П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6678/25
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Дата і місце ухвалення: 05.05.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства «Херсонгаз» до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
В березні 2025 року акціонерне товариство «Херсонгаз» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови надати індивідуальну консультацію на запит АТ «Херсонгаз» №250131/1014/174 від 31.01.2025р. та зобов'язання відповідача надати індивідуальну консультацію за запит АТ «Херсонгаз» №250131/1014/174 від 31.01.2025р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо відмови у наданні індивідуальної консультації на запит АТ «Херсонгаз» №250131/1014/174 від 31.01.2025р.
Зобов'язано Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повторно розглянути запит АТ «Херсонгаз» №250131/1014/174 від 31.01.2025р. та надати індивідуальну консультацію за наслідками розгляду вказаного запиту.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь акціонерного товариства «Херсонгаз» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 05.05.2025р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову акціонерного товариства «Херсонгаз».
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що з поданої акціонерним товариством «Херсонгаз» заяви від 31.01.2025р. неможливо встановити конкретику питань для надання консультації щодо вимог провадження відповідної господарської діяльності та/або щодо здійснення державного нагляду (контролю). Фактично товариство у запиті №250131/1014/174 від 31.01.2025р. про надання індивідуальної консультації просило надати тлумачення норм законодавства. Однак, Держпродспоживслужба не наділена повноваженнями щодо надання роз'яснень норм законодавства.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної політики є одним із основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах. У зв'язку з цим, Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів запропонувала АТ «Херсонгаз» для отримання інформації з порушених питань звернутися до Міністерства економіки України.
АТ «Херсонгаз» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Держпродспоживслужби залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що всі питання, про які йдеться у запиті №250131/1014/174 від 31.01.2025р. про надання індивідуальної консультації, стосуються підстав проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів, винесення та виконання приписів Держпродспоживслужби. Поставлені питання безпосередньо належать до сфери повноважень Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31.01.2025р. акціонерне товариство «Херсонгаз» звернулося до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів із заявою вих. №250131/1014/174 на отримання індивідуальної консультації щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів.
У вказаній заяві товариство просило надати індивідуальну консультацію з наступних питань щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів:
1. У разі, якщо звернення фізичної особи не містить порушення її прав, як споживача, прямо передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» та/або не містить документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення, чи може бути таке звернення належною підставою (такою, що відповідає чинному законодавству) для здійснення позапланового заходу територіальним управлінням Держпродспоживслужби в розумінні абзацу п'ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»?
2. Чи є обґрунтованим (таким, що відповідає чинному законодавству) недопущення посадових осіб територіального управління Держпродспоживслужби до здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів, у разі якщо така підстава для його здійснення як звернення фізичної особи, не містить порушення її прав як споживача, прямо передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» та/або не містить документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення?
3. Чи є обґрунтованим (таким, що відповідає чинному законодавству) видача припису територіальним управлінням Держпродспоживслужби за наслідками здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів, на підставі звернення фізичної особи (споживача), яке не містить порушення її прав як споживача, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» та/або не містить документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення?
4. Чи є обґрунтованим (таким, що відповідає чинному законодавству) встановлення територіальним управлінням Держпродспоживслужби у приписі на усунення законодавства такого способу усунення порушення, який прямо не передбачено чинним законодавством?
5. Чи є обґрунтованим (таким, що відповідає чинному законодавству) видача територіальним управлінням Держпродспоживслужби припису на усунення порушення, яке визначене не законом, а іншим нормативно-правовим актом, в розумінні частини четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»?
6. Чи є обґрунтованою (такою, що відповідає чинному законодавству) відмова територіального управління Держпродспоживслужби у наданні роз'яснення щодо способу виконання припису, у разі якщо визначений приписом спосіб усунення порушення є незрозумілим та таким, що не передбачений чинним законодавством?
7. Чи підлягають скасуванню приписи територіального управління Держпродспоживслужби, які видані у зв'язку з порушенням іншого нормативно-правового акту, а не закону (в розумінні частини четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»)?
Листом від 14.02.2025р. №15.1.2-5/3558 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила, що Держпродспоживслужба не наділена повноваженнями щодо надання роз'яснень норм законодавства. Зазначено, що для отримання інформації з порушених питань АТ «Херсонгаз» має право звернутись до Міністерства економіки України.
