Справа № 683/1794/25
Головуючий у 1-й інстанції: Кутасевич О.Г.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
14 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.
за участю:
секретаря судового засідання: Загоренко О.О.,
представника позивача: Восновича М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
в червні 2025 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, серії ЕНА №4951325 від 12.06.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.09.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Відповідача в судове засідання не з'явився, належних представників не направив, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити її з підстав, викладених в ній, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, постановою інспектора капрала поліції Управління патрульної поліції Вінницької області Безсмертного В.О. серії ЕНА №4951325 від 12 червня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 грн.
Згідно оскаржуваної постанови 12 червня 2025 року о 09 годині 08 хвилин, в м. Вінниці по вул. Немирівське шосе,90 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 рухався в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49 зі швидкістю 74 км/год, чим перевищив встановлену швидкість на 24 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCAM, ТС 000804, портативним відео реєстратором 473690, 472296, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України, а саме, порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
Відповідач на підтвердження вчиненого позивачем правопорушення надав відеозапис фіксації перевищення швидкості, який був переглянутий в судовому засіданні суду першої інстанції.
На відеозаписі фіксації перевищення швидкості з приладу TruCam, ТС 000804 вбачається, що саме на автомобіль «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухається, наведено покажчик вимірювання швидкості. На відео з приладу міститься інформація, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/ год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год.
Не погодившись з винесеною постановою серії ЕНА №4951325 від 12 червня 2025 року, позивач оскаржив дану постанову до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCam, ТС 000804.
Можливість використання виробу «TruCAM LTI 20/20 №ТС000804», виробництва, підтверджується наявністю свідоцтва Всеукраїнського державно науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів ДП «Укрметртесттандарт» про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки №22-01/32633 від 26 листопада 2024 року, яке чинне до 26 листопада 2025 року. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах +- 2 км/год в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год; +- 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Відповідно до копії сертифікату затвердження типу перевірки типу засобів вимірювальної техніки №UA-МІ/1-2903-2012 вимірювач швидкості TruCam ІІ LTI 20/20 отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки.
Таким чином, фіксація вчиненого позивачем правопорушення відбулася у строки дії вказаного Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/32633 від 26 листопада 2024 року, яке чинне до 26 листопада 2025 року, лазерним приладом TruCAM LTI 20/20 № ТС 000804, який відповідає технічним характеристикам та зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів.
Можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації.
В свою чергу, суд першої інстанції зазначив, що не встановлено обмежень щодо використання лазерного вимірювача швидкості TruCam в ручному режимі.
Також, суд першої інстанції зазначив, що водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху та, зокрема, швидкісного режиму у населеному пункті.
Таким чином, будь-яких порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення, судом встановлено не було.
Отже, за таких обставин, судом першої інстанції встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає залишенню без змін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, однак не погоджується з процесуальним висновком суду першої інстанції (в резолютивній частині, а саме зазначення щодо відмови у задоволенні позовної заяви), з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до пп."б" п.12.9 ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено з матеріалів справи, автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_1 рухався в населеному пункті зі швидкістю 74 км/год.
Дана обставина вбачається з фото-, відо- доказів, зафіксованих лазерним вимірювачем швидкості TruCam серії ТС 000804, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Тобто, фотознімок та відеозапис, здійснений сертифікованим приладом TruCam ТС 000804, є отриманими у встановленому законом порядку доказами того, що позивач перевищив дозволену законом швидкість і, відповідно, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Також, колегія суддів зазначає щодо фіксації швидкості приладом TruCam з руки, а саме, що лазерний вимірювач швидкості «TRUCAM LTI 20/20» відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів. Отже, даний прилад фіксує правопорушення в автоматичному режимі, навіть у випадку тримання посадовою особою (інспектором) його в руках.
Щодо застосування TruCam, колегія суддів зазначає, що можливість використання виробу "TruCAM LTІ 20/20" виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку.
Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 40 Закону України "Про національну поліцію" передбачає, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою : 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
Отже, за технічними характеристиками, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному режимі, а тому його дані можливо розцінювати як доказ у справі.
Таким чином, доводи апелянта про те, що вимірювання швидкості руху було здійснено приладом TruCam, який знаходився в руках працівника поліції і переміщався у просторі, а не був встановлений стаціонарно, колегією суддів не приймаються, оскільки, як зазначалось в наведених вище нормах, лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, а крім основного, ручного режиму, вимірювач TruCam LTI 20/20 також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.
