14 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №580/606/25
адміністративне провадження №К/990/27242/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
розглянув клопотання Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Черкаській області про повернення судового збору за подання касаційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, і
Верховний Суд ухвалою від 14 липня 2025 року на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті касаційного провадження.
ГУ ПФУ в Черкаській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про повернення сплаченого судового збору у розмірі 1 937 грн 92 коп. відповідно до платіжних інструкцій (квитанцій) № 2484 від 04 червня 2025 року.
Підставами для повернення цього платежу називає факт його сплати за подання касаційної скарги про перегляд згаданих у вступній частині цієї ухвали судових рішень попередніх інстанцій, розгляд цієї скарги й винесення судового рішення від 14 липня 2025 року про відмову у відкритті касаційного провадження у справі.
За правилами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі ? Закону № 3674-VI) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Втім, як видно зі змісту цієї заяви, у ній також було клопотання про повернення судового збору такого самого розміру (1 937 грн 92 коп.), сплаченого за подання однієї й тієї самої касаційної скарги про перегляду одних і тих самих судових рішень судів попередніх інстанцій, а також наводились така сама юридична умова повернення ? пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-V, і така сама фактична причина - ухвала Верховного Суду від 14 липня 2025 року про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України. Відмінність полягала лише в тому, що судовий збір в означеному розмірі заявник сплатив 29 травня 2025 року, платіжний документ ? платіжна інструкція (квитанція) № 2375 від 29 травня 2025 року.
Верховний Суд ухвалою від 23 вересня 2025 року (справа №580/606/25) з посиланням на статті 132, 169, 330, 332 КАС України та керуючись пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI задовольнив клопотання ГУ ПФУ в Черкаській області і повернув цьому Управлінню судовий збір у розмірі 1 937 грн 92 коп. (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім грн 92 коп.), який був сплачений згідно з платіжною інструкцією (квитанцією) № 2375 від 29 травня 2025 року.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду або в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, або у в разі відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Правила частини другої статті 7 цього Закону визначають, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Отож, видається очевидним, що за подання касаційної скарги у цій справі заявник раніше сплатив судовий збір у розмірі 1 937 грн 92 коп., що підтверджується платіжною інструкцією (квитанцією) від 29 травня 2025 року № 2375. Позатим згідно з платіжною інструкцією (квитанцією) № 2484 від 04 червня 2025 року скаржник невідомо з яких причин фактично «продублював» і ще раз (вдруге, повторно, двічі) сплатив цей самий платіж, що відповідає суті платежу (збору), в такому самому розмірі ? 1 937 грн 92 коп. за подання тієї самої касаційної скарги. Інакше кажучи, через невеликий відтинок часу заявник відповідно до платіжної інструкції від № 2484 від 04 червня 2025 року всупереч підпункту п'ятому пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI двічі (повторно, помилково) сплатив судовий збір у розмірі 1 937 грн 92 коп.
Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України зазначені кошти судового збору зараховані на казначейський рахунок.
Процесуальне законодавство та норми матеріального Закону № 3674-VI не передбачають подвійної, повторної, «резервної» чи іншої подібної за формою сплати судового збору. Не передбачають винесення ухвали суду про повернення повторно або зайво сплаченого судового збору, але встановлюють підстави та порядок, за яких можливе повернення такого платежу.
За частиною п'ятою статті 7 Закону № 3674-VI 5 повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Безпосереднє повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 цього Закону, здійснюється відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (зі змінами, унесеними наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2024 року № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 грудня 2024 року за № 1888/43233).
Згідно з пунктом 1 розділу 1 цього Порядку № 787 під надмірно зарахованими коштами розуміється сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов'язання, а помилково зарахованими коштами - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.
Згідно з абзацом 1 пункту 5 розділу І Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 2023 року № 787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Тобто, відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Щоб відбулося повернення судового збору, платник має звернутися із окремою заявою або до Державної судової адміністрації України, або до її територіального управління, або до відповідного суду за місцем розгляду справи.
Оскільки заявник згідно з платіжною інструкцією (квитанцією) № 2375 від 29 травня 2025 року вже раз сплатив судовий збір з дотриманням встановлених законом порядку та розмірі, який згодом за його клопотанням за ухвалою суду (від 23 вересня 2025 року) був повернутий, то клопотання про повернення за ухвалою суду повторно (двічі, помилково) сплаченого судового збору згідно з платіжною інструкцією (квитанцією) № 2484 від 04 червня 2025 року, як таке, не підлягає розгляду судом, бо правила статті 7 Закону № 3674-VI не передбачають можливості повернення за ухвалою суду помилково (зайво, повторно тощо) сплаченого судового збору.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 167 КАС України, якщо заява (клопотання, заперечення) , є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
У контексті викладених вище обставин, видається очевидним, що у випадку, коли заявник клопоче про повернення за ухвалою суду судового збору, який був сплачений помилково, то така заява (клопотання) залишається без розгляду і повертається його авторові.
Утім, таке повернення не обмежує право заявника вимагати повернення помилково зарахованих до бюджету коштів в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п'ята статті 7 Закону № 3674-VI).
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 167, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про повернення помилково (надмірно) сплаченого судового збору у розмірі 1 937 грн 92 коп. (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім грн 92 коп.) згідно з платіжною інструкцією (квитанцією) № 2484 від 04 червня 2025 року за подання касаційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: А. І. Рибачук
Л. В. Тацій