Справа № 640/14798/19 Суддя (судді) першої інстанції: Плеханова З.Б.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
08 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Реставраційна фірма "Відродження" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Реставраційна фірма "Відродження" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
ТОВ "Будівельно-Реставраційна фірма "Відродження" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 132/19/10/26-23/2307/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 липня 2019 року у розмірі 90 315 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві № 131/19/10/26-22/2307/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 липня 2019 року у розмірі 36 126 грн.;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12 липня 2019 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, справу № 640/14798/19 передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду 10.03.2025 прийнято адміністративну справу №640/14789/19 до свого провадження.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду 22.04.2025 призначено адміністративну справу №640/14789/19 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ "Будівельно-Реставраційна фірма "Відродження" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі звернення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.05.2019 №105/01-1182/В-100 Департаментом ДАБІ у м. Києві прийнято наказ від 10.06.2019 №253 "Про проведення позапланової перевірки".
На підставі наказу Департаменту ДАБІ у м. Києві від 10.06.2019 №253 "Про проведення позапланової перевірки" та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.06.2019, наказу від 10.07.2019 №291, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 10.07.2019 головними інспекторами будівельного нагляду у присутності, зокрема, директора ТОВ "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" Граужиса Я.О. проведено позапланову перевірку щодо дотримання замовником будівництва - Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником, генпідрядною організацією - ТOB "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" та генеральним проектувальником - ТОВ "Граужис і партнери" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва "Реставрація та пристосування пам'ятки архітектури національного значення "Церква Спаса на Берестові" (корпус №84) охоронний №2 на вул. Лаврській, 5 у Печерському районі м. Києва".
На офіційному сайті Держархбудінспекції 21.06.2019 та 11.07.2019 було розміщено направлення для проведення позапланового заходу від 20.06.2019 та 10.07.2019.
За результатами проведення позапланової перевірки органами ДБК складено акт від 12.07.2019 у якому зафіксовані наступні порушення:
- складування будівельних конструкцій, виробів та матеріалів відбувається у непередбачених для цього місцях;
- особи, що перебувають на будівельному майданчику не забезпеченні будівельними касками, сигнальними жилетами;
- біля в'їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту;
- виконавча документація ведеться з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме: у загальному журналі робіт №5 на титульному листі відсутні відомості про організацію, що затвердила проект та дату затвердження, відсутні відомості про субпідрядні організації, відсутній перелік актів на закриття прихованих робіт, не заповнено результати операційного контролю якості будівельних робіт та перелік спеціальних журналів, у журналі бетонних робіт частково не заповнено титульний лист, не заповнено результат випробувань контрольних зразків.
Директором ТОВ "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" Граужисом Я.О. підписано акт від 12.07.2019 без зауважень.
Позивачу видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.07.2019 з вимогою усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 12.08.2019 та складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.07.2019
23.07.2019 розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відносно позивача складено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:
- №131/19/10/26-22/2307/02/2, якою ТОВ "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 6 частиною третьою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 36 126 грн.
- №132/19/10/26-23/2307/02/2, якою ТОВ "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 90 315 грн.
Вищезазначені постанови було направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням на адресу позивача.
Вважаючи протиправними оскаржувані постанови та припис, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було дотримано всіх норм законодавства при здійсненні позапланової перевірки.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Додатково зазначив, що направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 09.04.2019 №204.19/03 не містить вичерпного переліку питань необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення планового (позапланового) заходу.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" містобудування (містобудівна діяльність) це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Відносини у сфері містобудування, містобудівної, архітектурної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст.6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Положеннями ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Державний архітектурнобудівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 7 Порядку №553 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для проведення позапланової перевірки є:
- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Згідно з п.п. 16-17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 22 Порядку №553 визначено, що Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються У тому числі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Отже, складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також винесення постанов по справам про правопорушення у сфері містобудівної діяльності покладено на головних інспекторів будівельного нагляду.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі звернення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.05.2019 №105/01-1182/В-100 Департаментом ДАБІ у м. Києві прийнято наказ від 10.06.2019 №253 "Про проведення позапланової перевірки".
На підставі наказу Департаменту ДАБІ у м. Києві від 10.06.2019 №253 "Про проведення позапланової перевірки" та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20.06.2019, наказу від 10.07.2019 №291, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 10.07.2019 головними інспекторами будівельного нагляду у присутності, зокрема, директора ТОВ "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" Граужиса Я.О. проведено позапланову перевірку щодо дотримання замовником будівництва - Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником, генпідрядною організацією - ТOB "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" та генеральним проектувальником - ТОВ "Граужис і партнери" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва "Реставрація та пристосування пам'ятки архітектури національного значення "Церква Спаса на Берестові" (корпус №84) охоронний №2 на вул. Лаврській, 5 у Печерському районі м. Києва".
На офіційному сайті Держархбудінспекції 21.06.2019 та 11.07.2019 було розміщено направлення для проведення позапланового заходу від 20.06.2019 та 10.07.2019.
За результатами проведення позапланової перевірки органами ДБК складено акт від 12.07.2019 у якому зафіксовані наступні порушення:
- складування будівельних конструкцій, виробів та матеріалів відбувається у непередбачених для цього місцях;
- особи, що перебувають на будівельному майданчику не забезпеченні будівельними касками, сигнальними жилетами;
- біля в'їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту;
- виконавча документація ведеться з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме: у загальному журналі робіт №5 на титульному листі відсутні відомості про організацію, що затвердила проект та дату затвердження, відсутні відомості про субпідрядні організації, відсутній перелік актів на закриття прихованих робіт, не заповнено результати операційного контролю якості будівельних робіт та перелік спеціальних журналів, у журналі бетонних робіт частково не заповнено титульний лист, не заповнено результат випробувань контрольних зразків.
Директором ТОВ "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" Граужисом Я.О. підписано акт від 12.07.2019 без зауважень.
Позивачу видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.07.2019 з вимогою усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 12.08.2019 та складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.07.2019
23.07.2019 розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відносно позивача складено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:
- №131/19/10/26-22/2307/02/2, якою ТОВ "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 6 частиною третьою статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 36 126 грн.
- №132/19/10/26-23/2307/02/2, якою ТОВ "Будівельно-реставраційна фірма "Відродження" визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 90 315 грн.
Вищезазначені постанови було направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням на адресу позивача.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було дотримано всіх норм законодавства при здійсненні даної позапланової перевірки.
Щодо доводів апелянта про те, що направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 09.04.2019 №204.19/03 не містить вичерпного переліку питань необхідності перевірки яких стала підставою для здійснення планового (позапланового) заходу, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний суд у постанові від 29.11.2024 у справі №824/730/19-а щодо визначення конкретного предмету перевірки, зазначив про те, що зважаючи на отриману від СБУ інформацію, предмет перевірки (щодо дотримання товариством вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил) та результати перевірки, згідно виявлених порушень, під час проведення позапланових заходів з'ясовувалися лише ті питання, необхідність перевірки яких слугувала підставою для здійснення цих заходів.
Як зазначено вище, підставою проведення перевірки слугувало звернення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.05.2019 №105/01-1182/В-100, що свідчить про помилковість доводів апелянта. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянт посилаючись на відсутність вичерпного переліку питань необхідності перевірки, останній не наводить жодних спростувань встановлених контролюючим органом порушень.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Проаналізувавши доводи та аргументи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
Також, апелянтом не зазначено посилання щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при винесенні рішення. Також, апелянтом не вказано що саме не було досліджено чи не встановлено судом.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Реставраційна фірма "Відродження" залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 10.10.2025.