску. Наполягала на задоволенні своїх позовних вимог.
Ухвалою від 17 липня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що робота за укладеним Договором проводилась не більше 2-х місяців, запропоновано їй було 3-4 автомобілі, однак жоден із них не відповідав тій ціні та технічним характеристикам, які обумовлювалися при укладанні Договору. Коли зрозуміла, що їй нічого не можуть запропонувати, то почала сама підшукувати авто, однак не знає чи приймав відповідач участь в аукціонах щодо викупу тих варіантів авто, посилання на які вони скидала. При укладанні Договору їй казали, що за її критеріями реально придбати авто. Після того, як їй за довгий проміжок часу не було запропоновано жодного варіанту авто, який би відповідав її побажанням, вона звернулася до відповідача за поверненням гарантійного внеску. Частину цього внеску відповідач у розмірі 800 доларів США повернув, а частина 200 доларів США досі залишається не повернутою.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що вони надали позивачу повну інформацію щодо умов Договору. Позивачу було запропоновано більше 20-ти варіантів авто, але брали участь в аукціонах щодо 4 авто. Це великий об'єм роботи. Авто за характеристиками позивача так і не було придбано через її малий бюджет. У зв'язку з достроковим бажанням позивача припинити договір, із сплаченого нею гарантійного внеску в 1000 доларів США, була утримана сума пені 200 доларів США, що передбачено п.8 ст.8 Договору.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, виходячи з тих підстав, що викладені у відзиві на позов.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, давши їм оцінку в їх сукупності, суд прийшов до такого.
Судом встановлено, 29.06.2023 року між ОСОБА_1 "замовником" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 "виконавцем" було укладено Договір №040112 про надання інформаціно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів.
Згідно п.1.1. вказаного Договору, виконавець зобов'язується власними силами й за свої кошти надавати замовникові інформаційно-консультаційні послуги з пошуку, підбору транспортних засобів у третіх осіб у США та організацію транспортування транспортних засобів на територію України або Литви на умовах CIF (Інкотермс 2010) у терміни та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов'язується вчасно прийняти їх та оплатити.
З метою виконання п.1.1 цього Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити наступні дії, зокрема: проводити аналіз ринку США з метою підбору транспортних засобів (п.2.1.4), організувати доставку транспортного засобу у порт завантаження на території США, митне та документальне оформлення (п.1.2.2), організувати завантаження транспортного засобу на борт судна та транспортування транспортного засобу у морський торговельний порт України або Литви (п.1.2.3), забезпечити юридичну та документарну перевірку транспортного засобу (п.1.2.4).
В свою чергу, замовник зобов'язалася: надати виконавцеві всю інформацію необхідну для пошуку, підбору та організації транспортування транспортного засобу ( п.3.1.1 Договору); після підписання цього Договору, але не пізніше за 24 години до моменту проведення торгів на автомобільних аукціонах, зазначених у 1.2. цього Договору, внести на депозит гарантійний платіж згідно п.5.1 Договору для участі в онлайн-аукціонах.
Пункт 5.1 Договору передбачає, що після підписання цього Договору, але не пізніше, ніж за 24 години до моменту проведення торгів на автомобільних аукціонах, зазначених у п.1.2.1 цього Договору, замовник вносить Виконавцеві на депозит гарантійний платіж для участі в онлайн-аукціонах у розмірі, що дорівнює еквіваленту 1000 доларів США, але не менше 10% від запланованого бюджету на купівлю одного транспортного засобу, у гривнях за курсом НБУ України на день оплати.
Відповідно до п.4.1 Договору, передбачені Договором послуги надаються виконавцем належним чином і в повному обсязі. Підтвердження надання передбачених Договором послуг є підписаний обома сторонами Акт приймання наданих послуг.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання двома сторонами та діє до 31.12.2023 року, але в кожному разі до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених цим Договором. Послуги, надані виконавцем у рамках цього Договору, вважаються виконаними належним чином і в повному обсязі з моменту підписання сторонами Акту приймання наданих послуг.
Відповідно до п.5.5. Договору, винагорода виконавця за надані послуги становить 850 доларів США у гривнях за курсом НБУ на день оплати за кожний транспортний засіб.
На виконання умов цього договору позивач передала відповідачу гарантійний платіж у сумі 1000 доларів США. Дана обставина, визнається учасниками справи, а тому відповідно до ч. 1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Відповідно до п.7.3 Договору, у випадку відсутності транспортних засобів відповідно до побажань замовника, зняття транспортного засобу з аукціону, а також у випадку настання інших обставин, коли транспортний засіб не може бути придбано замовником, виконавець повертає замовникові в повному обсязі внесений гарантійний платіж, зазначений у п.5.1 цього Договору.
