Справа № 320/18649/24 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
13 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Файдюка В.В., Штульман І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - апелянт/відповідач/ГУ ПФУ у Київській області) про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
- зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області перерахувати та виплачувати з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням нарахованої індексації, інших щомісячних нарахувань, доплат, надбавок.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01 березня 2024 року, оскільки відсутнє законодавче обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язано ГУ ПФУ у Київській області здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимогах відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами суперечить Конституції та Рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яке скасувало відповідну норму. Норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, що дублюють неконституційне положення, створюють колізію, яка має вирішуватися на користь особи за принципом верховенства права та практикою ЄСПЛ. Тому дії відповідача є протиправними, а вимоги про врахування індексації суд відхилив як передчасні.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апелянт зазначив, що призначення та перерахунок пенсій здійснюється виключно відповідно до чинних нормативно-правових актів, зокрема Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 704, № 103 та № 393, а також Порядку № 45. Виплата пенсій підлягає обмеженню максимальним розміром, установленим частиною п'ятою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, визначених для осіб, що втратили працездатність. Обов'язок проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ виникає лише у межах та порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тому вимога позивача про виплату пенсії без застосування граничного розміру суперечить як положенням Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, так і актуальній практиці Верховного Суду, який неодноразово підтверджував правомірність встановлення законодавчих обмежень максимального розміру пенсії. Апелянт послався на рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України» від 03 червня 2014 року (заява № 43331/06), якими визнано допустимим обмеження соціальних виплат з огляду на фінансові можливості держави та необхідність збереження балансу між інтересами суспільства і правами окремих осіб. Відповідно, застосування судом першої інстанції норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ без урахування положень спеціальних бюджетних і урядових актів апелянт вважає помилковим.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
01 березня 2024 року ГУ ПФУ у Київській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , загальний розмір якої склав 39 836,78 грн. Однак до виплати визначено 23 610, 00 грн у зв'язку з обмеженням пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами.
18 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою, в якій просив проводити нарахування та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Листом від 29 березня 2024 року № 1000-0211-8/56168 ГУ ПФУ у Київській області повідомило, що позивач перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, відповідно до статті 43 зазначеного Закону, максимальний розмір пенсії (з урахуванням усіх надбавок, підвищень, індексацій, цільової грошової допомоги та інших доплат) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З 01 березня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб становить 2 361 грн, отже граничний розмір пенсії визначений у сумі 23 610 грн. Виплата пенсії позивачу здійснюється саме у цьому максимальному розмірі, а підстави для нарахування і виплати пенсії в більшій сумі відсутні. Додатково у листі зазначено, що відповідно до положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у разі перевищення пенсією максимального розміру індексація такої пенсії не проводиться. Таким чином, нарахування та виплата пенсії позивачу здійснюється у повному обсязі згідно з вимогами чинного законодавства.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача, позивач звернувся до суду.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Оскільки оскаржуване рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, з ним погодились сторони, то суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача в частині задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон України № 2262).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України № 2262 у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (чинній з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII.
У рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, починаючи з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України № 2262-XII.
Враховуючи зазначене, наразі стаття 43 Закону України № 2262-XII не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Також обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон України № 3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.
Цим Законом внесено зміни у статтю 43 Закону України № 2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону України № 3668-VI, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність
Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тому, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Поряд з цим, відповідно до статті 64 Закону України № 2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
23 лютого 2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» № 185 (далі - Постанова № 185), відповідно до пункту 1 якої з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1, 0796.
Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що з 01 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Враховуючи зазначене, з 01 березня 2024 року проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,076 (але не більше 1 500 грн).
Щодо наявності у пункті 2 Постанови № 185 застереження про підвищення пенсій з 01 березня 2024 року у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з частиною третьою статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних правовідносинах наведені положення Постанови № 185 щодо обмеження максимального розміру пенсії суперечать приписам Закону України № 2262-ХІІ з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022, тому не підлягають застосуванню.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 185 відповідач здійснив індексацію пенсії позивача шляхом застосування відповідних коефіцієнтів підвищення: за 2024 рік - 1,076. При цьому індексацію за 2024 рук проведено з урахуванням обмеження її розміру - не більше 1 500 грн у кожному відповідному періоді.
Однак, загальний розмір нарахованої до виплати пенсії позивача не збільшився на суму цієї індексації, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, під час її перерахунку відповідачем було застосовано обмеження пенсії максимальним розміром.
У площині викладеного та зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону України № 3668-VI, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром у зв'язку із застосуванням норм Постанови № 185 є протиправним.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Файдюка В.В.
Штульман І.В.