Справа № 640/17624/22 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
13 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Файдюка В.В., Штульман І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артвега Систем» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У жовтні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Артвега Систем» (далі - позивач/ТОВ «Артвега Систем») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач/апелянт/ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2022 року:
- № 0138330707, яким за порушення статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP до ТОВ «Артвега Систем» відповідно до частини другої статті 17 цього закону застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 269 322, 50 грн;
- № 0138320707, яким за порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР до ТОВ «Артвега Систем» відповідно до пункту 7 статті 17 цього закону застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 100, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що проведена ГУ ДПС у м. Києві фактична перевірка та складений за її результатами акт не відповідають вимогам закону, оскільки контрольна розрахункова операція здійснювалася без законних підстав і без належного правового джерела походження коштів, які не можуть визнаватися допустимим доказом. Також у діях позивача відсутні порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені без належного правового обґрунтування, оскільки фактична перевірка проводилась з порушенням порядку, встановленого Податковим кодексом України, а тому її результати не можуть братися до уваги як допустимі докази. На думку позивача, орган податкової служби перевищив свої повноваження, вийшовши за межі визначених законом способів здійснення контролю, чим порушив принцип верховенства права та вимоги статті 19 Конституції України. Відсутні будь-які докази реалізації товарів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробниками, а висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Контрольна розрахункова операція була проведена не як купівля товару кінцевим споживачем, а виключно на вимогу перевіряючих осіб, що свідчить про штучність та недопустимість такого доказу.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року позов ТОВ «Артвега Систем» задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 11 липня 2022 року № 0138320707.
Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині.
Стягнуто на користь ТОВ «Артвега Систем» понесені ним судові витрати зі сплат судового збору у розмірі 76, 50 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 0138320707 було прийняте без належних підстав, оскільки фіскальний чек, виданий позивачем за результатами розрахункової операції з продажу сигарет «Camel Blue», містив як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, так і назву товару, що дозволяло ідентифікувати його вид і відповідає вимогам пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР. Відтак висновок податкового органу про відсутність у чеку найменування підакцизного товару є безпідставним. Водночас суд встановив, що за результатами контрольної розрахункової операції позивач здійснив продаж сигарет «Philip Morris» по ціні 62 грн, яка перевищувала максимальну роздрібну ціну, зазначену виробником (56, 19 грн), навіть з урахуванням акцизного податку (59 грн). Цей факт підтверджувався матеріалами справи, зокрема фіскальним чеком, фото товару та поясненнями продавця. Тому є правомірним застосування до позивача фінансових санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0138330707 на суму 269 322, 50 грн відповідно до статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у їх задоволенні. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, оскільки встановлені матеріалами акту фактичної перевірки обставини свідчать про проведення позивачем розрахункових операцій через РРО без належного використання режиму програмування з відображенням найменування підакцизного товару, його коду згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості. Видані позивачем фіскальні чеки не містили повного найменування товару (сигарети з фільтром), що є прямим порушенням пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР. Крім того, суд першої інстанції безпідставно відхилив належні доводи та докази контролюючого органу, не надав оцінки висновкам акту перевірки і фактично замінив обов'язок офіційного з'ясування всіх обставин справи власними припущеннями. Встановлені перевіркою факти підтверджують порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP, а тому податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2022 року № 0138320707 є законним і обґрунтованим.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДПС у м. Києві від 13 червня 2022 року № 1775-п, направлень на перевірку від 16 червня 2022 року № 5227/26-15-07-02-02, № 52263/26-15-07-07-01, службових посвідчень, 16 червня 2022 року проведено фактичну перевірку кіоску за адресою: місто Київ, вулиця Сергієнка 2/3, де здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі ТОВ «Артвега Систем».
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 24 червня 2022 року № 15020/26/15/07/43312926, в якому зафіксовано порушення ТОВ «Артвега Систем» вимог:
- пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, а саме: проведено розрахункову операцію з продажу сигарет з фільтром «Кемел Блу» з роздрукуванням та видачею фіскального чека в якому не зазначається найменування підакцизного товару (сигарети з фільтром);
- статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP, а саме: факт продажу сигарет з фільтром «Philip Morris» по ціні 62, 00 грн, що є вищою від максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби, встановленої виробником. На пачці сигарет з фільтром «Philip Morris» зазначено МРЦ 56, 19 грн, дата виробництва 01 вересня 2021 року.
На підставі вказаних висновків перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2022 року:
- № 0138320707, яким за порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР до ТОВ «Артвега Систем» відповідно до пункту 7 статті 17 цього закону застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 100, 00 грн;
- № 0138330707, яким за порушення статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP до ТОВ «Артвега Систем» відповідно до частини другої статті 17 цього закону застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 269 322, 50 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Оскільки оскаржуване рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, з ним погодились сторони, то суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві в частині задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із пунктом 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
За приписами підпунктів 20.1.10 та 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, мають право:
- здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
- проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Таким чином, право працівників контролюючих органів проводити контрольні розрахункові операції у ході фактичної перевірки передбачена вказаними нормами ПК України. Не вимагається окремого уповноваження на здійснення контрольних розрахункових операцій у ході фактичної перевірки у наказі про проведення такої перевірки.
Вимог щодо певного джерела коштів на проведення контрольних розрахункових операцій у ході фактичної перевірки не передбачено.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення доводів позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки.
Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265/95-ВР:
- розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно із пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі - Положення № 13), фіскальний чек має містити, зокрема, такі реквізити:
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
З матеріалів справи слідує, що за результатом розрахункової операції з продажу двох пачок сигарет з фільтром «Camel Blue» по ціні 148, 00 грн позивачем роздрукувано та видано фіскальний чек від 16 червня 2022 року № 4601 в якому зазначено код 2402209020, що відповідає коду товару за УКТ ЗЕД «сигарети з фільтром», а також поряд з вказаним кодом букви «Кемел Блу». Також вказано ціну, ставку акцизного податку та його розмір.
Апелянт у скарзі посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми Закону № 265/95-ВР та безпідставно визнав допустимим фіскальний чек, який, на його думку, не містив повного найменування підакцизного товару.
Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки вимога пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР полягає не у буквальному відтворенні повної комерційної назви виробника, а у забезпеченні можливості ідентифікації виду та назви товару. Вказаний фіскальний чек містить код УКТ ЗЕД 2402209020 «сигарети з фільтром» та найменування «Кемел Блу», що у своїй сукупності дозволяє однозначно визначити/ідентифікувати реалізований товар.
Не заслуговують на увагу й посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки акту фактичної перевірки.
За приписами частини другої статті 77 КАС України акт перевірки не є беззаперечним доказом порушення, а підлягає оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи. Саме таку оцінку і було надано: суд дослідив фіскальний чек та встановив відповідність його реквізитів вимогам законодавства, що спростовує висновки контролюючого органу.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції принципів змагальності та об'єктивного дослідження доказів також не знаходять підтвердження. Як вбачається з матеріалів справи, суд дослідив надані сторонами докази у повному обсязі, у тому числі й докази відповідача, та надав їм належну правову оцінку. Лише незгода податкового органу з висновками суду не може свідчити про порушення процесуальних норм.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у діях позивача порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2022 року № 0138320707 є протиправним і підлягає скасуванню.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Файдюк В.В.
Штульман І.В.