Відповідно до п.7.4 Договору, дію цього Договору може бути достроково припинено замовником в односторонньому порядку до моменту, коли зроблена ставка на аукціоні. При цьому виконавець повертає замовникові внесений гарантійний платіж, зазначений у п.5.1 цього Договору.
Відповідно до розписки від 09.02.2025 року, позивач ОСОБА_1 отримала від ФОП ОСОБА_2 800 доларів США у виді повернення раніше внесеного гарантійного платежу згідно п.7.3 Договору.
05.03.2025 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію, в якій зазначено, що за 1 рік та 8 місяців послуги, передбачені договором, не виконані належним чином і в повному обсязі. Авто не придбане та не доставлено в порт України або Литви, що свідчить про відсутність транспортних засобів відповідно до побажань замовника або про настання інших обставин, коли транспортний засіб не може бути придбано замовником. Однак, відповідач в порушення п.7.3 Договору повернув позивачу лише частину гарантійного платежу у розмірі 800 доларів США, що свідчить про помилкове застосування відповідачем п.8 ст.8 Договору, який передбачає, що у випадку дострокового припинення дії договору замовником, виконавець повертає гарантійний платіж замовнику частково, а саме утримується пеня у розмірі 200 доларів США. У зв'язку з викладеним, вимагала повернення 200 доларів США. Заперечувала проти продовження строку дії Договору.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»: виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець це суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.
Тобто, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.5 ст.653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом положень ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Згідно ч.1 ст.6 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Частиною 12 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача. Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цієї частини.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів", захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом та визнано сторонами, автомобіль відповідно до побажань позивача придбаний на аукціоні не був.
Стороною відповідача не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачу був підібраний та запропонований варіант авто відповідно до її побажань, та зроблена щодо нього ставка на аукціоні.
Сам гарантійний платіж є депозитом, який вносить замовник на рахунок виконавця для участі в онлайн-аукціонах, а не винагородою виконавця за надані послуги. Винагорода виконавця визначена п.5.5 Договору та становить 850 доларів США. Вказана винагорода сплачується замовником за досягнення конкретного результату - придбання та організацію транспортування автомобіля, а не за окремі етапи пошуку автомобіля чи участь а аукціоні.
Підтвердження виконання робіт згідно умов Договору є акт.
Як зазначили сторони такий Акт ними не склалався.
Посилання відповідача у відзиві на позов на п.7.5 Договору, суд не приймає до уваги, оскільки у разі припинення договору на підставі цього пункту гарантійний внесок взагалі не підлягав би поверненню, тоді як відповідач згідно розписки, що міститься в матеріалах справи повернув більшу його частину.
Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для припинення дії Договору відповідно до п.п.7.3, 7.4 Договору, шляхом його розірвання та стягнення з відповідача на користь позивача гарантійного платежу в розмірі 200 доларів США, який у гривневому еквіваленті визначеному позивачем на дату подання позову становить 8280,00 грн.
При цьому, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення позивачу гарантійного платежу в повному обсязі, не підлягає задоволенню, оскільки такий спосіб захисту не передбачений ст.16 ЦК України. Крім того, задоволення позову про припинення Договору шляхом його розірвання та стягнення неповерненої частини гарантійного платежу відновить порушені права позивача за захистом яких вона звернулась до суду.
Що стосується інфляційного збільшення, то підстав для його стягнення, суд не вбачає, оскільки гарантійний платіж за Договором був сплачений в іноземній валюті - доларах США, а індексації внаслідок знецінення відповідно до ст..625 ЦК України підлягає лише грошова одиниця України гривня.
Щодо 3% річних, то вони підлягають стягненню лише за період з 09.02.2025 по 22.04.2025 року за користування частиною гарантійного платежу та становлять 49,68 грн.
В іншій частині вимог щодо стягнення 3% річних за період з 01.01.2024 року по 09.02.2025 року, суд вважає позов необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що Договір у цей період часу припинив свою дію, а відповідно, що відповідач неправомірно користувався грошима позивача, у вигляді сплаченого гарантійного внеску.
Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивача було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом відповідно до ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1889,47 грн. (1211,20 грн. за немайнову вимогу; за майнову вимогу 678,27грн. (57%). Також пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 6840,00 грн.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Припинити дію договору №040112 про надання інформаційно-консультаційних послуг з пошуку, підбору та організації транспортування транспортних засобів між фізичною особою - підприємцем - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом його розірвання на підставі пунктів 7.3. та 7.4 Договору.
Стягнути з фізичної особи - підприємця - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неповернену частину гарантійного платежу в розмірі 8280, 00 грн., та 3% річних у розмірі 49,68 грн., а всього 8329,68 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 6840,00 грн.
Стягнути з фізичної особи - підприємця - ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1889,47 грн.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: фізична особа - підприємець - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
На рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: А.В. Плінська