Справа № 320/20554/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
08 жовтня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі за адміністративним позовом комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Комунальне підприємство теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0136750407 форми "Р" від 22.12.2022, винесене Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акту камеральної перевірки №13783/10-36-04-07 від 25.11.2022 по нарахуванню штрафних санкцій комунальному підприємству теплових мереж Яготинської міської ради "Яготинтепломережа";
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою "П" від 22.12.2022 №0136770407, винесене Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акту камеральної перевірки №13783/10-36-04-07 від 25.11.2022 по зменшенню суми від'ємного значення податку на прибуток підприємств Комунальному підприємству теплових мереж Яготинської міської ради "Яготинтепломережа" на суму 4 924 204 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76.1 абз. 2 ст. 76, п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради "Яготинтепломережа" (код ЄДРПОУ 24223294) (далі також - КПТМ "Яготинтепломережа") від 27.10.2022 № 9434442824.
За результатами проведення камеральної перевірки КПТМ "Яготинтепломережа" ГУ ДПС у Київській області складено акт камеральної перевірки податкової звітності з інших питань з податку на прибуток підприємства за 2021 рік № 13783/10-36-04-07 від 25.11.2022 року (далі - акт перевірки) (т. 1 а.с.7-10).
Із акта перевірки вбачається, що за результатами аналізу податкової та фінансової звітності з податку на прибуток за 2021 рік за даними додатку Р1 від 27.10.2022 року №9434442823 до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток від 27.10.2022 року №9434442824 платником відображено в рядку за кодом 3.2.4 (сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) суму 8 057 751 грн.
Так, в акті перевірки зазначено, що на порушення норм ст. 102 Податкового кодексу України, КПТМ "Яготинтепломережа" подало уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (від 11.07.2022 №9301502066), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2018 рік (від 11.07.2022 №9312457081), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2019 рік (від 11.07.2022 №9337063747), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2020 рік (від 11.07.2022 №9374100821), в яких відображено збитки минулих періодів за 2014-2016 роки, в результаті чого в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 2021 рік від 27.10.2022 №9434442824 завищено суму від'ємного об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років на 7 720 827 грн. та занижено суму податку на прибуток на 785 260 грн.
Таким чином, перевіркою встановлено порушення норм ст. 102 Податкового кодексу України. Платником подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік (від 11.07.2022 №9301502066), в якій відображено збитки минулих періодів за 2014-2016 роки, в результаті чого в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 2021 рік від 27.10.2022 №9434442824 завищено суму від'ємного об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років на 7 720 827 грн. та занижено суму податку на прибуток на 785 260 грн.
На підставі зазначеного вище акта перевірки, ГУ ДПС у Київській області було складено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2022 №0136770407, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за звітний період - 2021 рік на суму 4 924 204 грн. (т. 1 а.с.14-15) та податкове повідомлення-рішення від 22.12.2022 №0136750407, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, на суму 863 786,00 грн., в тому числі 785 260,00 грн. - основне зобов'язання та 78 526,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с.11-13).
Комунальне підприємство теплових мереж Яготинської міської ради "Яготинтепломережа" не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують норми діючого законодавства, з огляду на що звернулось до суду.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу, які викладені в акті перевірки, є необґрунтованими.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки при подачі уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2021 рік, в якій відображено збитки за 2014-2016 роки, перевищено термін 1095 днів, визначений Податковим кодексом України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Таким чином, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.
У постанові від 26 липня 2021 року у справі № К/9901/41617/18 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Аналогічний висновок вказаний в постановах Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі №820/3499/17, від 17 липня 2020 року у справі №826/4776/17.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Разом із тим, внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.
Нормами статті 50 ПК України передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом (пункт 50.2 статті 50 ПК України).
Таким чином, вказаними нормами встановлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Як вже було зазначено вище, оскаржувані податкові повідомлення-рішення складені на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з інших питань з податку на прибуток підприємства за 2021 рік № 13783/10-36-04-07 від 25.11.2022, складеного за результатами камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 27.10.2022 №9434442824.
Згідно акта перевірки вбачається, що ГУ ДПС у Київській області при камеральній перевірці використано, серед іншого: уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (від 11.07.2022 №9301502066), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2018 рік (від 11.07.2022 №9312457081), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2019 рік (від 11.07.2022 №9337063747), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2020 рік (від 11.07.2022 №9374100821), тобто фактично перевірено дані податкової звітності за період з 2017 по 2021 роки.
Так, колегія суддів зазначає, що КПТМ "Яготинтепломережа" 11.07.2022 подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (№9301502066), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2018 рік (№9312457081), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2019 рік (№9337063747), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2020 рік (№9374100821) (т. 1 а.с.53-116). Зазначені уточнюючі декларації прийняті контролюючим органом без зауважень, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями № 2 про їх прийняття.
Не дивлячись на це, ГУ ДПС у Київській області встановлено та відображено в акті перевірки порушення норм ст. 102 Податкового кодексу України, яке відповідач вбачає в тому, що платником подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік (від 11.07.2022 №9301502066), в якій відображено збитки минулих періодів за 2014-2016 роки, в результаті чого в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 2021 рік від 27.10.2022 №9434442824 завищено суму від'ємного об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років на 7 720 827 грн. та занижено суму податку на прибуток на 785 260 грн.
Апелянт, в тому числі у своїй апеляційній скарзі, зауважує, що при подачі уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2021 рік, в якій відображено збитки за 2014-2016 роки, перевищено термін 1095 днів, визначений Податковим кодексом України.
Надаючи оцінку таким твердження апелянта, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 50.1 статті 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Разом з тим, відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст.137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Згідно з п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Із зазначеного вбачається, що позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік (від 11.07.2022 №9301502066) із дотриманням строків, визначених статтею 102 ПК України.
За змістом пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року №467), яким також, з-поміж іншого, визначено форму додатка РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств та порядок їх заповнення.
До цього діяла форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 року № 872 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 січня 2014 року за № 103/24880, яка не містила аналогів додатка РІ та рядка 03 форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні уточнюючих податкових декларацій від 11.07.2022 за періоди 2017, 2018, 2019, 2020 роки, відобразив від'ємне значення об'єкту оподаткування у складі різниць у податкових деклараціях в наступних податкових періодах, що виникли у відповідності з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України та на які зменшується фінансовий результат до оподаткування.
До уточнюючої податкової декларації подано додаток Р1 у складі декларації з податку на прибуток за 2017 рік з виправленням рядка 03 Р1 декларації за 2017 рік, при цьому відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України.
Так, в силу вимог пункту 50.1 статті 50 ПК України позивач відобразив показник від'ємного значення з податку на прибуток 2017 року у складі декларації за наступний період, зменшивши фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем дотримано вимоги пункту 50.1 статті 50 ПК України та відповідні уточнені показники включені ним до податкової декларації за 2018 рік, а відтак позивач має право не подавати уточнюючий розрахунок за цей період.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 640/13538/21.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).
Колегія суддів звертає увагу, що у судовому засіданні суду першої інстанції спеціаліст - головний державний інспектор Бориспільського відділу податків і зборів юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Київській області Кобзар Світлана Анатоліївна пояснила наступне:
«Предметом камеральної перевірки була уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства від 27.10.2022, якою уточнено показники звітності за 2021 рік. В цій уточнюючій декларації з'явились показники про наявність збитків у 2021 р. В основній декларації за 2021 рік нараховано до сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у сумі 785 260,00 грн. В уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі - 561 651,00 грн. В уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 уточнювались звітні показники, починаючи з 2017 року. Так, під час подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 від 11.07.2022 у додатку РІ в рядку 3.2.4. невірно перенесені збитки минулих періодів, а саме за 2016 рік (т.1 а.с.102). У Додатку РІ рядок 3.2.4 вказано 7 720 827 (сума збитків за 2016 рік), тоді як за 2016 в основній декларації рядок 4 «об'єкт оподаткування» мав показник - 2 634 807 грн. (т. 1 а.с. 117). В липні 2022 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018, де в додатку РІ рядок 3.2.4 задекларовано - 7 139 510 грн., тоді як в основній декларації за 2018 рік - 1 613 272 грн. В липні 2022 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018, де в додатку РІ рядок 3.2.4 задекларовано - 7 139 510 грн., тоді як в основній декларації за 2017 рік - 1 235 186 грн. В липні 2022 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2019, в якій в рядку 4 задекларовано -7 343 300 грн., а в додатку РІ рядок 3.2.4 задекларовано - 7 938 487 грн., тоді як за основною декларацією 2018 в рядку 4 було - 2 350 839 грн. В основній звітній декларації за 2020 в рядку 4 було вказано - 752 516 грн., в додатку РІ в рядку 3.2.4 - 701 409 грн. В уточнюючій декларації за 2020 рік від 11.07.2022 в додаток РІ в рядку 3.2.4 позивачем задекларовано -7 343 300 грн, а потрібно -1 755 652 грн., що вказано в додатку РІ в рядку 3.2.4 уточненої декларації за 2020 рік. В основній декларації за 2021 в рядку 6 вказано +785 260,00 грн. (збитків немає). 27.10.2022 подано уточнюючу податкову декларацію за 2021 рік в якій в рядку 4 зазначено - 561 651, а в додатку РІ в рядку 3.2.4 - 8 057 751 грн., а потрібно - 3 133 547 грн. На останню уточнюючу податкову декларацію за 2021 рік від 27.10.2022 складено акт камеральної перевірки, за попередні уточнюючі декларації акти камеральних перевірок не складались, оскільки зменшення збитків не призводило до втрат державного бюджету. За 2020 рік платник податків подав основну звітну декларацію від 16.02.2021, в якій задекларував у рядку 4 -3 133 547 грн. і в той же день 16.02.2021 подав звітну нову декларацію за 2020 рік, в якій в рядку 4 вказано - 452 516 грн. Обидві були прийняті, але звітна нова декларація не була врахована, оскільки подана не на тому бланку, а саме не для того платника. Звітна нова декларація була подана не вірно, але вона прийнята податковим органом. За 2014 рік платник задекларував об'єкт оподаткування рядок 4 -1285 501 (т. 1 а.с. 176), за 2015 -3 800 519 (т. 1 а.с. 1784), за 2016 -2 634 807 (т. 1 а.с. 187), склавши ці суми збитків позивач і зазначив в уточненій податковій декларації за 2017 рік суму збитків 7 720 827 грн. При подачі податкової декларації за 2014, 2015 і 2016 роки встановлено порушення, яке пов'язане із перенесенням збитків за попередні періоди в 2015 за 2014, в 2016 за 2015. Але акти камеральних перевірок не складалися, оскільки збитки не підтверджені, для цього повинна бути проведена документальна перевірка, але службову записку про необхідність проведення документальної перевірки для підтвердження збитків не писали і документальна перевірка проведена не була. В практиці податкового органу немає випадків, коли податковий орган вказує платнику на «загублені» збитки, хоча це також повинно бути предметом камеральної перевірки».
Беручи до уваги вищевикладене та пояснення спеціаліста, колегія суддів зауважує, що пояснення спеціаліста підтверджують висновки суду першої інстанції про те, що позивач правомірно відобразив показник від'ємного значення з податку на прибуток 2017 року у складі податкової декларації з податку на прибуток за наступний період, зменшивши фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не відповідають критеріям правомірності та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.
Проаналізувавши доводи та аргументи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
Також, апелянтом не зазначено посилання щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при винесенні рішення. Також, апелянтом не вказано що саме не було досліджено чи не встановлено судом.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 10.10.2025.