14 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №380/6334/25
адміністративне провадження № К/990/31841/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №380/6334/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, у якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 зробити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX у 2020 році (2102 гривні), статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX у 2021 році (2270 гривень), статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX у 2022 році (2481 гривня) та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX у 2023 році (2684 гривні) на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 зробити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX у 2020 році (2102 гривні), статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX у 2021 році (2270 гривень), статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX у 2022 році (2481 гривня) та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX у 2023 році (2684 гривні) на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з указаним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі № 380/6334/25 залишено без руху. Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги. Також в ухвалі роз'яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення вказаного недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) така буде їй повернута.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року задоволено частково заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження процесуального строку. Продовжено строк для усунення ІНФОРМАЦІЯ_1 недоліків апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі № 380/6334/25, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, на 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі № 380/6334/25 повернуто скаржнику.
25 липня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №380/6334/25. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, справу направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №380/6334/25 залишено без руху. Надано заявнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2025 року продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 14 серпня 2025 року, а саме щодо надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
01 жовтня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача повторно надійшла заява про продовження процесуального строку, у якій просить продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до ухвалення судового рішення. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що на дату подання заяви кошти на оплату судового збору для Національної академії не виділено. При цьому посилається на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04 листопада 2025 року №220/13/9088.
Вирішуючи заяву ІНФОРМАЦІЯ_1, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків касаційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.
У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав.
Слід також врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків касаційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Частиною третьою статті 2 КАС України визначено, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у заяві про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків.
Отже, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Колегія суддів зазначає, що наведені відповідачем у заяві доводи не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на його рахунок, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити судовий збір упродовж нового строку.
Суд відхиляє посилання відповідача на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04 листопада 2025 року №220/13/9088, оскільки інформація зазначена у цьому листі стосується 2024 року, проте скарга відповідачем подана у липні 2025 року. Інформації щодо фінансових можливостей ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем не надано і таких доводів у заяві не наведено.
Верховний Суд також зауважує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи те, що Верховним Судом ІНФОРМАЦІЯ_1 вже продовжувався строк для усунення недоліків, підстави для задоволення повторної заяви про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні.
Отже, відповідачем недоліки касаційної скарги у межах наданого строку не усунуто.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки відповідачем не усунуто недоліки касаційної скарги у встановлений Судом строк, то касаційну скаргу необхідно повернути скаржнику.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України,
Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволення заяви про продовження процесуального строку.
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі №380/6334/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович