Справа № 640/3170/19 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
08 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬЧОЇ СИСТЕМИ "ЧЕРНІГІВГАЗ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Акціонерне товариство "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬЧОЇ СИСТЕМИ "ЧЕРНІГІВГАЗ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача убік економічно обґрунтованого;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для позивача економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі і включивши до структури такого тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки по складовій "Вартість газу на технологічні та власні потреби" в 2014-2018 роках в розмірі 268 757 155,97 грн. без ПДВ, а саме складову "Компенсація різниці в цінах на ВТВ".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ" відповідно до постанови НКРЕКП від 19.06.2017 № 807 "Про видачу ліцензії на розподіл природного газу АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ" здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території міста Чернігів та Чернігівської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації останнього.
Станом на день подання позовної заяви для АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ" діяв тариф, затверджений постановою НКРЕКП від 15.12.2016 № 2315, який не передбачає необхідних для товариства компенсацій витрат, що виникли внаслідок неврахування НКРЕКП в тарифі на попередні роки необхідних обсягів природного газу для потреб виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат (далі - ВТВ) та різниці в цінах на ВТВ і недоотримання тарифної виручки у зв'язку із зменшенням обсягів розподілу газу за 2014-2018 року так і залишаються некомпенсованими.
27.12.2018 АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ" звернулось до НКРЕКП із заявою про встановлення (перегляд) економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу.
НКРЕКП листом від 29.12.2018 № 12698/16/7 повідомила позивача про призупинення розгляду заяви останнього, з огляду на необхідність доопрацювання структури тарифу АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ".
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача убік економічно обґрунтованого, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідач не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяв позивача, проте вони не були розглянуті по суті з прийняттям відповідного рішення про затвердження (перегляд) тарифу або відмову у встановленні (перегляді) тарифу, оскільки їх розгляд був призупинений у зв'язку з відсутністю кворуму Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також з посиланням на необхідність надання додаткових документів. Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що допущена Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг бездіяльність щодо затвердження (перегляд) тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами убік економічно обґрунтованого, не забезпечує позивачу відшкодування його обґрунтованих витрат в частині компенсації витрат природного газу для потреб ВТВ минулих періодів 2014-2018 років.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства та обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає про відсутність бездіяльності регулятора щодо розгляду заяв позивача, що підтверджується матеріалами справи. Звернув увагу на те, що з урахуванням ч. 3 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та Указу Президента України від 23.03.2017 №78/2017 "Про затвердження плану ротації Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" на момент звернення АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ" до НКРЕКП із заявою, був відсутній кворум, а тому прийняття будь-яких рішень було неможливо. Додатково зазначив про те, що у кожній новій заяві поданій до НКРЕКП, копії яких долучені до позовної заяви, позивач змінював розрахунки структури тарифу та сам тариф, що дає підстави для висновку про втрату актуальності кожної попередньої заяви.
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про природні монополії" від 20.04.200 №1682-III державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Пунктом 13 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII передбачено, що до повноважень Регулятора належить встановлення державних регульованих цін і тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій.
Постановою НКРЕКП від 03.04.2013 № 369, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.04.2013 за №685/23217, затверджено Процедуру встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу (далі - Процедура №369).
Згідно з пунктом 1.4 Процедури №369 структура тарифу (планованої тарифної виручки) - це перелік елементів витрат суб'єкта господарювання при здійсненні відповідного виду діяльності, що групуються за елементами витрат собівартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, та витрат з прибутку.
Пунктом 1.8 Процедури №369 передбачено, що рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕ на засіданнях у формі відкритих слухань.
Згідно з пунктом 2.1 Процедури №369 для встановлення тарифу, визначеного у пункті 1.2 розділу І цієї Процедури, суб'єкт господарювання подає до НКРЕ не пізніше ніж за 30 робочих днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Процедури, до якої додаються пояснювальна записка до розрахунку тарифу; динаміка розвитку основних техніко-виробничих показників; розрахунок рівня тарифу на планований період; обсяг надання послуг (з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, транспортування природного газу розподільними трубопроводами, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу з підземних сховищ газу) з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок витрат, пов'язаних із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу; розрахунок матеріальних витрат та динаміка цих витрат за попередній період, базовий період та очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інформація щодо показників витрат на оплату праці за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок амортизаційних відрахувань на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок інших витрат на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; розрахунок прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміка відповідних показників за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; інвестиційна програма, оформлена з дотриманням вимог порядку формування інвестиційних програм газопостачальних, газорозподільних, газотранспортних та газозберігаючих підприємств, встановленого НКРЕ, та розрахунок джерел її фінансування; копії фінансової звітності (за попередній звітний період) - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності.