Вважаючи протиправною бездіяльність Держпродспоживслужби щодо ненадання індивідуальної консультації АТ «Херсонгаз» звернулося з даним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов товариства суд першої інстанції дійшов висновку, що всі питання, які зазначені в заяві позивача №250131/1014/174 від 31.01.2025р., безпосередньо належать до сфери повноважень Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та стосуються підстав проведення державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів. А відтак, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, на підставі частини першої статті 19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повинна була надати АТ «Херсонгаз» індивідуальну консультацію щодо здійснення державного нагляду (контролю). За висновками суду, відмова відповідача у наданні індивідуальної консультації є протиправною.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. (ст.2 Закону №877-V)
Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;
Статтею 19 Закону №877-V передбачено, що органи державного нагляду (контролю) безоплатно надають суб'єктам господарювання письмові консультації щодо вимог до провадження відповідної господарської діяльності та/або щодо здійснення державного нагляду (контролю).
Консультації органів державного нагляду (контролю) можуть бути загальними (стосуватися невизначеного кола суб'єктів господарювання) або індивідуальними (стосуватися конкретного суб'єкта господарювання). Загальні консультації оприлюднюються в офіційному виданні та на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю). Індивідуальні консультації надаються (надсилаються) суб'єктам господарювання протягом п'ятнадцяти календарних днів після отримання запиту.
Суб'єкт господарювання може посилатися на загальні та адресовані йому індивідуальні консультації органів державного нагляду (контролю) під час доведення правомірності своєї поведінки у відносинах із цими органами, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також під час судового розгляду.
Суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності, якщо він діяв відповідно до консультації органу державного нагляду (контролю), зокрема на підставі того, що індивідуальна або загальна консультація, у тому числі податкова, була змінена або скасована.
Таким чином, консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання на його питання, яка повинна містити конкретні роз'яснення такому суб'єкту практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі правовідносин. При цьому, надаючи консультацію орган державного нагляду (контролю) не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування. Метою такої консультації є викладення (роз'яснення) суб'єкту господарювання офіційного розуміння органом державного нагляду (контролю) змісту правової норми з питань здійснення державного нагляду (контролю) для забезпечення правильного її застосування. Консультація обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються суб'єктом господарювання, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю).
Верховний Суд у постанові від 12 травня 2021 року по справі №640/11938/20 зазначив, що зі змісту ст.19 Закону №877-V слідує, що індивідуальна чи загальна консультація, яка надається контролюючим органом суб'єкту господарювання, може використовуватися останнім з метою доведення правомірності своєї поведінки у відносинах із цим органом, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також під час судового розгляду справи. При цьому, для суб'єкта господарювання індивідуальна або загальна консультація має правове значення, оскільки такий суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності, якщо він діяв відповідно до роз'яснень, що містяться у такій консультації.
Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991р. №1023-XII, захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Захист прав споживачів у сфері безпечності та якості харчових продуктів, інформування про їх властивості, у тому числі маркування, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та якості харчових продуктів.
Згідно п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №667 (далі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Основні завдання Держпродспоживслужби закріплено у пункті 3 Положення №667.
Відповідно до п.п.6, 23 п.4 Положення № 667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань:
у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування;
здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Держпродспоживслужби, її територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління
Таким чином, Держпродспоживслужба, як центральний орган виконавчої влади та орган держаного нагляду (контролю), на якого розповсюджують свою дію положення Закону №877-V, уповноважена на здійснення консультативної підтримки суб'єктів господарювання щодо питань, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю).
Дослідивши зміст запиту АТ «Херсонгаз» про надання індивідуальної консультації №250131/1014/174 від 31.01.2025р. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що питання, які зазначені в заяві товариства, безпосередньо належать до сфери повноважень Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та стосуються підстав проведення державного нагляду (контролю) у сфері захисту прав споживачів.
А відтак, Держпродспоживслужба наділена повноваженнями щодо надання консультації з поставлених питань.
Оскільки відповідач не виконав свій обов'язок щодо надання письмової індивідуальної консультації, який передбачений ст.19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо відмови у наданні індивідуальної консультації на запит АТ «Херсонгаз» №250131/1014/174 від 31.01.2025р. та зобов'язав відповідача повторно розглянути запит позивача і надати індивідуальну консультацію за наслідками розгляду вказаного запиту.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на положення пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», оскільки запит АТ «Херсонгаз» не стосувався інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної політики у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та скасування рішення від 05.05.2025р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук