07 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/9361/25 пров. № А/857/36546/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
за участю секретаря судового засідання: Вербінець Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія-2» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, ухвалене суддею Комшелюк Т.О. у м. Рівне за правилами спрощеного позовного провадження у справі №460/9361/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія-2» про зупинення видаткових операцій, -
28 травня 2025 Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з вимогами про зупинення видаткових операцій на рахунках / електронних гаманцях ТОВ "Валерія - 2" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності ТОВ "Валерія - 2", що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 199211,04 грн зі сплати орендної плати з юридичних осіб. Станом на дату звернення до суду з даним позовом така заборгованість відповідачем не сплачена, внаслідок чого уповноваженою особою контролюючого органу в порядку ст. 89 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності підприємства.
11.07.2024 уповноваженою особою податкового органу надіслано відповідачу лист із пропозицією визначити перелік основних засобів та перелік ліквідного майна активів, які можливо було б використати для погашення податкового боргу. Не надавши податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, останнім 11.04.2025 складено акт № 139 відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скаргзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Валерія-2» з 12.03.2019 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на Головному управління ДПС у Вінницькій області.
Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем станом на 31.03.2025 обліковується податкова заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 199211,04 грн (193525,28 грн - основний платіж, 5685,76 грн - штрафні санкції).
Вказана заборгованість виникла на підставі податкових декларацій з плати за землю від 30.01.2025, від 20.02.2024, у яких відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання за звітний період, та ППР від 01.10.2024 №0336030402, яким нараховано штрафні санкції.
11.07.2024 позивачем сформовано податкову вимогу №0013448-1302-0232, яку надіслано відповідачу.
Як ППР, так і податкова вимога в передбаченому законом порядку оскаржені не були. Іншого сторонами не доведено та судом не встановлено.
У зв'язку з не сплатою відповідачем податкового боргу уповноваженою особою Головного управління ДПС у Вінницькій області 11.07.2024 прийнято рішення № 231 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерія - 2" у податкову заставу.
11.07.2024 уповноваженою особою позивача скеровано відповідачеві лист із пропозицією визначити перелік основних засобів та перелік ліквідного майна, які можливо було б використати для погашення податкового боргу.
11.04.2025 податковим керуючим складено акт відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерія - 2" від опису майна в податкову заставу № 139, у зв'язку з ненаданням документів, необхідних для такого опису.
Наведені обставини зумовили звернення контролюючого органу до суду з вимогами про зупинення видаткових операцій на рахунках / електронних гаманцях ТОВ "Валерія - 2" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності ТОВ "Валерія - 2", що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу).
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Право податкової застави виникає також у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України).
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Згідно із пунктом 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
Відповідно до пункту 91.4 статті 91 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.
Як слідує з матеріалів справи у ТОВ «Валерія-2» станом на 31.03.2025 наявний податковий борг у сумі 199211,04 грн з орендної плати з юридичних осіб.
Вказана сума податкового боргу підтверджується інформацією з інтегрованої картки платника податків відповідача.
Ненадання платником податків згідно рішення №231 від 11.07.2024 про опис майна у податкову заставу документів, необхідних для такого опису, розцінене податковим керуючим як відмова платника податків від опису майна у податкову заставу, про що складено відповідний акт, який, в свою чергу, став підставою звернення позивача до суду з заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
З огляду на вказані норми закону, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спеціальною нормою, яка визначає правові наслідки у разі недопуску податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу та ненадання документів для такого опису, є саме п. 89.4 ст. 89 ПК України.
З матеріалів справи слідує, що наявність податкового боргу відповідачем не заперечується. Ба більше, товариством вживались заходи, спрямовані на погашення обліковуваної за ним заборгованості зі сплати орендної плати з юридичних осіб, на чому наголошував відповідач у відзиві та на розгляд суду надано докази в підтвердження сплати боргу відповідачем у сумі 100000 грн. Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.
Відповідно до п.п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків.
Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.
Згідно з частиною 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
Відповідно до частини 7 статті 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. Розгляд заяви відбувається за участю податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.
Системний аналіз статті 283 КАС України у взаємозв'язку з положеннями статті 94 (абз. 2 п. 91.4) ПК України свідчить про те, що метою запровадженого статтею 283 КАС України інституту термінових справ є необхідність оперативного реагування на правовідносини, що виникли, зокрема, у питанні реалізації контролюючим органом своєї компетенції у сфері податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Підтвердження обґрунтованості зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого є способом забезпечення збереження поточного майнового становища платника податків і не є ані способом притягнення платника податків до відповідальності, ані способом вчинення контролюючим органом дій, направлених на реалізацію арештованого майна.
Вищезазначене дає підстави для висновку, що фактична реалізація інституту, встановленого статтею 94 ПК України, можлива виключно протягом 96-ти годин, тобто, у разі звернення податкового органу в спеціальному (терміновому) порядку, встановленому статтею 283 КАС України, з відповідною заявою.
Ключовим, що розмежовує можливість звернення контролюючого органу до суду з означеними позовними вимогами в загальному порядку є наявність/відсутність спору про право.
Приписи пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України є імперативними та зобов'язують суд у разі встановлення факту наявності спору про право відмовляти у прийнятті відповідного подання. Проте, наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.
Суд зазначає, що КАС України не виокремив конкретних заяв з переліку, який міститься у частині першій статті 283 КАС України, у яких може виникати спір про право, як і не встановив розуміння такого поняття.
Застосовуючи формальний підхід, під «спором про право» у значенні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України, слід розуміти і наявність у особи приватного права заперечень щодо підставності застосування повноважень органом доходів і зборів, які об'єктивуються у законних способах захисту власних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.
Наявний між платником податків і контролюючим органом спір про право у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України повинен характеризуватися не лише розбіжністю позицій з питань права, а й зовнішнім вираженням таких суперечностей у спосіб, встановлений законодавством. З огляду на викладене такий спір про право слід розглядати в сутнісному (матеріальному) та процедурному (формальному) аспектах.
Так, сутнісний аспект спору про право полягає у наявності незгоди платника податків з рішеннями/діями/бездіяльністю контролюючого органу, які слугували передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, передбачених у статті 283 КАС України.
Процедурний же аспект відображає використання платником податків будь-якого встановленого законодавством механізму для вираження такого спору або вчинення об'єктивно необхідних дій, спрямованих на усунення передумов звернення із відповідною заявою.
Підсумовуючи наведене слід зазначити, що спір про право в контексті статті 283 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у зазначеній статті. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою (передумовою) для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право. Таким чином, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.
Разом з тим, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов'язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною другою статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин.
Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність між сторонами спору про право, та відповідно про те, що контролюючий орган повинен був звернутись до суду про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ТОВ «Валерія-2» у визначеному особливостями провадження у справах за зверненням податкових та митних органів порядку, а право на таке звернення підлягало реалізації у спеціальні процесуальні строки.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів доходить висновку про застосування до заявленого контролюючим органом адміністративного позову передбачених п.8 ч.1 ст.240 КАС України процесуальних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню у відповідній частині.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 195, 242, 308, 309, 310, 315, 319, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія-2» задовольнити частково, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року - скасувати та адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валерія-2» про зупинення видаткових операцій залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 10.10.25 згідно з ч.3 ст.321 Кодексу адміністративного судочинства України.