Справа № 560/8711/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
13 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
позивач, Головне управління ДПС у Хмельницькій області, звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому, з врахуванням уточнень до позовної заяви, просило стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 102344,64 грн.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11.03.2025 позов задовольнив у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що податковий борг нараховано на іншу земельну ділянку з іншим кадастровим номером.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за даними Головного управління ДПС у Хмельницькій області за відповідачем рахується податковий борг в сумі 105168,14 грн., який виник по земельному податку з фізичних осіб, на підставі: податкових повідомлень-рішень №537336-2409-2209-UА68020190000052031 від 14.11.2023 в сумі 52225,36 грн. (з урахуванням переплати в сумі 717,42 грн.), №1355832-2409-2209-UA68020190000052031 від 31.12.2022 в сумі 52942,78 грн.
Зазначена заборгованість підтверджується розрахунком суми заборгованості та іншими документами, що містяться в матеріалах справи.
Головне управління ДПС у Хмельницькій області виставило відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №0003325-1306-2201 від 14.02.2024, яка була надіслана на адресу відповідача. Податкова вимога відповідачем не оскаржувалась, контролюючим органом не відкликана.
Разом з тим, суд встановив, що ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1355832-2409-2209-UA68020190000052031 від 31.12.2022; №537336-2409-2209-UА68020190000052031 від 14.11.2023; №543858-24/22-12-від 28.11.2023.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі №560/7727/24 в задоволенні вимог позивача відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 19.11.2024 у справі №560/7727/24 вирішено апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 - без змін.
Разом з тим, суд встановив, що відповідачем було здійснено часткову сплату і станом на 25.02.2025 сума боргу становить 102344,64 грн.
Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачений, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Так, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Приписами пункту 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначені у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Однак відповідачем добровільно не сплачено наявний податковий борг.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи, що податкове зобов'язання є узгодженим, а також те, що відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплатив, суд першої інстанції правомірно вважав вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги, що податковий борг нараховано на іншу земельну ділянку з іншим кадастровим номером, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції враховано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі №560/7727/24, яким в задоволенні вимог позивача відмовлено.
Жодних доказів щодо підміни земельних ділянок чи маніпуляцій з податковим боргом відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.