Відповідно до пункту 3.1 Процедури №369 заява та документи, що до неї додаються, перевіряються структурним підрозділом НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, щодо її відповідності вимогам цієї Процедури.
У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу ІІ цієї Процедури, відповідний структурний підрозділ НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ.
У разі потреби НКРЕ може звернутися до суб'єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність, зазначену у пункті 1.3 розділу І цієї Процедури, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб'єктом господарювання до НКРЕ у визначений нею строк, підписані керівником та засвідчені печаткою суб'єкта господарювання.
Розгляд заяви призупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді структурними підрозділами НКРЕ виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕ письмово повідомляє суб'єкта господарювання.
Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №389 затверджено Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, яка набрала чинності 18.01.2019.
Відповідно до пункту 8.5 Тимчасової методики рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕКП на засіданнях у формі відкритих слухань.
Пунктом 8.6 Тимчасової методики передбачено, що для встановлення тарифу суб'єкт господарювання подає до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 календарних днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Тимчасової методики, до якої додаються: 1) пояснювальна записка до розрахунку тарифу (додаток 2 до цієї Тимчасової методики); 2) основні техніко-виробничі показники суб'єкта господарювання (додаток 3 до цієї Тимчасової методики); 3) динаміка витрат та розрахунок рівня тарифу на планований період (додатки 4 та 5 до цієї Тимчасової методики); 4) динаміка обсягів розподілу природного газу з відповідними обґрунтуваннями (додаток 6 до цієї Тимчасової методики); 5) розрахунок витрат, пов'язаних із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу (додаток 7 до цієї Тимчасової методики); 6) розрахунок матеріальних витрат та динаміка цих витрат за попередній період, базовий період та очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями; 7) розрахунок витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інформація щодо показників витрат на оплату праці за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями (додаток 8 до цієї Тимчасової методики); 8) розрахунок амортизаційних відрахувань на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями з урахуванням строків амортизації (додаток 9 до цієї Тимчасової методики); 9) розрахунок інших витрат на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; 10) розрахунок прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміка відповідних показників за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями; 11) план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, оформлений з дотриманням вимог розділу IV Кодексу ГРМ, та розрахунок джерел фінансування на перший рік плану розвитку (інвестиційної програми); 12) копії фінансової звітності (за попередній звітний період) - баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до фінансової звітності; 13) копії декларації з податку на прибуток підприємства з додатками (за попередній звітний період); 14) протокол відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях, проведеного відповідно до вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 №866.
Згідно з пунктом 8.12 Тимчасової методики заява та документи, що до неї додаються, перевіряються НКРЕКП щодо їх відповідності вимогам цього розділу.
У разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 8.6 цієї глави, заява не розглядається, про що НКРЕКП повідомляє заявника у письмовій формі протягом десяти робочих днів з дня надходження таких документів до НКРЕКП та повертає їх заявнику.
У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 8.6 цієї глави, НКРЕКП розглядає їх протягом тридцяти календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.
У разі потреби НКРЕКП може звернутися до суб'єкта господарювання, що провадить або має намір провадити господарську діяльність з розподілу природного газу, щодо надання додаткових пояснень та обґрунтувань, які подаються суб'єктом господарювання до НКРЕКП у визначений нею строк, підписані керівником суб'єкта господарювання.
Розгляд заяви зупиняється на строк, необхідний для доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми, якщо при розгляді виникають питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання, про що НКРЕКП письмово повідомляє суб'єкта господарювання.
