Справа № 320/31073/23
про залишення апеляційної скарги без руху
13 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до громадянина ОСОБА_1 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство культури та інформаційної політики України, про зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником ОСОБА_1 - Свиридовським Олександром Анатолійовичем апеляційну скаргу подано 02 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд" яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 03 жовтня 2025 року за вх.№А/855/32357/25.
Перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України з наступних підстав.
Відповідачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що із копією оскаржуваного судового рішення, а також з позовом та додатками до нього представник відповідача зміг ознайомитись лише 19.09.2025. Повний текст судового рішення, копія позову з додатками відповідачу та/або його представнику не вручався.
Також апелянт зазначає, що доступу до електронного суду відповідач у 2025 році не мав, внаслідок закінчення дії електронного ключа та неможливості його на той час відновити без фізичної присутності.
Отже, апелянт вважає, що не будучи обізнаним зі змістом оскаржуваного судового рішення позовної заяви та доказами, якими позивач доводив обставини у справі, відповідач та/або його представник не мав можливості подати апеляційну скаргу та свої докази.
Крім того, апелянт зазначає, що 04.09.2025, представник відповідача дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, що 21 липня 2025 року суддею винесено рішення у справі №320/31073/23 та відразу подав нове клопотання про ознайомлення із справою.
З-поміж вказаного, апелянт, як на підставу для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою на судове рішення, посилається на те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Суд перевіривши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно Відповіді "16087887 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 11.08.2021, 09:34:29 год має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Як вбачається з Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованих судів", рішення суду першої інстанції ухвалено 21 липня 2025 року. Відмітка про дату виготовлення та підписання повного тексту рішення у рішенні відсутня.
Копію повного тексту судового рішення відповідачем отримано 21 липня 2025 року о 20:21 год., що підтверджується відомостями Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" а саме: довідкою про доставку електронного листа через підсистему "Електронний суд".
Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням ч. 1,2 ст. 295 КАС України було 21 серпня 2025 року. Проте апеляційну скаргу подано 02 жовтня 2025 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
З огляду на викладене, необґрунтованими є доводи апелянта про те, що відповідачу та/або його представнику копія оскаржуваного судового рішення не вручалася, а із копією оскаржуваного судового рішення представник відповідача ознайомився лише 19.09.2025.
Колегія суддів зазначає, що починаючи з 21 липня 2025 року (22 липня 2025 року з урахуванням з урахуванням положень пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України) апелянт мав можливість ознайомитися з текстом судового рішення суду першої інстанції та звернутися до суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку. Однак такі дії з боку апелянта не вчинені.
Колегія суддів наголошує, що суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник). КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду або оскарження рішення. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до оскарження рішення тощо.
Апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Посилання представника відповідача про те, що відповідач у 2025 році не мав доступу до електронного суду, внаслідок закінчення дії електронного ключа, та відсутність можливості його відновити, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки такі обставини (неможливість користування електронним кабінетом з метою отримання судового рішення) не є об'єктивно непереборними та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо оскарження судового рішення.
При цьому, представником відповідача (апелянтом) та відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості користуватися електронним кабінетом, у зв'язку із закінченням дії електронного ключа.
Посилання апелянта на обставину введення воєнного стану з 24.02.2022 колегія суддів відхиляє, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.04.2023 № 280/9811/21, від 26.09.2022 у справі № 560/403/22 та від 16.02.2023 № 640/7964/21.
З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду іншого обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року із зазначенням інших поважних причин його пропуску та подати докази їх поважності.
Керуючись ст.ст. 298, 328 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Свиридовського Олександра Анатолійовича про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, апеляційну скаргу буде повернено особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова