Справа № 120/11145/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
13 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року позов задоволено.
Суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 24.05.2023 року по 02.06.2023 року, з 30.06.2023 року по 20.07.2023 року, з 10.08.2023 року по 30.08.2023 року та за період його перебування у відпустці за станом здоров'я, рекомендованої довідкою ВЛК №1984 від 20.04.2023 року та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 24.05.2023 року по 02.06.2023 року, з 30.06.2023 року по 20.07.2023 року, з 10.08.2023 року по 30.08.2023 року та за період його перебування у відпустці за станом здоров'я, рекомендованої довідкою ВЛК №1984 від 20.04.2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 позивач 22.02.2023 року отримав множинні ВОСП правої кисті з вогнепальним переломом І п'ясткової кістки.
Відповідно до довідки про обставини травми № 2312 від 21.05.2023 року 22.02.2023 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вугледар Донецької області, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_1 потрапив під артилерійський обстріл, внаслідок чого отримав поранення. Поранення даного військовослужбовця настало при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій області, пов'язане із захистом батьківщини під час дії воєнного стану та пов'язане з виконанням обов'язків військової служби. Ознак алкогольного сп'яніння не було виявлено. Перебував в засобах індивідуального захисту.
З 13.04.2023 року позивач продовжив стаціонарне лікування та реабілітацію після поранення.
Відповідно до довідки ВЛК № 1984 від 20.04.2023 року позивач потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 року, поранення кваліфікується як тяжке.
Відповідно до Виписного епікризу № 1741 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.05.2023 року по 02.06.2023 року.
Відповідно до довідки ВЛК № 571 від 01.06.2023 року потребує переведення до КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» орієнтовним терміном на 21 календарних днів.
Відповідно до Виписки № 1411 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.06.2023 року по 20.07.2023 року.
Відповідно до Виписки № 2299 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.07.2023 року по 10.08.2023 року.
Відповідно до Виписки № 1604 перебував на стаціонарному лікуванні з 10.08.2023 року по 30.08.2023 року.
Разом з тим, за періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я, рекомендованої довідкою ВЛК № 1984 від 20.04.2023 року, а саме з 24.05.2023 року по 02.06.2023 року, з 30.06.2023 року по 20.07.2023, з 10.08.2023 року по 30.08.2023, відповідач не здійснював виплату позивачу додаткової грошової винагороди у повному обсязі відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у повному розмірі.
Адвокатом Мандриком В.В. в інтересах позивача було направлено заяву від 24.06.2024 на адресу відповідача з вимогами, зокрема, нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у збільшеному до 100 тис. грн. розмірі згідно Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р. пропорційно періодам перебування: на стаціонарному лікуванні за вищезазначений період.
Також, представник позивача просив відповідача виготовити та направити довідку про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення та додаткової винагороди позивачу за період з 13.04.2023 року по 23.10.2023 року.
Листом №1844/2644 від 10.07.2024 року відповідну заяву повернуто представнику позивача з проханням повідомити ОСОБА_1 , що для виплати відповідної додаткової грошової винагороди, необхідно особисто звернутися з заявою на таку виплату.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення виплати додаткової винагороди в повному обсязі у спірний період, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів враховує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XI). Зокрема, вказаний Закон визначає порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. Так, абзацом 1 частини 1 статті 9 цього Закону № 2011-XI передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
На час виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
4.7. Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII "Про оборону України" (далі - Закон №1932-XII) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
4.16. Частиною 1 статті 12 Закону №1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Отже, відповідач, як військове формування, починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року №1146 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168», яка застосовувалася у період з 01.09.2022 по 20.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяцьження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий пункту 1 Постанови №168).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій пункту 1 Постанови №168).
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Згідно з пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168", яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Окрім цього, військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень. (абзац сьомий пункту 1-1 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1001 від 15.09.2023 року - застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 1 червня 2023 року).