Отже, зміст викладених норм Процедури №369 і Тимчасової методики свідчить, що тарифи на розподіл природного газу встановлюються для відповідних підприємств рішенням НКРЕКП, яка приймає його за наслідками розгляду заяви підприємства, до якої додаються розрахунки, що підтверджують структуру тарифу.
Рішення про встановлення тарифу приймається НКРЕКП у тридцятиденний строк з дня надходження заяви та необхідних документів. Перебіг цього строку може бути зупинено, якщо виникла необхідність доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми; якщо при розгляді заяви виникли питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання.
Вирішуючи спір, що також стосувався бездіяльності НКРЕКП, яка полягала у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу, Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 по справі №640/11726/19 зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового акту віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Таким чином, для визнання бездіяльності НКРЕКП протиправною необхідно дослідити чи дійсно Регулятор навмисно ухилявся від прийняття рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу за результатами розгляду та на підставі поданої заяви суб'єкта господарювання.
Аналогічний підхід до оцінки рішень (дій, бездіяльності) НКРЕКП був висловлений також у постановах Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №826/6713/18, від 30.08.2021 у справі № 640/22634/19, від 03.10.2023 у справі №160/2347/19, від 29.11.2023 у справі №640/13520/19.
Згідно з доводами позивача зазначеними у позовній заяві та відповіді на відзив, причиною виникнення даного спору слугувала протиправна бездіяльність НКРЕКП при розгляді заяв АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ" про встановлення (перегляду) тарифу, яка (бездіяльність) полягала у не встановленні для указаного товариства економічно обґрунтованого тарифу та встановлення джерел для відшкодування різниці за період дії тарифів (цін) на послуги розподілу природного газу в розмірі, нижчому від економічного обґрунтованого.
Як вбачається з матеріалів справи, за НКРЕКП листом від 14.07.2017 №7798/16.1/1/7-17 на заяву позивача від 16.06.2017 №СЛ-4637 щодо перегляду рівня діючого тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами повідомило про надання неналежним чином засвідченої копії додаткової угоди від 24.05.2017 №1 до договору від 22.11.2012 №31/16 з усіма додатками, відсутній підписаний сторонами додаток №1 яким визначається перелік та залишкова балансова вартість майна, таким чином НКРЕКП розгляне питання щодо перегляду тарифу АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ" після надання вказаних документів та проведення процедури публічних обговорень.
Також, за результатом розгляду заяви АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ" від 13.03.2018 №Cr05.1-ЛВ-1814-0318 НКРЕКП листом від 11.04.2018 №3542/16/7-18 повідомлено про зупинення розгляду питання про перегляд тарифу на послуги розподілу природного газу до моменту відновлення кворуму.
АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ" подано заяву про встановлення (перегляд) тарифу та відповідні документи листом від 27.12.2018 № Cr01/1-СП-16651-12.18.
НКРЕКП листом від 29.12.2018 №12698/16/7-18 повідомила позивача про призупинення розгляду заяви про встановлення (перегляд) тарифу відповідно до пункту 3.1 Процедури № 369, з огляду на необхідність доопрацювання структури тарифу АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ".
Враховуючи викладене, в спірних правовідносинах поведінка відповідача не давала підстави вважати, що під час розгляду заяви він свавільно чи необґрунтовано зупиняв розгляд заяв позивача про встановлення (перегляд) тарифу чи в інший спосіб ухилявся від виконання покладеного на нього обов'язку прийняти рішення встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ "ЧЕРНІГІВГАЗ".
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача убік економічно обґрунтованого, колегія суддів вважає помилковим.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 19.08.2021 у справі №640/13881/19 зазначив, що при поданні кожної заяви позивач здійснює відповідний окремий розрахунок, додає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інших витрат позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої інформації, а тому розгляд попередньо поданих заяв втрачає актуальність.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.08.2021 у справі №640/22634/19 та в постанові від 24.10.2024 у справі №640/14613/19.
Враховуючи встановлені обставини, а також висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність, у даному випадку, з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг протиправної бездіяльності з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для позивача убік економічно обґрунтованого за наслідками поданих позивачем заяв.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт надав до суду докази, що спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та прийняти нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬЧОЇ СИСТЕМИ "ЧЕРНІГІВГАЗ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 10.10.2025.