Також, відповідно до копії листа ДП «Укрметртестстандарт» від 03.09.2021 № 22-38/42 та копії листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.07.2025 № 22-38/30 «Вимірювач швидкості автотранспортних засобі лазерний ЕТІ 20/20 TruCam» конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення - це експлуатації в ручному режимі за утримання в руках за безпосередньої участі оператора. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.
Алгоритми обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху транспортних засобів у межах максимально допустимої похибки, як в ручному, так і в автоматичному режимі + - 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 ком/год, + - 1% в діапазоні від 201 до 320 км/год.
Нахил приладу - не викликає більшу похибку, що передбачено свідоцтвом про повірку та технічною характеристикою приладу. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15,5 м до 1200 м.
Отже, слід вказати, що при здійсненні працівниками поліції контролю режиму швидкості руху за допомогою вимірювача LTI 20/20 ТruCam II (серійний номер ТС000804) експлуатаційні характеристики дозволяють проводити вимірювання шляхом утримування пристрою в руках.
При цьому, максимальна похибка, у тому числі і при такому способі тримання пристрою, становитиме максимум + - 2 км/год.
Отже, зафіксоване перевищення дозволеної швидкості руху Позивачем становить 24 км/год., що перевищує визначений рівень похибки та не обумовлене нею, відповідно колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на некоректне вимірювання працівниками поліції швидкості руху транспортного засобу, що здійснене із застосуванням пристрою, що не був закріплений стаціонарно.
Водночас, в розглядуваному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.
При цьому, приписи ч.2 ст.40 вказаного Закону щодо розміщення інформації на видному місці стосується лише розміщеної автоматичної фототехніки і відеотехніки.
Водночас, будь-яких порушень при використанні приладу TruCam інспектором патрульної поліції, на які посилається позивач, допущено не було.
Тобто, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст.251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Щодо визнання протиправними дій інспектора, слід вказати наступне.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частинами 2, 4 статті 258 КУпАП встановлено, що у разі вчинення адміністративний правопорушень, розгляд, яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається. У випадках, передбачених ч.ч.1,2 цієї статті, уповноваженими органами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.
Отже, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена також шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.
Висновки аналогічного змісту містяться у рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 по справі №1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП та у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №536/583/17.
Також, як вбачається з матеріалів справи, факт порушення обмеження швидкості був встановлений за допомогою лазерного вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20.
В свою чергу, колегією суддів вище зазначено, що результати фіксації даного приладу є належним доказом в розумінні законодавства.
Також, з матеріалів справи та наданих доказів за можливе встановити здійснення правопорушення саме в межах населеного пункту, а саме за координатами: широта - 49°13'32.10"N, довгота - 28°32'41.94"E (інформація автоматично встановлена приладом TruCam ТС 000804). Крім того, вказаний прилад автоматично визначив адресу правопорушення - м.Вінниця, Немирівське шосе, 90.
Щодо доводів апелянта в частині копії листа ДП «Укрметртестстандарт» від 03.09.2021 №22-38/42, колегія суддів зазначає, що вказаний листи можна розцінити як консультацію спеціаліста, яка не є безумовною для суду, однак може бути врахована судом. З урахуванням вказаного, відсутності доказів на спростування висновків викладених в даному листі та інших, суд першої інстанції правомірно врахував висновки вказані в листі ДП «Укрметртестстандарт» від 03.09.2021 № 22-38/42 та листі ДП «Укрметртестстандарт» від 01.07.2025 № 22-38/30, а тому доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в цій частині.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта по суті спору не знаходять свого підтвердження.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
В свою чергу, як вбачається з абзацу 1 резолютивної частини оскаржуваного рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.09.2025, суд першої інстанції відмовив у задоволені позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАН №4951325 від 12 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП. Тобто, прийняв рішення не передбачене ч.3 ст.286 КАС України.
З урахуванням зазначеного, вірного встановлення обставин справи, колегія суддів вважає за можливе змінити рішення суду першої інстанції, шляхом зміни абзацу 1 резолютивної частини рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15.09.2025.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.2 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ч.1, 4 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року змінити в межах абзацу 1 резолютивної частини рішення.
Викласти абзац 1 резолютивної частини рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року наступним чином "постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 12 червня 2025 року серії ЕНА № 4951325 залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення".
В решті рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.