13 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №400/5760/24
адміністративне провадження №К/990/38900/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, третя особа - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив:
-визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати судді Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за травень 2024 року обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102,00 гривень;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди за травень 2024 судді Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року, а саме в сумі 3028 гривень, щомісячної доплати за вислугу років в розмірі 80% від посадового окладу та щомісячної доплати за обіймання позивачем адміністративної посади голови суду в розмірі 10% від посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за травень 2024 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року змінено у мотивувальній частині з підстав, викладених у цій постанові. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27 лютого 2025 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року. Справу №400/5760/24 направлено на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
27 серпня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
22 вересня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
В касаційній скарзі заявлене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В цьому клопотанні зазначено, що первісне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, а повторне звернення з касаційної скаргою здійснюється в межах розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги без невиправданих затримок і зайвих зволікань.
Перевіривши викладені доводи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстави для поновлення строку на касаційне оскарження на підставі частини третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Предметом спору у цій справі є правильність нарахування та виплати судді суддівської винагороди.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про необхідність відступлення від правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24. На думку скаржника, сформований у справі висновок: не узгоджується з положеннями частини другої статті 130 Конституції, норми якої є нормами прямої дії та підлягають застосуванню в адміністративному судочинстві на підставі частини четвертої статті 7 КАС України; не враховує висновок Конституційного суду України щодо недопустимості при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України» встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. А також висновки Конституційного суду України згідно яких: встановлення розміру суддівської винагороди актами, які не є спеціальними законами у сфері правосуддя, є неконституційним і таким, що суперечить принципам незалежності судової влади; неприпустимим є необґрунтоване обмеження суддівської винагороди.
Отже, обґрунтування скаржника стосовно наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Разом з цим скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про відсутність висновку щодо питання застосування положень частини п'ятої статті 353 КАС України у разі відступу Верховним судом від висновку у подібних правовідносинах, який віднайшов своє відображення в межах мотивувальної частини рішення суду касаційної інстанції, яким справу було направлено на новий розгляд та який слугував належним підґрунтям для формування легітимного очікування щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.
Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.
Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.
Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини п'ятої статті 353 КАС України, оскільки вказана норма права є загальною процесуальною нормою, вона сама по собі не впливає на вирішення цього спору.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження - задовольнити.
2. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, третя особа - Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у цій справі.
4. Витребувати справу №400/5760/24 із Миколаївського окружного адміністративного суду.
5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
6. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов