про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2025 року м. Київ № 320/49480/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2. Міністерства оборони України.
про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Міністерство оборони України, в якій просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати:
- дії Дніпровського районного управління Національної поліції України щодо внесення відомостей про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (ІПНП) та бази даних "АРМОР".'
- дії Білоцерківського РУП ГУНП щодо реєстрації та обробки звернень територіальних центрів комплектування (ТЦК) без належної правової перевірки.
- дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ініціювання розшуку без законних підстав, зокрема електронного звернення від 02.03.2025 № Е1492167.
- дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо підтримання електронних звернень про доставления позивача, що порушують строки давності притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені статтею 38 КУпАП.
- бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невиключення відомостей про позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("ОБЕРІГ") після спливу строків давності для притягнення до адміністративної відповідальності.
- бездіяльність Головного управління Національної поліції у м. Києві та Головного управління Національної поліції в Київській області щодо невиключення відомостей про позивача з ІПНП та підсистеми АРМОР.
2. Зобов'язати відповідачів негайно виключити всі відомості про ОСОБА_1 з: Інформаційно-комунікаційної системи ІПНП; Бази даних "АРМОР"; Реєстру "ОБЕРІГ"; Будь-яких інших інформаційних ресурсів поліції.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 :
- припинити будь-які дії щодо розшуку позивача.
- відкликати всі звернення до правоохоронних органів щодо позивача.
- внести відповідні записи про припинення розшуку до реєстру "ОБЕРІГ".
- негайно виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("ОБЕРІГ") будь-яку інформацію (включно з електронним зверненням № Е1492167 та похідними записами), що свідчить про перебування позивача у статусі "розшукуваного", "підлягаючого доставленню" або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП.
- заборонити ініціювати будь-які подальші електронні чи письмові звернення щодо доставлення Позивача, які базуються на непостановці на облік після звільнення з МВС у 2015 році.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві та Головне управління Національної поліції в Київській області негайно виключити всі записи та інформаційні картки (зокрема, зареєстровані за № 13771 від 11.03.2025, № 16328 від 19.02.2025 та будь-які інші похідні записи), які свідчать про перебування позивача у статусі "розшукуваного", "підлягаючого доставленню" або особи, що вчинила адміністративне правопорушення, з інформаційно-комунікаційної системи ІПНП та відповідних баз даних (АРМОР).
4. Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідачів:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Національної поліції в Київській області та, за необхідності, Департаменту патрульної поліції щодо невиключення або невидалення відомостей про ОСОБА_1 з усіх відповідних інформаційних, систем та баз даних після спливу строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.
- зобов'язати зазначених відповідачів усунути цю бездіяльність та забезпечити повне видалення всіх записів про позивача з ІПНП, АРМОР, ОБЕРІГ та будь-яких інших інформаційних ресурсів поліції.
- департамент патрульної поліції, за потреби, зобов'язати припинити будь-які дії щодо розшуку позивача та внести відповідні записи про припинення розшуку у всі відповідні реєстри.
5. Зобов'язати всіх відповідачів надати письмові підтвердження про виконання вищезазначених дій у встановлений законами України строк та припинити будь-яку подальшу незаконну обробку персональних даних позивача, після вступу у дію ухвали або рішення суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025, справу розподілено судді Жуковій Є.О.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано одне із основоположним прав людини - право на справедливий суд, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.
В національному законодавстві дане право випливає із положень Конституції України, у частині другій статті 55 якої закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.
Приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист, визначеним у цій статті шляхом.
Практикою Європейського суду з прав людини, сформованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Так, законодавцем на рівні процесуального закону встановлені відповіді вимоги щодо оформлення позовної заяви, яка подається до адміністративного суду, позовна заява повинна відповідати положенням статті 160, 161, 172 КАС України.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Щодо сплати судового збору.
Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду:
- адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, суд звертає увагу, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.
Як вбачається, з прохальної частини позовної заяви, позивачем фактично заявлено 6 основних позовних вимог немайнового характеру:
1) визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Дніпровського районного управління Національної поліції України;
2) визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Білоцерківського районного управління Національної поліції України;
3) визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
4) визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Головного управління Національної поліції України у м. Києві;
5) визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Головного управління Національної поліції України у Київській області;
6) визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Департаменту патрульної поліції.
Отже, відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», сума судового збору повинна становити 7267,20 грн. (1211,20 грн. х 6)
Натомість, згідно з доданої до адміністративного позову квитанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
За змістом наведених норм особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, має вказати в позовній заяві обставини порушення прав по відношенню до себе або інших осіб, внаслідок чого порушено таке право.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Поряд з цим, статтею 245 КАС України регламентуються повноваження суду при вирішенні справи.
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (частина 1 статті 245 КАС України).
Частиною 2 статті 245 КАС України встановлено, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Аналіз заявлених позовних вимог дає можливість зробити висновок, що позовні вимоги адресовані до наступних суб'єктів владних повноважень:
1) Дніпровського районного управління Національної поліції України;
2) Білоцерківського районного управління Національної поліції України;
3) ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
4) Головного управління Національної поліції України у м. Києві;
5) Головного управління Національної поліції України у Київській області;
6) Департаменту патрульної поліції.
Водночас, ОСОБА_1 визначено наступний склад відповідачів:
1) ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
2) Міністерство оборони України.
Відтак, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, визначившись із суб'єктним складом відповідачів та сформувавши до кожного з них зміст позовних вимог.
Поряд з цим, суд наголошує, що позовні вимоги повинні бути сформовані максимально чітко, зрозуміло та з урахуванням приписів статті 5, 160-161, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд наголошує, що залишення даного адміністративного позову без руху, враховуючи викладені в ухвалі обставини, не є надмірним проявом формалізму, головуючий суддя вчиняє відповідні процесуальні дії передбачені положеннями чинного Кодексу адміністративного судочинства України для визначення ефективного способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу, у разі задоволення позовних вимог на користь позивача.
В контексті зазначеного, варто звернути увагу на положення статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- документа про сплату судового збору у розмірі 6056,00 грн. (Отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
- позовної заяви з уточненою прохальною частиною у відповідності до приписів статті 5, 160-161, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жукова Є.О.