Також, Постанову №168 доповнено пунктом 1-2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 09.08.2023 року - у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року.
Так, згідно пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац перший пункту 1-2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 419 від 12.04.2024 року - застосовується з 1 квітня 2024 року).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
До внесення вказаних змін до Постанови №168 положення про виплату додаткової винагороди у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, передбачалося аналогічними нормами абз. 5-6 пункту 1 Постанови №168 (згідно з Постановою КМ № 400 від 01.04.2022 року - застосовується з 24 лютого 2022 року; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 793 від 07.07.2022 року - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 43 від 20.01.2023 року).
Окрім цього, Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 року - застосовується з 01 лютого 2023 року, доповнено новим розділом "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану".
Так, згідно пункту 2 розділу "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану" Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода виплачується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункту 8 розділу "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану" Порядку №260).
Згідно пункту 10 розділу "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану" Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Аналіз вищеназваних нормативно-правових актів свідчить, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцям Збройних Сил збільшується до 100000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень передбачена також особам, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень позивачу у зв'язку із з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до довідки від 21.05.2023 №2312 за обставин при захисті батьківщини, 22.02.2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вугледар Донецької області, потрапив під артилерійський обстріл, внаслідок чого отримав поранення.
Відповідно до довідки ВЛК № 1984 від 20.04.2023 року потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів, згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 року, поранення кваліфікується як тяжке.
Відповідно до Виписного епікризу № 1741 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.05.2023 року по 02.06.2023 року.
Відповідно до довідки ВЛК № 571 від 01.06.2023 року потребує переведення до КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» орієнтовним терміном на 21 календарних днів.
Відповідно до Виписки № 1411 перебував на стаціонарному лікуванні з 30.06.2023 року по 20.07.2023 року.
Відповідно до Виписки № 2299 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.07.2023 року по 10.08.2023 року.
Відповідно до Виписки № 1604 перебував на стаціонарному лікуванні з 10.08.2023 року по 30.08.2023 року.
В той же час, за періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 24.05.2023 року по 02.06.2023 року, з 30.06.2023 року по 20.07.2023 року, з 10.08.2023 року по 30.08.2023 року та за період його перебування у відпустці за станом здоров'я, рекомендованої довідкою ВЛК №1984 від 20.04.2023 року ОСОБА_1 не здійснювалась виплата додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168, що не заперечується відповідачем та підтверджується довідкою, долученою останнім до відзиву на позовну заяву.
Суд першої інстанції доцільно звернув увагу, що кожна з обставин, визначених пунктом 1 Постанови №168, існувала протягом періодів перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 24.05.2023 року по 02.06.2023 року, з 30.06.2023 року по 20.07.2023 року, з 10.08.2023 року по 30.08.2023 року та за період його перебування у відпустці за станом здоров'я, рекомендованої довідкою ВЛК №1984 від 20.04.2023 року, а також підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи наведені положення нормативно-правових актів, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що спірна додаткова винагорода за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 24.05.2023 року по 02.06.2023 року, з 30.06.2023 року по 20.07.2023 року, з 10.08.2023 року по 30.08.2023 року та за період його перебування у відпустці за станом здоров'я, рекомендованої довідкою ВЛК №1984 від 20.04.2023 року, підлягала виплаті ОСОБА_1 , зокрема при звільненні зі служби, чого відповідачем зроблено не було.
При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано надав критичну оцінку доводам відповідача, викладеним в листі №1844/2644 від 10.07.2024 року про необхідність особистого подання позивачем документів для виплати спірної грошової допомоги, оскільки відповідно до частини 2 статті 262 Статуту внутрішньої служби ЗС України в особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров'я або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов'язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров'я або територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стосовно доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції надав вірну, обгрунтовану та повну оцінку вказаному питанню.
Решта доводів та заперечень апеляційної скарги висновків суду першої інстанції по суті позовних вимог не спростовують.
При цьому, інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив правильний висновок щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.